ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2018 р. Справа № 914/341/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Матущак О.І.

Мирутенко О.Л.

секретар судового засідання: Шкребій А.В.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі ПАТ "НАК "Нафтогаз України") за вих. № 14/4-1242 від 15.12.2017р. (вх. № ЛАГС 01-05/146/18 від 21.12.2017р.)

та апеляційну скаргу публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (надалі ПАТ "Укртрансгаз"), б/н та б/д (вх. №ЛАГС 01-05/118/18 від 09.01.2018р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2017р., (головуюча суддя Березяк Н.Є., судді Козак І.Б., Крупник Р.В.), повний текст складено 07.12.2017р.

у справі № 914/341/17

за позовом: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", (надалі ПАТ "Львівгаз"), м. Львів

до відповідача: комунального підприємства "Бродитеплоенерго" (надалі КП "Бродитеплоенерго"), м. Броди, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (надалі ПАТ "Укртрансгаз"), м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі ПАТ "НАК "Нафтогаз України"), м. Київ

про стягнення коштів в сумі 103 000,00 грн.

за участю учасників справи:

від ПАТ "Львівгаз": Мачічка О.О. - адвокат (довіреність № 007-1Др-5-048 від 02.01.2018)

від КП "Бродитеплоенерго": Риплянський О.Б. - директор

від ПАТ "Укртрансгаз": Мельник О.С. - адвокат (довіреність від 29.12.2017)

від ПАТ "НАК "Нафтогаз України": Старчик А.А. - адвокат (довіреність № 14-161 від 28.09.2017)

Відповідно до п.9 Перехідних положень ГПК України в редакції від 15.12.2017р. справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ВСТАНОВИВ:

22.02.2017 ПАТ «Львівгаз» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до КП «Бродитеплоенерго» про стягнення вартості природного газу, що компенсується оператору ГРМ в розмірі 103 000,00 грн. за грудень 2016 року та січень 2017 року.

На задоволення клопотання позивача та відповідача ухвалою Господарського суду Львівської області до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору було залучено ПАТ «Укртрансгаз» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (а.с. 18, 21-22, 74-75 том І).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.12.2017р. у справі № 914/341/17 в задоволені позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, керуючись, закріпленим в ст. 3 ЦК України, принципом справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» безпідставно не підтвердив плановий обсяг номінації на грудень 2016 року та січень 2017 року та не повідомив ні позивача, ні відповідача про припинення виділення природного газу у визначених договором обсягах, тож відсутня вина відповідача у виникненні негативного небалансу, що унеможливлює покладення на нього обов'язку сплатити вартість природного газу, яка повинна компенсуватись Оператору ГРМ.

Не погоджуючись з даним рішенням, ПАТ "Укртрансгаз" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким в мотивувальній частині викласти як самостійну підставу обґрунтування нового рішення висновок про те, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у грудні 2016 року та січні 2017 року не надавала номінації та не здійснювала постачання природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню і для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями КП «Бродитеплоенерго» у зв'язку з порушенням КП «Бродитеплоенерго» положень постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)», зокрема наявністю заборгованості за спожитий у минулі періоди природний газ, низький рівень розрахунків за всіма укладеними договорами, який становить нижче 90 % та відсутністю графіку погашення заборгованості. Відтак, скаржник вважає, що відповідач здійснив несанкціонований відбір природного газу, адже за даними оператора газотранспортної системи у відповідача був відсутній підтверджений обсяг природного газу (ліміт) на грудень 2016 року та січень 2017 року, при фактичному споживані об'ємів природного газу.

Не погоджуючись з даним рішенням, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" також подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та доводи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким в мотивувальній частині викласти як самостійну підставу обґрунтування нового рішення висновок про те, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у грудні 2016 року та січні 2017 року не надавала номінації та не здійснювала постачання природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню і для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями КП «Бродитеплоенерго» у зв'язку з порушенням КП «Бродитеплоенерго» положень постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)», зокрема наявністю заборгованості за спожитий у минулі періоди природний газ, низький рівень розрахунків за всіма укладеними договорами, який становить нижче 90 % та відсутність графіку погашення заборгованості. Зокрема, скаржник зазначає, що укладаючи договір поставки природного газу, сторони зобов'язані керуватися в тому числі і положеннями Постанови № 758, в п. 17 якого зазначено, що однією із необхідних умов постачання природного газу є відсутність заборгованості за використаний газ. Натомість станом на 26.11.2016 у відповідача перед компанією існував борг в розмірі 24 238 232,90 грн. в зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань по договору. Відповідачем не вчинялися дії щодо врегулювання питання по заборгованості (укладення графіку погашення заборгованості). В силу вимог положення Постанови № 758 ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не мала права здійснювати поставку газу відповідачу у спірний період, відповідно компанія вмотивовано повернула КП «Бродитеплоенерго» акти приймання передачі природного газу за грудень 2016 року та січень 2017 року не підписаними.

Представник скаржника ПАТ "Укртрансгаз" в судовому засіданні доводи своєї апеляційної скарги підтримав повністю. Також підтримав доводи апеляційної скарги, поданої ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з підстав, викладених у письмових пояснення (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/861/18 від 01.02.2018).

Представник скаржника ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Представник позивача в судовому засіданні погодився з доводами скаржників з підстав, викладених у відзиві (зареєстрований в канцелярії суду за вх№01-04/766/18 від 31.01.2018), рішення суду першої інстанції просить скасувати, позовні вимоги задоволити повністю. Зокрема вважає, що відповідач (споживач) зобов'язаний компенсувати ПАТ «Львівгаз» вартість небалансу, оскільки відповідач спожив в грудні 2016 року та в січні 2017 року природний газ без жодної правової підстави.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів скаржників заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№01-04/363/18 від 17.01.2018), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак, просить суд залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення. На підтвердження своїх доводів подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи практику Верховного суду по аналогічних справах (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/1763/18 від 13.03.2018).

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.01.2016 між ПАТ «Львівгаз» (оператор ГРМ) та КП «Бродитеплоенерго» (споживач) укладено договір розподілу природного газу шляхом приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (заява-приєднання відповідача №09420Y2J0MKT016) (а.с. 158-166 том І).

Відповідно до п. 2.1 типового договору за цим договором оператор ГРМ (позивач) зобов'язався надати споживачу (відповідачу) послугу з розподілу природного газу, а споживач, в свою чергу, зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором.

При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільчих систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та отримувати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільчих систем. (п. 2.3. типового договору).

Згідно з п. 3.1 типового договору санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

Відповідно до п. 3.3 типового договору споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору.

Згідно з п. 5.2 типового договору визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та договором. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.

Відповідно до п. 5.4 типового договору порядок визначення об'єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог договору.

Розділом 6 типового договору визначені тарифи та порядок розрахунків.

Згідно з п. 6.4 типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ.

Пунктом 12.1 типового договору передбачено, що договір укладений на невизначений строк.

Як стверджує позивач, з листа ПАТ «НАК «Нафтогаз України» № 26/318/1.2-17 від 17.01.2017 та листа ПАТ «Укртрансгаз» №424/12 від 16.01.2017, яким направлено товариству акт на балансування за грудень 2016 року стало відомо, що відповідач в грудні 2016 року та січні 2017 року спожив природний газ без погоджених лімітів (а.с. 123-125 том І).

Спожиті відповідачем обсяги природного газу в грудні 2016 року та січні 2017 року Оператор ГТС (ПАТ «Укртрансгаз») відніс на небаланс Оператора ГРМ (ПАТ «Львівгаз»), доказом чого є акти надання послуг з балансування обсягів природного газу від 31.12.2016 і від 31.01.2017 (а.с. 120-122 том І).

Відтак, позивач вважає, що у відповідача виник обов'язок компенсувати ПАТ «Львівгаз» вартість небалансу згідно п.4 глави 5 розділу VІ Кодексу газотранспортних систем, в зв'язку з чим 06.02.2017 надіслав на адресу відповідача вимогу (а.с. 129 том І).

07.02.2017 КП «Бродитеплоенерго» повідомило ПАТ «Львівгаз», що не визнає вимоги, оскільки підприємством виконано усі необхідні та передбачені договором умови для отримання та споживання природного газу, а використаний ним у грудні-січні 2017 року природний газ не перевищує плановий обсяг та просило здійснити алокацію обсягів природного газу, спожитого у грудні 2016 року та січні 2017 року на постачальника НАК «Нафтогаз України», який не виконує умови договору на постачання природного газу (а.с. 130-131 том І).

Дані обставини стали підставою звернення позивача з позовом до суду про стягнення грошових коштів, як компенсацію вартості небалансу з застосуванням коефіцієнту 2.

В свою чергу відповідач проти позову заперечив, зокрема зазначає, що в грудні 2016 року та в січні 2017 року ним спожито природний газ в обсягах 462.793 тис. м.куб і 562.873 тис. м.куб, передбачених умовами договору постачання природного газу №5242/1617-БО-21 від 27.10.2016, укладеного з ПАТ «НАК «Нафтогаз України», а отже доводи позивача про безпідставне споживання газу вважає необґрунтованими.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Згідно з ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2016 між ПАТ «Укртрансгаз» (газотранспортне підприємство) та КП «Бродитеплоенерго» (замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000010, відповідно до умов якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій (далі ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору (а.с. 80-81 том І).

30.09.2016 ПАТ «НАК «Нафтогаз України»» (постачальник), керуючись Законом України «Про ринок природного газу», постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015р. №758 «Про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» уклало з КП «Бродитеплоенерго» (споживач) договір постачання природного газу №5135/1617-ТЕ-21, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ (виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню), а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору (а.с. 82-86 том І).

Пунктом 2.1 вищевказаного договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2016р. по 31.03.2017р. (включно) природний газ обсягом до 2250,0 тис. куб.м., у тому числі у грудні 2016 року 450 тис. куб. м., в січні 2017 року 400,00 тис. куб.м.

27.10.2016 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України»» (постачальник) та КП «Бродитеплоенерго» (споживач) укладено ще один договір постачання природного газу №5242/1617-БО-21, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ (виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями), а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору (а.с. 90-94 том І).

Пунктом 2.1 вищевказаного договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 1900,0 тис. куб.м., у тому числі у грудні 2016 року 350 тис. куб. м., в січні 2017 року 350,00 тис. куб.м.

У п. 2.6 договору зазначено, що розподіл (транспортування) природного газу за цим договором здійснює оператор газопровідних мереж (газотранспортної системи) ПАТ «Львівгаз», з яким споживач уклав відповідний договір.

Відповідно до п. 3.2 договору споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на плановані обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися планованими обсягами, зазначеними у пункті 2.1 цього договору, на відповідний місяць.

Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку.

Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 цього договору.

Згідно з п. 3.5 вищевказаного договору споживач зобов'язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між відповідачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформації стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта (п. 3.6 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 04.01.2017 направив на адресу ПАТ «НАК Нафтогаз України» підписаний акт приймання - передачі природного газу від 31.12.2016 за спожитий у грудні 2016 року газ та 09.02.2017 підписаний акт приймання-передачі природного газу від 01.02.2017 за спожитий у січні 2017 року природний газ, що підтверджується наявним у матеріалах справи фіскальним чеком про направлення рекомендованого листа (а.с.142-144 том І).

У свою чергу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не підписало скеровані на його адресу акти приймання-передачі природного газу за грудень 2016 року та січень 2017 року, обґрунтувавши це наявністю заборгованості за спожитий у минулі періоди природний газ, низьким рівнем розрахунків за всіма укладеними договорами, відсутністю графіку погашення заборгованості, а також відсутність планового обсягу в номінації за грудень 2016 року січень 2017 року (а.с. 123, 192-193 том І).

Пунктом 3.8 договору № 5242/1617-БО-21 від 27.10.2016 передбачено, що у разі коли оператор газотранспортної системи за підсумками розрахункового періоду встановлює негативний небаланс за об'єктами споживача, споживач зобов'язаний у порядку, визначеному цим договором, оплатити постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. При цьому споживач погоджується на оплату в безумовному порядку вартості наданої постачальникові оператором газотранспортної системи послуги з балансування.

Якщо між сторонами укладено декілька договорів про постачання природного газу, то постачальник самостійно обирає договір, за яким споживач зобов'язаний у повному обсязі оплатити постачальнику в порядку, визначеному таким договором, вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування.

Сторони погодили виключний перелік документів, які вони вважають достатніми та належними для підтвердження постачальником його витрат на врегулювання негативного небалансу, зокрема, оплату вартості послуги балансування:

- рахунок постачальника на оплату споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування, який подається постачальником споживачу після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом;

- копія платіжного доручення постачальника про оплату наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування або витяг з додатка до рахунка-фактури на надані оператором газотранспортної системи послуги з балансування, що подається постачальнику з деталізацією вартості послуг з балансування за споживачами.

З матеріалів справи, зокрема, з акту прийому-передачі послуг з розподілу природного газу від 31.12.2016, вбачається, що позивач протягом грудня 2016 року розподілив відповідачу 462.739 тис. куб. м.; з акту прийому-передачі від 31.01.2017 вбачається, що позивач протягом січня 2017 року розподілив відповідачу 562,873 тис.куб.м. природного газу (а.с.112-113 том І).

Відповідно до акта №12-16-1512000709-БАЛАНС надання послуг балансування обсягів природного газу від 31.12.2016, складеного односторонньо ПАТ «Укртрансгаз», обсяг корегування негативного місячного небалансу підприємства ПАТ «Львівгаз» за грудень 2016 року становить 9444,794 тис.куб.м. (а.с. 122 том І).

16.01.2017 ПАТ «Укртрансгаз» направив ПАТ «Львівгаз» акт надання послуг балансування обсягів природного газу за грудень 2016 року та рахунок фактуру (а.с.125 том І).

Вищевказаний непідтверджений у грудні 2016 року обсяг природного газу, який спожитий відповідачем, був віднесений на небаланс позивача, у зв'язку з чим останній 02.02.2017 направив КП «Бродитеплоенерго» вимогу та рахунок вартості компенсації природного газу, спожитого у грудні 2016 року на суму 17 366 277,70 грн., який у п'ятиденний термін просив оплатити. При цьому правовою підставою для оплати зазначеної суми, позивач зазначив п.4 глави 5 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем (а.с. 129 том І).

Відповідно до п.1 гл.5 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за №1379/27824, споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови: наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Порядок набуття підтверджених обсягів природного газу (лімітів) визначається відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи.

Пунктами 2,3 гл.5 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що фактичний розподіл природного газу, належного споживачу (його постачальнику), здійснюється Оператором ГРМ в загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача. По об'єктах споживачів, що не є побутовими, споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом місяця здійснюється рівномірно, виходячи з добової норми, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому місячний обсяг їх споживання не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добової норми (узгодженого графіка) та/або підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку Оператора ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку. Споживач та його постачальник мають право на коригування підтверджених обсягів природного газу в установленому законодавством порядку, у тому числі впродовж поточного розрахункового місяця.

Згідно з п. 4 гл.5 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, якщо за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу за споживачем (побутовими споживачами) буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи. У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом газотранспортної системи, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість (об'єм/обсяг), що розраховується за формулою. При цьому, якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, або внаслідок відмови в доступі до об'єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу, або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2.

Відповідно до п.п.4 п.3 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), що діяло на день виникнення спірних правовідносин, затвердженого Постановою КМУ №758 від 01.10.2015, на НАК «Нафтогаз України» покладено обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15 - 17 цього Положення.

Відповідно до п. 17 Положення постачання природного газу НАК «Нафтогаз України» виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації.

Обов'язок, передбачений пп. 4 п. 3 цього Положення, покладається на НАК «Нафтогаз України» на період до 01.11.2016 за таких умов:

- укладення виробником теплової енергії з НАК «Нафтогаз України» договору постачання природного газу відповідно до законодавства;

- відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» за використаний природний газ, або

- відсутність у виробника теплової енергії заборгованості (без урахування штрафних санкцій) перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий до 01.01.2016 природний газ за всіма укладеними з НАК «Нафтогаз України» договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ, або

- рівень розрахунків виробника теплової енергії станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з НАК «Нафтогаз України» договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків, або

- надання НАК «Нафтогаз України» та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 01.01.2021 з розбивкою за всіма договорами з НАК «Нафтогаз України»), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК «Нафтогаз України», а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).

Згідно п.п. 3 п. 1 розділу 2 Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 «Про затвердження Правил постачання природного газу» (далі - Правила) підставою для постачання природного газу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

У свою чергу, як вбачається з статуту відповідача, «Бродитеплоенерго» є комунальним підприємством, метою та предметом діяльності якого є забезпечення населення, підприємств та організацій теплом (а.с. 27-32 том І).

Тобто, відповідач є постачальником теплової енергії для споживачів, у тому числі «захищених споживачів», якими відповідно до п.10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» є побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу або використання в якості сировини.

Одним із принципів функціонування ринку природного газу є забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу (п.1 ст. 3 Закону України «Про ринок природного газу»).

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

В розумінні ст. 179 ГК України на КП «Бродитеплоенерго» покладено обов'язок безперебійного забезпечення комунальними послугами (теплопостачання та гарячого водопостачання) споживачів. В свою чергу, такий обов'язок може бути виконаний позивачем за умови постачання природного газу, необхідного для вироблення теплової енергії.

Згідно п.п. 27 п.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник природного газу - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

Тобто, норми спеціального закону в сфері постачання природного газу унеможливлюють закупівлю природного газу в постачальника, який не має відповідної ліцензії.

Згідно п. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню» ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою КМУ від 29.04.2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії», та з дотриманням принципу недискримінації.

Відповідно до п. 1 постанови КМУ «Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» від 05.10.2016р. №704 виробник теплової енергії до 01.04.2017 має право придбати природний газ у НАК «Нафтогаз України» для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям та установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, за умови, що такий виробник, на якого станом на 30.09.2015р. поширювалася дія статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», виконав обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання».

Пунктом 2 постанови КМУ №886 від 13.11.2013р. передбачено, що метою визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об'єктів у сфері теплопостачання є недопущення виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Тобто, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» наділений спеціальними обов'язками щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. Постачання ж природного газу відбувається виключно на підставі укладеного договору.

Як зазначалося вище, між відповідачем та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» було укладено договір постачання природного газу №5242/1617-БО-21 від 27.10.2016, дію якого сторонами свідомо поширено на період з 01.10.2016р., що підтверджує волю ПАТ «НАК «Нафтогаз України» здійснювати у жовтні-грудні 2016 року та з січня 2017 року постачання відповідачу природного газу у визначених договором обсягах, та відповідно легалізує правомірні очікування відповідача на споживання природного газу у спірному періоді.

Відтак, колегія суддів вважає, що саме на підставі укладеного договору постачання природного газу №5242/1617-БО-21 від 27.10.2016 відповідачем спожито у грудні 2016 року та січні 2017 року обумовлену кількість природного газу та у встановлені договором строки направлено ПАТ «НАК «Нафтогаз України» для підпису акти приймання передачі природного газу.

Посилання ж скаржника «НАК «Нафтогаз України» на вимоги положення постанови КМУ від 01.10.2015 №758 № 758 щодо відсутності у нього права здійснювати поставку газу відповідачу у спірний період, в зв'язку з чим компанія вмотивовано повернула КП «Бродитеплоенерго» акти приймання передачі природного газу за грудень 2016 року та січень 2017 року не підписаними, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки договором постачання природного газу №5242/1617-БО-21 від 27.10.2016 не передбачено право ПАТ «НАК «Нафтогаз України» відмовитись від підписання актів приймання-передачі природного газу, який спожитий в порядку, розмірах та на підставі чинного договору.

Окрім того, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не надало доказів того, що рівень розрахунків виробника теплової енергії станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з НАК «Нафтогаз України» договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 %. Крім того, не надано доказів надання НАК «Нафтогаз України» графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 01.01.2021р. з розбивкою за всіма договорами з НАК «Нафтогаз України»), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК «Нафтогаз України».

Слід також зазначити, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» є єдиним постачальником природного газу, відповідно відповідач у зв'язку з початком опалювального сезону та враховуючи терміновість і соціальну важливість питання щодо забезпечення тепловою енергією бюджетних установ та організації, до числа яких входять соціально значимі об'єкти (лікарні, навчальні заклади, будинки-інтернати, пологові будинки, центри соціальної допомоги, інтернати, будинки престарілих і т.ін.), не мав об'єктивної можливості спожити природний газ іншого постачальника.

За таких обставин апеляційна інстанція погоджується з висновком першої інстанції, що саме ПАТ «НАК «Нафтогаз України», як постачальником в порушення умов договорів постачання природного газу та вимог чинного законодавства, не було надано позивачу номінації про погоджені обсяги постання на грудень 2016 року, січень 2017 року, що призвело до безпідставних висновків про несанкціонований відбір відповідачем природного газу в зазначений період в повному обсязі газоспоживання, що спростовується умовами укладених між відповідачем та третьою особою договорів про постачання природного газу.

Відтак, враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав, визначених п.4 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації обсягів небалансу за грудень 2016 року та січень 2017 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справ №911/653/17.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та не доведеність позовних вимог, в зв'язку з чим позов до задоволення не підлягає.

Твердження скаржників про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтами всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційних скаргах не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

В свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами заперечено доводи апеляційних скарг.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2017р у справі № 914/341/17 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" покладаються на скаржника.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги ПАТ "Укртрансгаз" покладаються на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбачені ст.288 ГПК України.

5. Справу повернути до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Матущак О.І.

Мирутенко О.Л.