Справа №22ц-162/07 Головуючий 1 інстанції:
Чиркін С.М. Доповідач: Мартинюк В.І.
УХВАЛА
іменем України
17 січня 2007р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Луганської області у складі: головуючого: Мартинюка.В.І.
суддів: Темнікової В.І., Ступіної Я.Ю.
при секретарі :Ступак СО
за участю: ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі в Луганській області в особі начальника відділення ОСОБА_2 на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 13 жовтня 2006 р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановила:
12.05.2005 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення одноразової страхової виплати в зв'язку з втратою працездатності в сумі 8748, 25 грн., і моральної шкоди в сумі 10000 грн.
Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 13 жовтня 2006 р. позовні вимоги позивача задоволені частково. Стягнуто з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Краснодоні і Краснодонському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 6000 грн.
Апелянт подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 13 жовтня 2006р.
скасувати, вважаючи рішення незаконним, що порушує норми процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції повно, всебічно дослідженні обставини справи та прийнято законне та обгрунтоване рішення.
Так судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач був травмований при виконанні трудових обов'язків на підприємстві ВАТ „Краснодонвугілля" (а.с.29-30). Рішенням МСЕК від 14.12.2004 р. внаслідок професійної травми позивачу встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 25%, позивачу призначене було санаторноО-зкурортне лікування.(а.с.7).
На момент отримання травми позивач знаходився в трудових відносинах з ВАТ „Краснодонвугілля" і відповідно до вимог ст. 6 Закону України НОМЕР_1 був застрахований роботодавцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про охорону праці" відшкодування шкоди заподіяної працівнику в наслідок, ушкодження здоров'я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку встановленому Законом.. У відповідності до преамбули Закону НОМЕР_1, даний закон визначає правову основу і економічний механізм страхування від нещасного випадку, за допомогою якого здійснюється соціальний захист громадян у процесі їхньої трудової діяльності.
Згідно ст. 55 Закону НОМЕР_1 суперечки щодо розміру збитку і права на його відшкодування вирішуються в судовому порядку.
Відшкодування моральної шкоди застрахованій особі, яким є позивач, передбачено ст. 11 Закону НОМЕР_1 в якості одного із способів захисту особистих немайнових прав працівника.
У п.3 ППВС України від 31 березня 1995 р. №4 (з наступними змінами), зазначено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода складається з моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушенні нормальних життєвих зв'язків у зв'язку з неможливістю продовження активного життя, порушенні зв'язків з оточуючими людьми, настанні негативних наслідків. До моральної шкоди відносяться також моральна і фізичні страждання, чи інші негативні явища, заподіяні фізичний особі противоправними діями.
Відповідно до вимог п. З ст. 34 Закону НОМЕР_1 моральна шкода, заподіяна умовами виробництва повинна відшкодовуватися відповідачем фондом СНВ на підставі відповідного медичного висновку.
Згідно із висновком спеціалізірованої травматологічної Мехіко - соціальної експертної комісії від ІНФОРМАЦІЯ_2. , в наслідок виробничої травми не порушена ієрархія основних життєвих цінностей позивача, позивач продовжує працювати, можливість спілкуватись не порушена, в наслідок травми не змінилось основні життєві цінності позивача. Травма на виробництві призвела до незначних незручностей при ходьбі (а.с.60-62).
Також вбачається, що висновок експертів від ІНФОРМАЦІЯ_2., суд відносить до висновку відповідних медичних органів, і оцінює як відповідний допустимий доказ передбачений вимогам ст. 58, 59 ЦПК України, тому що він виконаний фахівцями в області медицини і психіатрії, науково обгрунтоване і узгоджується з наявними матеріалами справи.
В наслідок травми позивач був вимушений проходити стаціонарний та амбулаторний курси лікування (а.с. 14, 15, 21).
Враховуючи експертне заключения, данні зазначені в витягах із історії хвороби, акті нещасного випадку, пояснення позивача, суд вважає, що в наслідок травми ОСОБА_1 була спричинена фізична біль, обмежена його працездатність, незручності при ходьби обмежують життєву діяльність, що свідчить про наявність моральної шкоди, а значить , що право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з моменту отримання виробничої травми ІНФОРМАЦІЯ_3
Доводи апеляційної скарги, до того, що судова психологічна .експертиза ІНФОРМАЦІЯ_4 категорично не встановила прямого зв'язку виробничої травми ОСОБА_1 з настанням моральної шкоди спростовуються висновками суду.
Відповідно до рішення Конституційного суду від 27.01.2004 р. у справі 1-9/2004 р. і вимогам п.3 ст. 34 Закону №1105-16 відповідач фонд СНВ зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва.
Посилання представника на відсутність даних про встановлення факту наявності моральної шкоди безпідставні, оскільки у висновках комісії зазначено, що експерти прийшли до висновку про обмеження рухів при ходьби позивача. Наслідки виробничої травми , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_3., спричиняють позивачу моральні та фізичні страждання.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, ЦПК України, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку .на виробництві і профзахворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі в Луганській області відхилити.
Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 13 жовтня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена сторонами по справі до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня оголошення ухвали.