Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
м. Дніпропетровськ, проспект Слобожанський, 84, 49074, (0562) 34-38-19
№ 2-268/09
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2009 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Мороз В.П.
при секретарі – Баштаненко І.О.
за участю прокурора – Кондратова В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, третя особа Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 21 про визнання приватизації квартири і свідоцтва про право власності на житло недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2008 року позивач звернувся з прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, третя особа Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 21 про визнання приватизації квартири і свідоцтва про право власності на житло недійсним.
В обґрунтування своїх позовних вимог у позовній заяві та в ході судового засідання прокурор в інтересах ОСОБА_1, посилався на те, що на підставі ордеру на житлове приміщення № 1056 от 11.05.1977 року, виданого виконавчим комітетом Амур-Нижнедніпровського районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, ОСОБА_2 на склад сім’ї із 3-х осіб: ОСОБА_2 – відповідача; його дружина - ОСОБА_3 (мати позивача); сина - ОСОБА_1 – позивача, було надано двокімнатну квартиру № 50, яка розташована в корпусі 6, будинку № 73 по вул. Янтарній в м. Дніпропетровськ, житловою площею 27,4 кв.м.
У 1996 р. між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шлюбні відносини були припинені, оскільки остання померла, у зв’язку з чим була знята з реєстрації.
В спірній квартирі залишилися прописані позивач і відповідач ОСОБА_2. ОСОБА_1 в спірній квартирі проживає і до теперішнього часу, а відповідач з 1991 р. в цій квартирі не мешкає, про що свідчить акт мешканців будинку спірної квартири, затверджений КЖЕП №21.
У жовтні 2006 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до позивача ОСОБА_1 про визнання втративши право користування жилим приміщенням.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2006 р. позовні вимоги були задоволенні.
На вказане рішення суду позивачем було подано апеляційну скаргу, яка ухвалою колегією суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.05.2007 р. була задоволена, рішення суду 1-ї інстанції було скасовано і вищевказана цивільна справа була направлена на новий розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська в іншому складі суддів. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.08.2007 року провадження по даній справі було зупинено у зв’язку з відмовою ОСОБА_2 від своїх позовних вимог.
Крім того, позивач після того як дізнався, що його виписали з спірної квартири звернувся з відповідною заявою до прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська.
За результатами розгляду його звернення прокуратурою району встановлено, що у січні 2007 року невстановлені особи з метою заволодіння майном – квартирою № 50 буд. 73 корп. 6 по вул. Янтарній у м. Дніпропетровську – яке належало на праві власності державі в особі Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, надали до органів державної влади та місцевого самоврядування відомості та документи, які містять завідомо неправдиву інформацію, ввівши цим в оману власника майна – державу в особі органів державної влади та місцевого самоврядування, незаконно приватизували квартиру № № 50 буд. 73 корп. 6 по вул. Янтарній у м. Дніпропетровську, чим спричинили державі збитки у розмірі 226092,00 грн.
29.05.2007 року прокуратурою району порушено кримінальну за фактом незаконного заволодіння шляхом шахрайства чужим майном, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Станом на теперішній час досудове слідство по зазначеній кримінальній справі триває.
Не дивлячись на те, що рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2006 року не вступило в законну силу, невстановлені особи на ім’я ОСОБА_2 у період часу з 01.12.2006 по 09.01.2007 рр. в тайні від ОСОБА_1, без його відома і згоди приватизували спірну квартиру, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 09.01.2007 р. виданим управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської Ради на підставі розпорядження від 09.01.2007 р. № 3/3-07. При складанні документів на приватизацію, невстановлені особи діючи від імені відповідача приховали від житлового органу, органу реєстрації і зняття з неї та органу на приватизацію, що рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2006 року не набрало законної сили. Хоча ОСОБА_1 постійно проживає в спірній квартирі разом зі своєю сім’єю, а ОСОБА_2 незаконно зняв його з реєстрації (виписав) з неї.
Прокурор в інтересах ОСОБА_1 просив суд визнати недійсною приватизацію квартири № 50 в будинку № 73 корпус № 6 по вул. Янтарній в м. Дніпропетровську, скасувати розпорядження органу приватизації від 09.01.2007 року № 3/3-07. Визнати свідоцтво про право власності на житло від 09.01.2007 року виданого управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради на квартиру № 50 в будинку № 73 корпус № 6 по вул. Янтарній в м. Дніпропетровську.
В судовому засідання прокурор підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Представник Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради у судове засідання з’явився, просила суд винести рішення відповідно до чинного законодавства.
Представник КЖЕП № 21 у судове засідання не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно ордеру на житлове приміщення № 1056 от 11.05.1977 року, виданого виконавчим комітетом Амур-Нижнедніпровського районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, ОСОБА_2 на склад сім’ї із 3-х осіб: ОСОБА_2 – відповідача; його дружина - ОСОБА_3 (мати позивача); сина - ОСОБА_1 – позивача, було надано двокімнатну квартиру № 50, яка розташована в корпусі 6, будинку № 73 по вул. Янтарній в м. Дніпропетровськ, житловою площею 27,4 кв.м. (а.с.9).
Згідно рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені та позивача було визнано втратившим право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації (а.с.15).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду від 01.12.2006 року скасовано, справу надіслано на новий розгляд до того суду (а.с.17).
Згідно постанови про порушення кримінальної справи від 29.05.2007 року прокуратурою району порушено кримінальну за фактом незаконного заволодіння шляхом шахрайства чужим майном, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (а.с.16).
На підставі розпорядження органу приватизації Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради №3/3-07 від 09.01.2007 (а.с.19) відповідачу ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на житло від 09.01.2007 року на квартиру 50 в будинку № 73 корпус № 6 по вул. Янтарній в м. Дніпропетровську (а.с.20).
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно право власності на квартиру № 50 в будинку № 73 корпус № 6 по вул. Янтарній в м. Дніпропетровську зареєстровано в органах БТІ за № 17650496 від 29.01.2007 року (а.с.21).
Згідно абзацу 2 п. 5 Положення про порядок передачі квартир (будинку) у власність громадян, затвердженого Наказом ГКУ ЖКГ від 15.09.1992 р. №56, у склад сім’ї наймача включаються тільки громадяни, які постійно проживають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за яким зберігається право на проживання на момент введення вдію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», тобто на 22.07.1992 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до ст. 65-1 ЖК України наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством.
Таким чином, для приватизації квартири № 50 в будинку № 73 корпус № 6 по вул. Янтарній в м. Дніпропетровську відповідач ОСОБА_2 повинен був отримати згоду всіх членів сім’ї, тобто позивача. Як пояснив прокурор у судовому засіданні, згоди ОСОБА_1
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, вимоги прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ч. 2 ст. 65, ст. 65-1 ЖК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. ст.11,15, 30, 60, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним розпорядження управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради № 3/3-07 від 09.01.2007 року на приватизацію квартири № 50 в будинку № 73 корпус № 6 по вул. Янтарній в м. Дніпропетровську згідно свідоцтва про право власності на житло від 09.01.2007 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В.П. Мороз