Справа №2-а-2580/ 09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2009 року Микитівський районний суд м.Горлівки Донецької області в складі: Головуючого - судді Родіної Н.В., при секретарі Золкіній О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Горлівці справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Микитівському районі м.Горлівки
стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись 19.11.2009р. до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 просить визнати відмову відповідача відносно виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 процентів від мінімальної пенсії за віком протиправною; зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної допомоги у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 року у розмірі 4471,20 грн.; відновити пропущений строк за захистом порушених прав, свобод та інтересів, посилаючись на те, що вона народилася у 1937 році, згідно ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Відповідно до ст.6 вказаного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем у 2006-2008 роках виплата щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не провадилась. Внаслідок чого утворилась недоплата за 2006-2008 роки у розмірі 4471,20 грн., яку відповідач нарахувати та сплатити в добровільному порядку відмовляється. Вона є людиною похилого віку і в силу слабкого здоров’я не могла своєчасно звернутися до суду, тому просила поновити строк звернення до адміністративного суду і задовольнити позов.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи в ії відсутність, на задоволенні позову наполягала.
Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Микитівському районі м.Горлівки, будучи належним чином сповіщеним про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, надавши суду письмові заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1, в яких просив розглядати справу без участі представника управління, а також зазначив, що ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена на 2006 рік. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була передбачена виплата надбавки, як дітям війни, лише особам, які визнані інвалідами. Позивач інвалідом не визнана, тому їй така надбавка у 2007 році не нараховувалась і не виплачувалась. У 2008 році щомісячна набавка позивачу, як дитині війни, нараховувалась і виплачувалась відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якому розмір надбавки дітям війни складав: з 01.01.2008 року – 47,00 грн., з 01.04.2008р. – 48,10 грн., з 01.07.2008р. – 48,20 грн., з 01.10.2008р. – 49,80 грн. Вважав свої дії протягом спірного періоду часу правомірними, а також, посилаючись на положення ч.2 ст.99 КАС України, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має статус „дитина війни” .
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р.) - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 ПФУ в Микитівському районі м.Горлівки протягом 2006-2007 років підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу не нараховувало і не виплачувало, а протягом 2008 року згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” нарахувало та виплатило у наступних розмірах:
- з 01.01.2008р. по 31.03.2008р. – по 47,00 грн. щомісячно,
- з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. – по 48,10 грн. щомісячно,
- з 01.07.2008р. по 30.09.2008р. – по 48,20 грн. щомісячно,
- з 01.10.2008р. по 31.12.2008р. – по 49,80 грн. щомісячно.
Зазначені обставини підтверджені довідкою Відділу Пенсійного забезпечення УПФУ у Микитівському районі м. Горлівки про розмір виплаченої надбавки „Дитина війни”
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005р. N3235-IV „Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеного в позові підвищення до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України, перебіг якого обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення ії прав на час невиплати їй зазначеної щомісячної доплати до пенсії протягом 2006-2007 років, але до суду звернулася з позовом лише 19.11.2009 року.
При цьому наведені позивачем причини пропуску строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, суд вважає неповажними, а ії клопотання про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України - пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України „Про соціальний захист дітей війни” визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України” від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст.152 Конституції України, ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України” – закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії як “дитині війни” у 2008 році підлягають задоволенню лише з 19.11.2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України - суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Тому, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд виходить за межі позовних вимог, та вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Микитівському районі м.Горлівки щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 19 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується щомісячна доплата до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 19.11.2008 року по 31.12.2008 року відповідач повинен до нарахувати та виплатити позивачу 139,44грн.
- за листопад 2008р. – (498грн.х30%/30х12)- (498грн.х10%/30х12) = 39,84грн.
- за грудень 2008 р. – ( 498 грн. х 1 міс. х 30 %) – (498 грн. х 1 міс. х 10 %) = 99,60грн.;
Таким чином, за вказаний період суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни в сумі 139,44 грн.
Одночасно, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання відмови відповідача виплати їй щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком протиправною, оскільки позивачем не доведений факт письмового звернення до відповідача з зазначеним питанням; факт офіційної відмови відповідача у вчиненні певних дій.
Керуючись ст.ст.100, 160- 161 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Микитівському районі м.Горлівки щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії як дитині війни з 19 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Микитівському районі м.Горлівки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 19 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року у сумі 139 (сто тридцять дев’ять)грн..44 коп..
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м.Горлівки може бути подана апеляція протягом 20 днів, після подання протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі (07.12.2009р.) заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: