Справа № 1 - 14    2007 року.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

Володарський районний суд Київської області

"15 " лютого 2007 року

в складі:

Юзвика М.М. Поліщук В.М. Скрипка М.В.

головуючого судді

при секретарі

з участю прокурора

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка

справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, має двоє дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого,

у вчиненні злочину, що передбачає відповідальність за ст. 164 ч.1 КК України,

встановив:

Підсідній ОСОБА_1 за рішенням Володарського районного суду від 30.10.2003 року зобов'язаний був сплачувати на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітків але не менше 1/2 частини неоподатковуваного мінімуму доходу громадян до їх повноліття. Будучи попередженим державним виконавцем про кримінальну відповідальність за несплату аліментів ОСОБА_1 з липня місяця 2006 року злісно ухиляється від сплати аліментів і станом на 01.01.07 р заборгованість становить 1369 грен.00 коп.

В судовому засіданні підсудний вину визнав у повному обсязі пред'явленого звинувачення, щиро розкаюється і ствердив, що він умисне не сплачував аліменти на користь колишньої дружини ОСОБА_5 на утримання дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Йому державний виконавець виносила офіційне попередження про ухилення від сплати аліментів, але він проігнорував це попередження.

Відповідно вимог ст. 299 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумніву в добровільності та істинності їх позицій.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 164 ч. 1 КК України, як умисна дія, яка виразилась у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Призначаючи покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної

2

небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують вину підсудного.

ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявся, негативно характеризується, має постійне місце проживання, раніше не судимий.

Як пом'якшуючу вину підсудного обставину суд визнає його розкаяння та визнання вини.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що покарання ОСОБА_1 слід призначити в вигляді обмеження волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, як то передбачено ст. 75 КК України, призначивши іспитовий строк.

Згідно вимог ст. 76 КК України, суд вважає необхідним покласти на засудженого обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ст. 164 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання з випробуванням призначивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців.

Відповідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Запобіжний засіб засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення.

СУДДЯ