Справа № 2-4834/09  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  4 грудня 2009 року Кіровський районний суд ми. Донецька у складі:  

  Головуючої судді                 Гладишенко І.В.  

при секретарі                        Борзенковій Г.О.  

  розглянувши у відкритому судовому попередньому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -  

  ВСТАНОВИВ :  

  Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вказавши, що ОСОБА_3 є  його рідним дідусем, якому на праві власності на підставі свідоцтва про право особистої приватної власності на житловий будинок від 16.06.1987 року виданого Донецьким міським відділом комунального господарства належить домоволодіння № 11 «а» по вул. Буревесніка у м. Донецьку.  

31 серпня 1990 року його дідусь – ОСОБА_3 склав заповіт засвідчений П’ятою Донецькою державною нотаріальною конторою за реєстровим № 3373, згідно з яким після своєї смерті заповідав йому житловий будинок з надвірними прибудовами, які знаходяться за адресою м. Донецьк, вул. Буревесніка 11 «а».  

20 листопада 1994 року ОСОБА_3 помер.  

Після його смерті відкрилася спадщина на вищевказане домоволодіння.  

На час відкриття спадщини він був неповнолітнім, тому не мав можливості оформити свої спадкові права.                      

Але, після смерті дідуся він фактично прийняв спадщину, оскільки постійно проживає у спадковому домоволодінні. 31.07.2003р. уклав договір з обслуговуючою організацією про надання послуг по водопостачанню та каналізації.  

Спадкоємицею першої черги за законом є його мати – ОСОБА_2, яка на спадщину після смерті батька не претендує та не заперечує проти оформлення права власності на спадкове домоволодіння на його ім’я.  

Просить суд встановити факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер 20 листопада 1994 року та визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на домоволодіння № 11 «а» по вул. Буревесніка у м. Донецьку, яке складається з  житлового будинку літ. А-1, літньої кухні літ. Г, сараїв літ.Б, Е, погребу літ. г, огорожі № 1,2, калитки, замощень.  

  У попереднє судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку, надав суду заяву з в якій вказує, що підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу без його участі.  

Відповідачка ОСОБА_2 у попереднє судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена судом у встановленому законом порядку, надала суду заяву з в якій вказує, що визнає позовні вимоги та просить розглянути справу без її участі.  

  Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Так,  у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право особистої приватної власності на житловий будинок від 16.06.1987 року виданого Донецьким міським відділом комунального господарства належало домоволодіння № 11 «а» по вул. Буревесніка у м. Донецьку.  

Згідно з наданим суду свідоцтвом про смерть встановлено, що ОСОБА_3 помер 20 листопада 1994 року.  

За життя, 31 серпня 1990 року, ОСОБА_3 склав заповіт, який засвідчено П’ятою Донецькою державною нотаріальною конторою за реєстровим № 3373, згідно з яким після своєї смерті заповідав ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними прибудовами, які знаходяться за адресою м. Донецьк, вул. Буревесніка 11 «а».  

Згідно з наданим суду повідомленням Четвертою Донецької державної нотаріальної контори встановлено, що спадкову справу щодо майна ОСОБА_3, який помер 20.11.1994р. заведено не було.  

Відповідно до ст. 524 ЦК України (1963р.) спадкування здійснюється за законом  та за заповітом.  

Спадкування за законом має місце  тоді та оскільки воно не змінено заповітом.  

  Згідно зі ст. 548 ЦК України (1963р.) для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.  

Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963р.), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяву  про прийняття спадщини. Вказані дії повинні бути здійснені на протязі 6 місяців з дня відкриття спадщини.  

В судовому засіданні достовірно встановлений факт того, що позивач – ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після смерті діда, оскільки  на час відкриття спадщини був неповнолітнім, після відкриття спадщини постійно проживав у спадковому домоволодінні, по досягненню повноліття став доглядати за ним, укладав договори з обслуговуючими організаціями по  наданню послуг за вказаною адресою, тобто фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 524-526, 529, 541-542, 548, 549 ЦК України ( в редакції 1963р.), ст.ст. 10, 60, 212-215 УПК України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.  

  Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті діда  –ОСОБА_3, який помер 20 листопада 1994 року.  

  Визнати за  ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на домоволодіння № 11 «а» по вул. Буревесніка у м. Донецьку, яке складається з житлового будинку літ. А-1, літньої кухні літ. Г, сараїв літ. Б, Е, погребу літ. г, огорожі № 1,2, калитки, замощень.  

  Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається через суд першої інстанції до апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.  

Апеляційна скарга на рішення суду може бути по дана на до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції  протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Суддя: