2-1902/2009 р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

3 грудня 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого - судді Родіній Н.В., при секретарі  Золкіній О.В., за участю позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  

про  стягнення суми  завдатку , -  

В С Т А Н О В И В:  

  Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_1, уточнивши свої позовні вимоги, просить визнати грошові кошти в сумі 1000 доларів США в еквіваленті  до національної валюти  на день розгляду справи в якості  завдатку, переданого відповідачем  у підтвердження укладення договору купівлі-продажу будинку № 25-1 по вул.Мира  та стягнути з відповідача вказану суму завдатку, посилаючись на те, що  у серпні 2008 року  вона домовилась з відповідачем та його матір”ю ОСОБА_3 про купівлю  вказаного будинку , який  залишився  відповідачу після смерті його бабусі, але на той час ще не був  офіційно оформлений на нього.Для того ,щоб будинок був доглянутим,  відповідач пропонував їй  заселитися в будинок відразу, а після оформлення  спадкових прав   на будинок, укласти договір купівлі-продажу. При цьому відповідач назвав вартість будинку – 12000 грн. , з якою вона погодилась.Так,вона з хворим батьком та з неповнолітньою  дитиною у вересні 2008 року  вселилися в будинок № 25-1 по вул.Мира м. Горлівка ,де , будучи вневненими  в подальшому оформленні будинку на себе,  зробили  ремонт , сплачували всі необхідні платежі за комунальні послуги. У січні 2009 року мати відповідача ОСОБА_3 попросила її  виплатити частково вартість будинку, тобто  надати задаток - 1000 доларів США, посилаючись на  потрібність в грошах внаслідок весілля сина (відповідача). Вона погодилась і передала ОСОБА_3 1000 доларів США, як предоплату за будинок із розрахунку діючого у той час курсу долару США по відношеню к гривні України, тобто тоді  ця сума складала  біля 9000 грн. У лютому 2009 року відповідач оформив право власності на будинок, але з  продажем будинку  затягував, не дивлячись на те ,що вона постійно  нагадувала йому про це. При цьому ОСОБА_2 запевнював її ,що їх домовленість залишається в силі . У липні 2009 року відповідач повідомив її,що  необхідні документи для оформлення договору купівлі-продажу готові і їй треба доплатити йому за будинок ще 1500 доларів США, оскільки курс долару США змінився , тому і  вартість будинку  збільшилась. Такі умови її не влаштовували ,тому вона попросила повернути їй  1000 доларів США , тобто задаток за будинок. Відповідач  спочатку погодився ,а пізніше разом з своєю матір”ю  відмовився повертати гроші, пояснивши ,що 1000 доларів США позивач сплатила за аренду будинку. Проте  у них не було домовленості про оплату проживання її у тому будинку і  вона навіть не знає, з якого розрахунку  відповідач нарахував таку суму. Фактично вона з сім”єю прожила там з вересня 2008 року по серпень 2009 року, поки відповідач не продав будинок іншим особам та вимусив її з”їхати. Вона доглядала за будинком,  нею був  в ньому зроблений ремонт, виплачувались комунальні платежі і  умови проживання у цьому домі  незадовільні, тому вона вважає, що  відповідач безпідставно  нарахував таку суму  у вигляді аренди будинку. Передачу  нею грошових коштів в якості задатку є одним з видів правочину, передбаченого ст.202 ЦК України ,тобто дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків. А у відповідності до ст.204 ЦК України правочин є правомірним,якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Оскільки порушення зобов”язання сталося з вини відповідача, то він повинен повернути їй завдаток.  

  Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала з наведених у позовній заяві  підстав , додавши , що   вона  з     сім”єю  відповідача давно знайома  ,тому  довіряла їм  і не наполягала на складенні  якихось  документів ,підтверджуючих факт передачі  нею завдатку за будинок- 1000 доларів США.  Вони домовились з відповідачем про  вартість будинку саме в 12000 гривень , інакше вона не погодилась би купувати цей будинок. Мови про оплату проживання  у будинку ніколи не було  і  1000 доларів США  це предоплата за будинок.Просила задовольнити позов у повному обсязі.  

Відповідач  ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що  в серпні 2008 року померла його бабуся, залишивши йому за заповітом  будинок № 25-1 по вул. Мира м. Горлівка. Тоді ж до його матері звернулась позивач з проханням  пустити її з сім”єю пожити в тому будинку, а в подальшому, можливо, і купити його. Вони погодились  і з сересня 2008 року ОСОБА_1 з батьком та дитиною стали проживати у будинку. При цьому вони не обговорювали  вартість проживання позивача в домі, а він тільки назвав їй суму, за яку  бажає продати будинок –2500 доларів США.  Позивач  сказала ,що  сплатить суму за аренду будинку пізніше. В січні 2009 року  ОСОБА_1передала його матері 1000 доларів США , як оплату за  5 місяців ,які прожила в будинку  та на майбутнє проживання. При цьому  розмір конкретної щомісячної оплати за будинок вони знову не обговорювали. Він самостійно  вирішив такий розмір –по 100 доларів США щомісячно.Ремонтні роботи ,які виконала позивач у будинку за час проживання ,з ним не погоджувались і він їх  навіть не помітив. У липні 2009 року він оформив всі необхідні документи для продажу будинку та запропонував ОСОБА_1 оформити договір купівлі-продажу  будинку та уплатити  за нього ще 1500 доларів США , вирішивши  врахувати  ту суму ,яку позивач надала у січні 2009 року – 1000 доларів, як оплату за проживання, тобто вони з матір”ю її таким чином пожаліли. Позивач  відповіла ,що такої суми у неї немає, тому він  попередив її ,щоб вона покинула будинок, тому як він знайде іншого покупця. У серпні 2009 року він  продав будинок і повідомив про це  ОСОБА_1 ,яка почала  вимогати повернути їй 1000 доларів США. Вважає такі вимоги позивача безпідставними ,оскільки  вказана сума була отримана ним ,як оплата за користування його будинком. До того ж, позивачем не надані докази щодо передачі йому задатку- 1000 доларів США, а також  докази того ,що  позивачем було зроблено ремонт у домі, його вартість,та  докази факту його ухилення від складення договору купівлі-продажу. Задаток повинен  бути оформленим у письмовій формі, що не було зроблено. Тому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.  

  Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні  пояснила ,що сторони знає давно ,оскільки проживають в одному селищі. У серпні 2008 року  їй стало відомо ,що сім”я відповідача бажає продати будинок № 25-1 по вул. Мира м.Горлівка  ,який залишився після смерті бабусі відповідача. ОСОБА_1 розповіла їй, що домовилася з відповідачем купити будинок  після того ,як він оформить дім на себе . У вересні 2008 року позивач зі своєю сім”єю  вселилась у  той будинок, робила там ремонт, тобто мала намір там в подальшому проживати. У січні 2009 року ОСОБА_1 сказала їй, що  за прохонням матері відповідача передала  останній частину вартості будинку - 1000 доларів США. Влітку 2009 року їй  стало відомо , що відповідач  збільшив вартість будинку і ОСОБА_1 не взмозі ту суму сплатити ,у зв”язку з чим  позивачу запропоновано з”їхати з того будинку. Позивач розповіла їй ,що  відповідач  відмовляється повернути їй  задаток за будинок - 1000 доларів США.  

  Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила ,що  у серпні 2008 року вона була присутня при розмові позивача з ОСОБА_3 щодо купівлі будинку № 25-1 по вул.Мира м.Горлівка  приблизно за 10 000 грн. ОСОБА_1 погодилась з такою ціною і у вересні 2008 року  разом з сім”єю вселилася в той  будинок.  Там  позивач зі своїм  батьком  робили ремонт : фарбування стін та полів, ремонтування забору, перекладка печі тощо.Позивач  мала намір проживати у будинку з сім”єю, сплачувала комунальні послуги, але влітку відповідач  несподіванно  підняв ціну на будинок, яка  ніяк не влаштовувала  позивача,  внаслідок чого між сторонами виникли сварки та непорозуміння. Позивач стала вимогати від відповідача повернення сплаченної нею завдатку за дім- 1000 доларів США, але відповідач відмовлявся, мотивуючи тим ,що вказана сума є платою за мешкання ОСОБА_1 у будинку протягом 11 місяців. Але такої домовленності між ними не було, оскільки позивач вселилася в будинок тільки з наміром подальшого проживання в ньому , тобто купівлєю будинку за обговорювану раніше суму.  

  Свідок ОСОБА_6 суду пояснила,що  саме вона узнала про те, що відповідач  збирається продавати будинок ,який залишився йому від померлої бабусі – по вул. Мира, 25-1 м. Горлівка. Вона розповіла про це ОСОБА_1 і та вирішила купити будинок. Про вартість будинку позивач домовлялась з сім”єю відповідача. Восени 2008 року ОСОБА_1 з дочкою та хворим батьком переїхала у той будинок ,де робила ремонт , сплачувала   комунальні  послуги, тобто позивач мала намір там проживати постійно. У січні 2009 року ОСОБА_1 по проханню матері відповідача  передала  останній 1000 доларів США , як предоплату за будинок. Влітку 2009 року вона узнала ,що відповідач підняв ціну на будинок до 2500 доларів США. У позивача не було таких грошей і між ними виникла сварка ,оскільки домовленість була  на меншу суму, яку ОСОБА_1 була взмозі сплатити. Відповідач  наказав ОСОБА_1 покинути будинок ,але  повернути 1000 доларів США  відмовився, посилаючись на те ,що то була оплата за проживання позивача у будинку  з вересня 2008 року по серпень 2009 року.  

  Свідок ОСОБА_7 суду пояснив ,що  позивач- його рідна сестра і купівля  будинку № 25-1 по вул.Мира м. Горлівка  у відповідача було їх сумісне з нею рішення ,оскільки таким чином треба було доглядати їхнього хворого батька.Тому він знав все про домовленість сестри з відповідачем. Так спочатку вартість будинку відповідач обумовив в 10000 грн. ,потім в 12 000 грн. Вони з сестрою погодились на таку суму і у вересні 2008 року позивач з  донької та з їх батьком вселилися у вказаний будинок. Відповідач при цьому просив це зробити відразу ,оскільки за будинком повинен здійснюватися постійний  догляд. Позивач сплачувала комунальні послуги,  зробила у будинку ремонт, і він сам їй в цьому допомогав. У січні 2009 року мати відповідача попросила позивача сплатити частину грошових коштів за будинок ,оскільки їм  потрібні гроші на весілля сина – відповідача. Позивач погодилась і передала ОСОБА_3 1000 доларів США. При цьому ніяких розписок чи інших документів вони не складали, тому що  ОСОБА_1 довіряла відповідачу і його сім”ї( проживали в одному селищі декілька років).Влітку 2009 року   відповідач    несподіванно    повідомив  позивача про підвищення вартості будинку і запропонував доплатити ще 1500 доларів США. ОСОБА_1заперечувала ,оскільки такої домовленості між ними не було. Відповідач наполягав на своєму, тому позивач стала вимогати повернення  сплаченого нею задатку за будинок – 1000 доларів США. Але відповідач  відмовив ОСОБА_1, пояснивши, що то була сплата за проживання  її в будинку протягом 11 місяців, хоча, з якого розрахунку визначено таку суму, відповідач не довів. Він знає точно ,що  домовленості  про оплату мешкання  у будинку між сторонами не було, оскільки це ніяк би не  влаштувало його сестру: їй потрібен був будинок для постійного проживання.  

  Свідок   ОСОБА_3 у   судовому   засіданні  пояснила, що у серпні 2008 року вони з сином ОСОБА_2 вирішили продати будинок ,який залишився після смерті бабусі відповідача – будинок № 25-1 по вул.Мира м.Горлівка. Відповідач  узнала про це і стала просити ,щоб дім продали саме їй. Вони з сином назвали вартість будинку –2500 доларів США і  ОСОБА_1, погодившись ,у вересні  2008 року відразу вселилася в цей дім разом зі своєю сім”єю. Оформити купівлю-продаж будинку у той час було неможливо ,оскільки відповідачу  потрібно було спочатку офомити необхідні документи на спадщину. У січні 2009 року  вона дійсно попросила ОСОБА_1 заплатити 1000 доларів США , тобто частково  виплатити  оплату за будинок, оскільки гроші потрібні були на весілля сина. При цьому  конкретно тоді вони не обговорювали   вартість проживання позивача в будинку ,оскільки  вони з сином вважали ,що ОСОБА_1  повинна виплатити за будинок 2500 доларів США, тоді  вартість  проживання  входила б  в цю суму . Позивач особисто їй передала 1000 доларів США. У липні 2009 року вони з сином повідомили позивача про те ,що документи для  оформлення купівлі-продажу будинку  вже готові і запропонували їй   доплатити ще 1500 доларів США за будинок. Але  ОСОБА_1 відмовилась і сказала ,що таких грошей у неї немає. Тоді відповідач продав будинок іншим людям, а позивача попросив виїхати з будинку ,що та і зробила. ОСОБА_1 стала вимогати повернути їй 1000  доларів США , які вона начебто уплатила, як завдаток за будинок. Син відмовив  позивачу, пояснивши ,що 1000 доларів США –це оплата за проживання позивача у будинку з розрахунку 100 доларів США в місяць. Фактично  позивач  прожила у будинку 11 місяців ,але  вони з сином  простили  той вартість  проживання за один місяць.  

  Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила ,що відповідач –її чоловік, тому їй відомо про продаж  належного йому будинку . У серпні 2008 року  сторони домовились про те ,що позивач купить будинок № 25-1 по вул.Мира м.Горлівка  за 2500 доларів США після того ,як  ОСОБА_2 офомить всі необхідні документи на дім. З вересня 2008 року позивач зі своєю сім”єю стала проживати в цьому будинку. У січні 2009 року мати відповідача  получила от ОСОБА_1 1000 доларів США ,як оплату за проживання у будинку, з розрахунку по 100 доларів США щомісячно, тобто і в рахунок майбутніх платежів. У липні 2009 року ,коли документи для продажу дома були готові , ОСОБА_1 сказала ,що у неї немає таких грошей- 2500 доларів США, тому відповідач  знайшов   інших   покупців   на   будинок, а позивачу запропонував з”їхати звідти. ОСОБА_1 стала вимогати повернути їй 1000 доларів США ,які вона начебто сплатила у вигляді завдатку за будинок. Чоловік пояснив їй ,що  дана сума є оплатою за мешкання її в будинку  з вересня 2008 року по серпень 2009 року.  

Вислухавши пояснення  сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних  підстав:  

В судовому засіданні встановлено, що в серпні  2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було досягнуто домовленість про те, що ОСОБА_2 продає, а ОСОБА_1 купує належний відповідачу будинок № 25-1 по вул. Мира в м. Горлівці, за 12000 гривень , що підверджується поясненнями  допитаних у судовому засіданні  свідків   ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 Документально оформити договір купівлі-продажу будинку сторони мали намір  після прийняття  відповідачем спадщини  у вигляді  зазначеного будинку в установлені законом строки. У вересні 2008 року ОСОБА_1 за згодою відповідача вселилася  разом з сім”єю у будинок № 25-1 по вул.Мира м. Горлівка.  

На виконання зазначеної домовленості   ОСОБА_2 отримав  через    свою   матір    ОСОБА_3 від ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 1000 доларів США без документального оформлення даної передачі грошей. Факт отримання відповідачем грошових коштів у зазначеному розмірі  у судовому засіданні сторонами не спростований. У липні 2009 року ОСОБА_2 від укладення з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу  будинку  відмовився, уклавши його з іншою особою.  

Відповідно до ст. 570 ЦК України - завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена у рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.  

Оскільки станом на  січень 2009 року між сторонами не було укладено договір, зокрема купівлі-продажу  будинку, сторони тільки домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, суд вважає, що сплачена ОСОБА_1В.в рахунок виконання договору відповідачу ОСОБА_2грошова сума в розмірі 1000 доларів США не може бути визнана завдатком, а є авансом, тому положення ст.571 ЦК України в частині зобов'язання відповідача повернути позивачці завдаток  на дані правовідносини поширюватися не можуть.  

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2, який отримав від позивачки  ОСОБА_1В.у рахунок виконання договору купівлі-продажу  будинку  грошову суму в розмірі 1000 доларів США, але потім в односторонньому порядку відмовився від укладення договору, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню грошова сума у зазначеному розмірі, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 7980 грн 90 коп.  

При цьому суд вважає необгрунтованими, а тому не може взяти до уваги доводи та заперечення проти позову з боку  відповідача (стосовно того, що 1000 доларів США  позивач надала йому ,як оплату за проживання в його будинку з вересня 2008 року по серпень 2009 року , того ,що позивачем не надано доказів того ,що він отримав від позивача зазначену суму та  того, що позивачем  не доведено факт здійснення ремонту у будинку), оскільки такі доводи  відповідача суперечать встановленим у судовому засіданні обставинам та спростовуються сукупністю досліджених по справі доказів. Так, з пояснень як відповідача, так і свідків з  боку відповідача , вбачається, що дійсно сторони домовились про купівлю –продажу будинку.  Через цю домовленість позивач стала проживати у тому будинку. На цю обставину вказують пояснення всіх допитаних у судовому засіданні свідків (як з боку позивача ,так і збоку відповідача), що спростовує доводи відповідача в тій частині, що позивач стала проживати у будинку на її прохання “пустити її з сім”єю пожити  в будинку”.Відповідач і свдки з боку відповідача вказували на те, що вартість проживання позивача не обговорювалась, тобто такої домовленості між сторонами  фактично не існувало.На те,що 1000 доларів США були передані позивачем матері відповідача в якості оплати проживання в будинку, вказують тільки свідки з боку відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_8, які є родичами відповідача, тому суд критично ставиться до цих пояснень. Будь-яких належних доказів в обгрунтування зазначених доводів та заперечень  відповідачем суду не надано.  

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.  

Згідно ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Керуючись ст.ст. 570 ЦК України, ст. ст.  88, 209, 212-215 ЦПК України, суд  

В И Р І Ш И В:  

  Позов задовольнити частково.  

  Визнати  грошові кошти в сумі 1000 доларів США в якості авансу та стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, одержану у рахунок виконання зобов”язання суму авансу в розмірі 7980 (сім тисяч дев”ятсот вісімдесят)грн.90 коп., що еквівалентно 1000 доларам США.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.  

Стягнути з ОСОБА_2  судовий збір на користь держави у розмірі 28 грн.80 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь УДК у м.Донецьк у розмірі  83 грн.  

В задоволенні  решти позовних вимог- відмовити.  

Про апеляційне оскарження рішення може бути подано заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів з дня його проголошення, а також апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

  СУДДЯ: