УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 лютого 2007 року. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - Гандзюка В.П суддів: Гриновецького Б.М., Іванів О.Й., представника ОСОБА_2., захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляцією ОСОБА_4 на постанову Косівського районного суду від 20.11.2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною поставою відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 366 КК України відносно ОСОБА_1.
ОСОБА_1 в порядку ст.27 КПК України обвинувачувався ОСОБА_4 в тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, оспорюючи спадкоємство на майно свого батька, самовільно зніс металеву огорожу, яка розділяла господарство та самоуправними діями спричинив значну шкоду.
Відмовляючи в порушенні кримінальної справи суд першої інстанції вказав на відсутність ознак злочину та недоведеність обставин , на які послалася скаржниця.
В своїй апеляції ОСОБА_4 вважає постанову суду незаконною, оскільки її висновки ґрунтуються на недосліджених в суді доказах , є передчасними та неправильними. Просить постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, апелянта та його представника , які підтримали апеляцію, захисника , який вважає апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.
Справа № 11-68/ 2007 р. Головуючий у 1-й ін. М. Крилюк
Категорія ст. 356 КК України Доповідач В. Гандзюк
2
Відповідно до кримінально-процесуального закону кримінальна справа в порядку ст. 27 КПК України може бути порушена тільки за наявністю для цього підстав, тобто даних, які вказують на ознаки конкретного злочину.
При відсутності підстав , а саме протиправності в діях чи відсутності елементів складу злочину, суддя в справах приватного обвинувачення постановляє рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Цих вимог закону судом дотримано.
Що стосується оскаржуваної апелянтом постанови суду, то остання обґрунтована відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України. Обов'язковою умовою кримінальної відповідальності в цій статті передбачено заподіяння значної шкоди інтересам власника.
Як видно зі змісту скарги, ОСОБА_4 вважає себе власником пошкодженого майна, а неправомірними діями ОСОБА_1 їй було спричинено шкоду в розмірі 283 грн. 53 коп.
В своїх запереченнях ОСОБА_1 вказав що має із скаржницею рівні права щодо спадкового майна - домоволодіння, власником якого був його батько. Зазначене господарство є предметом судового спору і жодна із сторін не має переважного права на користування майном. Сама огорожа не є знищеною, описана та передана на відповідальне зберігання скаржниці.
Поряд з цим, в матеріалах доданих до скарги суд не отримав об'єктивних даних про те, що ОСОБА_4 правомірно встановила знесену огорожу, має законне право власності чи користування, а також, що їй заподіяна значна шкода.
За таких умов, суд не мав достатніх підстав для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності і мотивовано відмовив в порушенні кримінальної справи.
Зазначені апелянтом порушення процесуального порядку прийняття рішення, а зокрема оголошення в розшук ОСОБА_1 та інші , не порушили прав скаржниці, не вплинули на правильність такого рішення і не є підставами для скасування постанови, як на цьому наполягав апелянт.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Косівського районного суду від 20 .11.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 356 КК України відносно ОСОБА_1- без змін.