ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/11221/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                                   Іщук Л.П.,

суддів                                                                       Обрізка І.М.,Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання                     Джули В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Нововолинсько - Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 09 жовтня 2017 року, ухвалену головуючим суддею Лизун Ю.В. в порядку скороченого провадження у м. Нововолинську, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько - Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Нововолинсько - Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (надалі - Нововолинсько – Іваничівське ОУПФУ) про визнання протиправними дій Нововолинсько – Іваничівського ОУПФУ та зобов’язання провести перерахунок та виплату їй пенсії в розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 28 лютого 2017 року.

Ухвалою від 18.09.2017 року позовні вимоги за період з 28.02.2017 року по 13.03.2017 року залишені без розгляду у зв’язку із пропуском строку звернення до суду.

Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 09 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволений: визнано протиправними дії Нововолинсько – Іваничівського ОУПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії та зобов’язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, не нижчому, ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 14 березня 2017 року.

Нововолинсько – Іваничівське ОУПФУ оскаржило постанову суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права.

В апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції ст. 28, ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення» (далі Постанова № 265), що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає також , що рішенням Конституційного Суду України №1-11/2012 визначено, що суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно – правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі, і закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Просить скасувати постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

          Судом першої інстанції встановлено, що з 14 листопада 2013 року позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір її пенсії з 14 листопада 2013 року становив 894 грн.

ОСОБА_1 звернулась до Нововолинсько – Іваничівського ОУПФУ із заявою про перерахунок пенсії відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Нововолинсько – Іваничівське ОУПФУ рішенням № 173/М-01 від 31.08.2017 року відмовило у здійсненні перерахунку пенсії, покликаючись на те, що згідно документів пенсійної справи ОСОБА_1 розмір її пенсії відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, він обчислений з урахуванням наявного страхового стажу тривалістю 37 років 01 місяць 12 днів та пропорційно наявному трудовому стажу (а.с.7).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що нарахування та виплата ОСОБА_1 пенсії за віком проведена без дотримання визначеного Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції правильним, зробленим на підставі належним чином встановлених обставин і зазначає наступне.

          Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Частинами 1, 2 ст. 28 Закону № 1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок - 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Постановою № 265 визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 грн., таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»передбачено, що основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

До числа основних державних соціальних гарантій включаються:

-          мінімальний розмір заробітної плати;

-          мінімальний розмір пенсії за віком;

-          неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

-          розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який встановлений на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Таким чином, підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Апеляційний суд вважає також вірним висновок суду першої інстанції про те, що норми пункту 2 Постанови КМ України № 265 суперечать приписам ст. 46 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а отже відповідно до приписів ч. 4 ст. 9 КАС України ( в редакції чинній на час ухвалення постанови ) не підлягали застосуванню при вирішенні даного публічно-правового спору.

          Покликання апелянта на порушення судом першої інстанції ст. 28, ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення» до уваги апеляційним судом не береться, оскільки згідно ст.8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Апеляційний суд приходить до висновку, що застосування Постанови КМУ №265 у 2017 році не може позбавляти особу її конституційного права на належний рівень життя, який не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд не здійснює новий розподіл судових витрат відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, оскільки судове рішення першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Нововолинсько - Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області залишити без задоволення, а постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 09 жовтня 2017 року у справі № 165/2168/17- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

ОСОБА_4

Повне судове рішення складене 20.03.2018 року