Справа №11-а- 774.

Категорія 185 ч.3 КК України.
Головуючий у першій інстанції - Захарова А.С.

Доповідач - Бєлан Н.О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого – судді Бєлан Н.О.

Суддів - Британчука В.В., Глиняного В.П.

за участю прокурора Мінакової Г.О.

засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора Коваленка Ю.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 25 лютого 2008 року.

Цим вироком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець м. Суходільська Луганської області, не маючий судимості, -

засуджений: за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання ОСОБА_2 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець селища Дружба, Мурованокуроловецького району Вінницької області, мешканець м. Новодністровська Сокирянського району Чернівецької області, в силу ст. 89 КК України раніше судимий, -

засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Кіровограда, мешканець селища Новомиргорода Кіровоградської області, в силу ст. 89 КК України не маючий судимості, -

засуджений за ст.  185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Згідно вироку ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 24 березня 2007 року, приблизно о 1 год., за попередньою змовою з не встановленою слідством особою, знаходячись біля будинку № 3/11 по вулиці Генерала Вітрука в м. Києві, зламавши замок вхідних дверей, проник до приміщення офісу приватного підприємства «Вік», де із службових кабінетів таємно викрав майно на загальну суму 3624 грн. 17 коп.

Крім того, ОСОБА_2 13 липня 2007 року, приблизно о 1 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з не встановленою досудовим слідством особою, знаходячись біля будинку № 41 по вулиці Виборзькій в м. Києві, таємно викрав з автомобіля «ВАЗ 21063», який належав потерпілому ОСОБА_5, 4 колеса з дисками на загальну суму 2355 грн. 28 коп.

В цей же день, приблизно о 3 год., ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля будинку № 9 по вул. Картвелішвілі в м. Києві, таємно викрав з салону автомобіля «Вольксваген Транспортер» майно потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 1585 грн..

Також 14 липня 2007 року, приблизно о 3 год., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з не встановленою досудовим слідством особою, знаходячись біля будинку № 14 по вул. М.Донця в м. Києві, розбивши металевим прутом переднє ліве скло автомобіля «Пежо 307», таємно викрав з салону майно, яке належало потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 2600 грн.

16 липня 2007 року, приблизно о 1 год., ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля будинку № 1/35 по вул. Метробудівській в м. Києві, таємно викрали з автомобіля «Форд Транзит» майно потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 800 грн.

В цей же день, приблизно о 3 год., ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля будинку № 31 по вул. І.Лепсе в м. Києві, таким же чином таємно викрали з автомобіля «Шкода Октавія» майно потерпілого ОСОБА_9 на загальну суму 1398 грн. 90 коп..

В апеляції прокурор Коваленко Ю.О. у зв'язку з неправильним застосування кримінального закону, істотним порушенням КПК та невідповідністю призначеного покарання, просить вирок щодо ОСОБА_4 скасувати, постановити новий вирок, яким призначити йому покарання за ст. 185 ч. 2 КК України 3 роки позбавлення волі та на підставі ст.71 КК України, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2006 року і остаточно призначити покарання - 4 роки позбавлення волі.

В апеляції засуджений ОСОБА_10, не оспорюючи фактичні обставини справи, звертає увагу, що його дії за ст. 185 ч.3 КК України кваліфіковані неправильно,  просить вирок змінити, пом'якшити призначене покарання, звільнивши його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, судом не враховано те, що його батько є інвалід першої групи, потребує постійного догляду, а також має на утриманні малолітнього сина та матір, крім того він сприяв розкриттю злочинів.

В апеляційній інстанції засуджений ОСОБА_2 підтримав вимоги апеляції про зміну вироку в частині пом'якшення призначеного покарання.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 зазначивши, що він визнав свою винуватість у вчинених злочинах повністю, щиро кається, тому просить пом'якшити міру покарання, що й підтримав в апеляційній інстанції.

Засуджений ОСОБА_3 поясний, що він апеляцію не подавав, оскільки згоден з вироком повністю.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора яка не підтримала апеляції, у тому числі й апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказані пояснення та останнє слово засуджених про пом'якшення покарання, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляціях, судова колегія не вбачає підстав для їх задоволення.

Висновок суду першої інстанції щодо зазначених у вироку обставин вчинення цих злочинів не перевіряється, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, вони не оспорювалися самими засудженими, тому докази за згодою учасників судового розгляду відповідно до вимог ч.1 ст.299 і ст.301-1 КПК України не досліджувалися.

В апеляції також не оспорюються встановлені фактичні обставини вчинення злочину.

Кваліфікація дій засуджених за ст. 185 ч. 2 КК України, а засудженого ОСОБА_2 ще й за ст.185 ч.3 КК України визначена правильно.

Що стосується доводів в апеляціях про пом'якшення покарання, то вони не заслуговують на увагу.

Міра покарання засудженим призначена з дотриманням вимог ст.65 КК України, у тому числі з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, і на які є посилання в апеляції, та за своїм видом, розміром є справедливою, бо відповідає тяжкості вчинених злочинів і особі засуджених, а також є необхідною для їх виправлення і перевиховання та попередженню нових злочинів.

Судова колегія не вбачає підстав для пом'якшення засудженим покарання.

Безпідставними слід визнати й доводи прокурора про призначення засудженому ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків, а саме з урахуванням покарання, призначеного йому за вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2006 року, оскільки новий злочин він вчинив під час іспитового строку, встановленого цим вироком.

Разом з тим, за повідомленням Кримінально-виконавчої інспекції Новомиргородського району Кіровоградської області, ОСОБА_4 знятий з обліку 31 серпня 2007 року Ігідно постанови Ново миргородського районного суду від 23 серпня 2007 року в зв'язку із закінченням іспитового строку.

Даних про скасування цієї постанови як незаконної прокурором не надано.

За таких обставин судовою колегією не встановлено підстав для призначення винному ОСОБА_4 покарання на підставі ст.71 КК України.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора Коваленка Ю.О., засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4  залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 25 лютого 2008 року щодо них - без змін.