Справа № 22ц- 366 Головуючий в Інстанції - Бабенко С.Ш.
Категорія Доповідач - Темнікова В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого - Темнікової'В.І.,
Суддів - МартинюкаВ.І., СтупіноїЯ.Ю.,
при секретарі - Ступак CO., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 10 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську про стягнення страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2006р. позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому посилалася на те, що вона перебузаха зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 по день його смерті, тобто з 30.05.1979р. по ІНФОРМАЦІЯ_1. При житті її чоловік отримував страхові виплати у зв'язку з профзахворюванням. Після його смерті відповідачем їй та матері померлого були призначені та виплачені одноразова допомога на сім'ю у розмірі 15271,20грн., матері - ще й у розмірі 3054,24 грн. та у вигляді щомісячних платежів у розмірі 127,26 грн. При цьому під час встановлення розміру необхідних виплат не брався до уваги розмір пенсії, яку отримував померлий. З урахуванням же його пенсії сума одноразової допомоги повинна була становити 42502,20грн Тому просила стягнути з відповідача недоотриману нею суму одноразової допомоги у розмірі 27231 грн.
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 10 листопада 2006 року було стягнуто з відповідача на користь позивачки страхові виплати у вигляді одноразової допомоги в разі смерті потерпілого члену його сім'ї у сумі 17 081,40грн. В іншій частині вимог було відмовлено через їх необґрунтованість.
|Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому він в скарзі посилається на те, що судомі були порушені норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Під час дослідження і оцінки доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень. Однак зазначені вимоги закону судом в повному обсязі виконані не були.
Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що ним були встановлені факти про те, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. . На час смерті чоловік позивачки отримував від відповідача страхові суми у зв'язку з професійним захворюванням. Також суд виходив з того, що між настанням смерті чоловіка позивачки і одержаним ним професійним захворюванням є причинно -наслідковий зв'язок. Чоловік позивачки на день смерті не працював, одержував пенсію за .віком в сумі 453,85грн. та страхові виплати. Відповідачем позивачці, як дружині померлого, були призначені страхові виплати у вигляді одноразової страхової виплати на сім'ю у розмірі 15271,20 грн. При цьому дана сума обчислювалася тільки із розміру щомісячних страхових виплат, які отримував померлий, тобто з 254,52грн., сума одержуваної ним пенсії не враховувалася. Також суд виходив з того, що за життя померлому була встановлена втрата його працездатності у розмірі 25%, інвалідом від профзахворювання він визнаний за життя не був. Проте суд, врахувавши пояснення експерта ОСОБА_3 про те, що при житті ОСОБА_2 з урахуванням його стану здоров, я мав право на встановлення 3 групи інвалідності, вважав, що нарахування страхових виплат позивачці повинно проводитися з суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які чоловік позивачки міг би отримувати як інвалід 3 групи. Крім того, суд виходив з того, що передбачуваний розмір пенсії по 2 та 3 групі інвалідності померлого повинен був становити 284,69грн., тому з цього розміру донарахував страхові виплати, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки, а саме у розмірі 17081,40грн.( 284,69 грн. х 60 місяців = 17081,40 грн.).
Втім, проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи, апеляційний суд вважає, що до зазначеного висновку суд першої інстанції прийшов помилково і в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав:
Згідно п.9 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, дійсно визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. Довідка про розмір пенсії потерпілого дійсно входить згідно Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим, затвердженого постановою Правління ФСНВ від ІНФОРМАЦІЯ_2., до переліку документів, які надаються для призначення одноразової допомоги в разі смерті потерпілого. Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" в разі смерті потерпілого, який сам отримував зазначені страхові виплати і не працював, розмір страхових виплат утриманцям визначається із суми таких виплат померлому і його пенсії. Самому потерпілому з урахуванням положень про повне відшкодування втраченого ним заробітку саме в зв'язку з конкретним профзахворюванням чи трудозим каліцтвом, одержаним саме на конкретному підприємстві, суми щомісячних виплат призначаються за мінусом пенсії за інвалідністю.
Пенсія з інших підстав, призначена потерпілому, як до, так і після ушкодження здоров'я, підлягає заліку в частині, яка могла бути призначена йому у зв'язку з цим ушкодженням здоров'я. Тому при нарахуванні виплат особам, які мають право на виплати у зв'язку з втратою годувальника, дійсно мають враховуватися як страхові виплати, які отримував потерпілий, так і та частка пенсії за віком, яка співпадає з сумою пенсії по інвалідності, яку отримував би потерпілий, якби не погодився на отримання пенсії за віком. Зазначене витікає із змісту п.12 та 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди".
Однак, як встановлено судом першої інстанції, померлому за життя взагалі не встановлювалася будь - яка група інвалідності від одержаного ним за час роботи професійного захворювання, тому йому взагалі не призначалася пенсія по інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням, і він не відмовлявся від її отримання. Не встановлена така група інвалідності ОСОБА_2 і посмертно.
З урахуванням наведено, апеляційний суд зважає, що у суду 1 інстанції в межах заявлених позовних вимог, не було законних підстав для задоволення позовних вимог позивачки ні в повному обсязі, ні частково з урахуванням пенсії за інвалідністю, яку чоловік позивачки не отримував, але міг би отримував на день його смерті, бо за його життя йому не було ні встановлено групу інвалідності від професійного захворювання, ні призначено пенсію за інвалідністю в зв'язку з цим профзахворюванням.
Ухвалення рішення на припущеннях, а не на повно і всебічно досліджених обставинах в судовому засіданні, за діючим цивільно - процесуальним законодавством не передбачено.
Таким чином, проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи, апеляційний суд вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що не відповідає діючому законодавству, та ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Керуючись ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в у. Свердловську - задовольнити.
Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 10 листопада 2006 року -скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську про стягнення страхових виплат у вигляді не донарахованої одноразової допомоги в разі смерті потерпілого члену його сім'ї у сумі 27231 грн. - відмовити через їх необґрунтованість.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту ї його проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.