АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа №11-кп/796/734/2018 Головуючий в І інстанції - Циктіч В.М.

Категорія: ч. 2ст. 185 КК України Суддя - доповідач - Кепкал Л.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Кепкал Л.І.,

суддів Ковальської В.В., Чорного О.М.,

за участю секретаря судового

засідання Ігнатьєва Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12017100100012009 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року щодо обвинуваченого

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чугуїв Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 постійного місця проживання не має, раніше не судимого, притягнутий до кримінальної відповідальності Чугуївським ВП ГУ НП у Харківській області за ч. 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України

у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 2ст. 185КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Заріцької О.А.,

захисника ЛевченкаА.А.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної залишено без змін.

Вказано рахувати ОСОБА_3 строк покарання з моменту затримання по цьому кримінальному провадженню, а саме з 18.10.2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 3116 грн. 80 коп.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку, обвинувачений 09.10.2017, приблизно о 04.00 год., знаходячись біля будинку № 29 по вулиці Котовського у м. Києві, побачив автомобіль "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_5 У зв'язку з цим у обвинуваченого виник протиправний умисел на вчинення крадіжки.

Діючи повторно, таємно, з корисливих спонукань, ОСОБА_3, наблизившись до автомобіля, за допомогою заздалегідь заготовленого інструмента, пошкодив радіаторну решітку, відкривши капот автомобіля, викрав майно потерпілого ОСОБА_5 - акумулятор «AMEGA».

Після цього з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 1520 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, 12.10.2017, приблизно о 03.00 год. ОСОБА_3, знаходячись біля будинку № 27 по вул. Котовського у м. Києві, звернув увагу на автомобіль "Фольцваген Гольф", реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить потерпілому ОСОБА_6

У зв'язку з цим у обвинуваченого виник протиправний умисел на викрадення чужого майна.

Діючи повторно, таємно, керуючись корисливими мотивами, ОСОБА_3 зняв з вказаного автомобіля радіаторну решітку, відкривши капот автомобіля, викрав акумулятор «Centra Future», вартістю 1700 грн.

Після вчинення злочину з місця скоєння кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 1700 грн.

У подальшому - 18.10.2017, приблизно о 03.40 год. обвинувачений, перебуваючи біля будинку № 5 по вул. Шамрила у м. Києві, побачив автомобіль "Рено Трафік", реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить потерпілому ОСОБА_7

У зв'язку з цим у нього виник умисел на викрадення чужого майна. Діючи повторно, таємно, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 за допомогою раніше заготовленого інструмента розбив заднє скло вказаного автомобіля, проникнувши до салону, повторно, таємно викрав чуже майно ОСОБА_7:

- набір автомобіліста «NING», вартістю 531 грн.

- автомобільну акустику «MYSTERYMJ 520», вартістю 633, 33 грн.

- викрутку з плоскоподібним наконечником, вартістю 17, 33 грн.;

- викрутку з хрестоподібним наконечником, вартістю 25, 00 грн.;

- ліхтарик-шокер «Police 1101 Type Light Flashlight», який матеріальної цінності не представляє.

Після цього з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1206, 66 грн.

Надалі - 18.10.2017 , приблизно о 03.55 год. ОСОБА_3, знаходячись біля будинку № 3 по вул. Шамрила у м. Києві, побачив автомобіль "Мерседес Віто", реєстраційний номер НОМЕР_4. У цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на протиправне збагачення за рахунок чужого майна шляхом його викрадення.

Діючи таємно, повторно, з корисливих міркувань, ОСОБА_3 підійшов до вказаного автомобіля, який належить гр. ОСОБА_8, за допомогою раніше заготовленого інструмента пошкодив замок задніх дверей, проник до салону звідки викрав майно ОСОБА_8:

- одну пару дитячих чобіт «Акварель», вартістю 87 грн.

- одну пару калош жіночих «Екотекс», вартістю 62 грн.

- одну пару дитячих чобіт «Стиляжка», вартістю 175 грн.

- шістнадцять пар дідуш (шкіра біле хутро), загальною вартістю 1184 грн.

- п'ять пар жіночих черевик «Кристи», загальною вартістю 450 грн.

- чотири пари жіночих «ботиків» «Екотекс», загальною вартістю 332 грн.

- одну пару бабуш (полотно неткане), вартістю 60 грн.

- шість пар жіночих чобіт «Арктик 1», загальною вартістю 1590 грн.

- компресор «Ураган», вартістю 483,67 грн

- звуковий сигнал «ЛЄТЗ», вартістю 204, 57 грн.

- домкрат, вартістю 366, 67 грн.

- буксирувальний трос, вартістю 143,33 грн.

- сокиру, вартістю 150 грн.

- жилетку, вартістю 78,33 грн.

- манікюрні ножиці, вартістю 25 грн.

- викрутку, вартістю 24,67 грн.;

- автомобільні шкіряні рукавиці, вартістю 73,50 грн.

- два ліхтарика,три упаковки пластиру, металевий візок, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють.

Після цього обвинувачений з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 5489, 74 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 не оспорюючи фактичних обставин справи, просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року змінити, призначивши покарання не пов'язане з позбавленням волі.

За доводами апелянта вирок суду першої інстанції занадто суворий.

В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на те, що навіть прокурор просив застосувати випробувальний термін покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вважає, що суд першої інстанції не повністю врахував всі обставини що пом'якшують його провину, а саме повне і безумовне визнання ним своєї провини, активне сприяння слідству, щире каяття у скоєному злочині, щире бажання стати на шлях виправлення та повністю відшкодувати потерпілим завдану шкоду, наявність у нього матері-інваліда та батька пенсіонера, які потребують постійної уваги та стан здоров'я обвинуваченого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та захисника на підтримання апеляційної скарги, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, вказуючи при цьому на законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за обставин, викладених у вироку, відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України колегією суддів не перевіряються, оскільки фактичні обставини справи в суді першої інстанції учасниками процесу не оспорювалися, стосовно них відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України докази в судовому засіданні не досліджувалися, і вони в апеляційній скарзі не оскаржуються.

За встановлених судом фактичних обставин справи, дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.

Що стосується покарання, справедливість якого оскаржена обвинуваченим ОСОБА_3, то колегія суддів вважає, що призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, тяжкості вчиненого злочину та його особі.

Так, суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, врахував конкретні обставини кримінального провадження (вчинення чотирьох епізодів злочинної діяльності з невеликим проміжком часу), тяжкість вчинених ним злочинів, котрі у відповідності до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про особу винного, який є несудимим, проте, згідно даних вимоги про судимість на ОСОБА_3, йому 24.10.2017 року Чугуївським ВП ГУНП у Харківській області висунуто обвинувачення за ч. 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, крім того, обвинувачений не має постійного місця проживання та не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Також, суд визнав обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, та не встановив обставин, що обтяжують покарання.

З наведеного вбачається, що судом частково враховані й ті обставини, на які посилається обвинувачений ОСОБА_3 в апеляційній скарзі.

З врахуванням всіх наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, та правильно призначив ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, проте, не в максимальних межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

Саме таке покарання на думку колегії суддів є справедливим, адже буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нового злочину.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції при призначенні покарання наявності у обвинуваченого матері - інваліда та батька - пенсіонера, а також стану здоров'я обвинуваченого, на думку колегії суддів є необґрунтованими, адже, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь - які докази, які б підтверджували наведені обставини.

При розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції не було встановлено підстав для висновку про можливість обвинуваченого ОСОБА_3 виправитись без ізоляції від суспільства, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку та застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 вимог ст. 75 КК України, як про це він просив в апеляційній скарзі.

А відтак, колегія суддів вважає вирок законним та обґрунтованим і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3

Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - залишити без змін.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Судді:

__________ _______________ ____________

Кепкал Л.І КовальськаВ.В. Чорний О.М.