ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/677/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" Тімонін О.О.

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 про відмову у відновлені строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2016

у справі № 915/677/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"

до відповідача: Товарної біржі "Корпоративна"

треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Арбітражний керуючий Симончук О.М.; 2) Публічне акціонерне товариство "ВОЗКО"; 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Шкіряно-взуттєвий холдинг";4) Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Миколаєві; 5) Вознесенська об'єднана ДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області; 6) Товариство з обмеженою відповідальністю "СКІН МАРКЕТ"; 7) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області; 8) Управління ПФУ в м.Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області; 9) Публічне акціонерне товариство Національна компанія "Нафтогаз України"; 10) Товариство з обмеженою відповідальністю "ГВП ХІММАТЕРІАЛИ"; 11) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з підбору автомобілів"; 12) Товариство з обмеженою відповідальністю "В.І.Ф."; 13) Фізична особа - підприємець П’ятенко Л.Г.

про визнання результатів аукціону з продажу майна, що належить ПАТ "ВОЗКО", проведеного 18.12.2015 Товарною біржею "Корпоративна", недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2016 у справі № 915/677/16 ( суддя Мавродієва М.В.) відмовлено в позові ПАТ "Діамантбанк" до Товарної біржі "Корпоративна" про визнання недійсним повторного аукціону від 18.12.2015.

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції від 08.09.2016, банком 20.09.2017 подано апеляційну скаргу, разом із клопотанням про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 у справі № 915/677/16 (судді : Лашин В.В., Величко Т.А., Лавриненко Л.В.) відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ "Діамантбанк" про відмову у відновлені строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2016 у справі № 915/677/16 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017).

В касаційній скарзі ПАТ "Діамантбанк" просить ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 у справі № 915/677/16 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду, посилаючись на наступне.

Не погоджуюсь з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги на зазначене судове рішення від 08.09.2016, скаржник посилається на те, що про наявність оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 08.09.2016, банку стало відомо лише у вересні 2017 під час розгляду справи № 915/47/16, при цьому копія рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2016 у справі № 915/677/16 не надходила ПАТ "Діамантбанк" , в порушення ст. 87 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017).

У відзивах арбітражний керуючи Симончук О.М. та ТБ "Корпоративна" просять оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції щодо відмови у відновлені строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 08.09.2016 у справі № 915/677/16 залишити без змін, як така що прийнята у відповідності нормам чинного законодавства, при цьому посилаючись на обізнаність ПАТ "Діамантбанк" про хід даної справи, оскільки розгляд цієї справи декілька раз відкладався судом, ухвали про відкладення справи направлялись на адресу банку і отримані ним, це підтверджується наявними у справі доказами, а тому клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку на оскарження рішення суду від 08.09.2016 є необґрунтованим.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2018 визначено склад колегії для розгляду справи № 915/677/16 за касаційною скаргою ПАТ "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк Тімонін О.О. : Ткаченко Н.Г. - головуючий, судді: Білоус В.В., Жуков С.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2018 у справі № 915/677/16 відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду касаційну скаргу ПАТ "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення викладені у відзивах, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відмовляючи ПАТ "Діамантбанк" у відновленні строку для подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 08.09.2016 та повертаючи апеляційну скаргу без розгляду ухвалою від 04.10.2017, Одеський апеляційний господарський суд виходив з того, що клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення є необґрунтованим, оскільки факти, викладені в апеляційній скарзі, не пояснюють причин подання ним апеляційної скарги лише у вересні 2017, з пропуском строку на один рік.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним для громадян України, в тому числі і для заявника апеляційної скарги у даній справі. При цьому посилання банку на те, що він не отримував від суду своєчасно текст рішення суду від 08.08.2016, повний текст якого оформлено та підписано 13.09.2016, спростовується матеріалами справи, оскільки копії оскаржуваного Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2016 направлялись на дві адреси 19.09.2016, за одної із яких уповноваженою особою ПАТ "Діамантбанк" отримано копію оскаржуваного судового рішення, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення (т. 2 а.с 29, а.с. 55-56 ).

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, встановивши відсутність підстав для відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 08.08.2016 у даній справі, апеляційний господарський суд правомірно повернув апеляційну скаргу ПАТ "Діамантбанк" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За ч. 1 та ч. 2 ст. 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених цією статтею і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

П. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Статтею 53 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Разом з тим, клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Разом з тим, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що в даному контексті також слід враховувати іншу правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Відтак, з огляду на зазначене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо ненадання ПАТ "Діамантбанк" належних доказів поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження судового рішення від 08.09.2016, внаслідок чого наявні правові підставі для повернення апеляційної скарги банку без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на заявника касаційної скарги ПАТ "Діамантбанк".

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017), суд-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" Тімонін О.О. залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 про відмову у відновлені строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2016 у справі № 915/677/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ткаченко Н.Г.

Судді: Білоус В.В.

Жуков С.В.