копія
Справа № 2-а-8889/09/2270/1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого судді Блонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представників позивача Кузьміна Д.Л.,
Кравченко М.В.,
представника відповідача Вонсовича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Укрпродекспо» м. Старокостянтинів Хмельницької області до Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання незаконним податкового повідомлення - рішення та його скасування,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати незаконним податкове повідомлення - рішення № 0000102300/3 від 30.09.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток всього в сумі 30065 грн., в тому числі основного платежу в сумі 25054 грн., та штрафних санкції по податку на прибуток в сумі 5011 грн., та скасувати його.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року.
За результатами перевірки був складений акт про результати виїзної планової перевірки від 24 лютого 2009 року № 376/23/31329072, в якому зазначено, що позивачем порушено п. 1.32 ст.1, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2 та п. п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 – ВР від 28.12.1994 року, тобто що позивачем за рахунок віднесення до складу валових витрат на придбання товару за угодами, визнаними в ході перевірки посадовими особами відповідача нікчемними, завищено валові витрати всього в сумі 100215 грн., а саме: вартість сирного продукту отриманого від ВАТ «Молочник» в розмірі 96766 грн., та вартість комісійної винагороди отриманої від ПП «Укрпродекспорт» в розмірі 3449 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000102300/3 від 30.09.2009 року яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток всього в сумі 30065 грн., в тому числі основного платежу в сумі 25054 грн., та штрафних санкції по податку на прибуток в сумі 5011 грн.
Такий висновок відповідача внаслідок перевірки позивач вважає помилковим, тому що всі дії по виконанню умов договорів підтверджуються документально, бухгалтерський та податковий облік підтверджується первинними документами, які були надані позивачем відповідачу при проведення перевірки.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що вказане податкове повідомлення – рішення позивач вважає незаконним, так як всі господарські операції підтверджуються відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку, та були надані позивачем відповідачу при проведенні перевірки.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що дії відповідача не суперечать чинному законодавству, так як договори є нікчемними, у діях відповідача при укладенні спірних договорів немає економічної доцільності, тому що при перевірці встановлено відсутність результатів виконання договорів, що підтверджується відсутністю документів про наслідки надання послуг, тому у позові необхідно відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області 06.06.2001 року за № 1 677 120 0000 000017 та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов’язкових платежів і зобов’язаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.
Позивач взятий на податковий облік у відповідача 15.06.2001 року за № 12026.
Відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, про що складено акт перевірки акт про результати виїзної планової перевірки від 24 лютого 2009 року № 376/23/31329072, в якому зазначено, що позивачем порушено п. 1.32 ст.1, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2 та п. п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 – ВР від 28.12.1994 року, тобто що позивачем за рахунок віднесення до складу валових витрат на придбання товару за угодами, визнаними в ході перевірки посадовими особами відповідача нікчемними, завищено валові витрати всього в сумі 100215 грн., а саме: вартість сирного продукту отриманого від ВАТ «Молочник» в розмірі 96766 грн., та вартість комісійної винагороди отриманої від ПП «Укрпродекспорт» в розмірі 3449 грн.
Перевіркою встановлено порушення ст. 228 ЦК України, в частині недодержання відповідачем в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, по таким правочинам:
1. договір поставки, укладений між позивачем та ВАТ «Молочник» м. Житомир № 02/08 від 02.01.2008 року про поставку товару – сирного продукту на загальну вартість із врахуванням суми податку на додану вартість 180265 грн., в кількості 10500 кг;
2. договір комісії, укладений між позивачем та приватним підприємством «Укрпродекспорт» м. Старокостянтинів Хмельницької області від 08.09.2008 року № 08/09 – ДР згідно якого позивач, як комітент отримав комісійну винагороду за продаж товару на експорт в сумі 4138,48 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 689,75 грн.
Зазначені договори відповідач вважає нікчемними, про що зроблено відповідний висновок в акті перевірки, а також такі обставини доводились представником відповідача в судовому засіданні. Разом з тим, суд вважає, що підстав вважати такі договори нікчемними немає, за таких обставин.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Із змісту ст. 228 ЦК України, суд приходить до висновку, що цивільні правочини, які порушують публічний порядок є нікчемними відповідно до ст. 228 ЦК України, що дає право суду застосувати до сторін правові наслідки, передбачені ст. 216 ЦК України.
Наведене дає суду підставу вважати, що відповідач зобов’язаний був довести відповідними доказами намір відповідача при укладені зазначених договорів на незаконне заволодіння майна держави, у цьому випадку несплаченими до державного бюджету податками.
В підтвердження валових витрат позивача згідно договору поставки, укладеному між позивачем та ВАТ «Молочник» м. Житомир, ним надано укладений між позивачем та ВАТ «Молочник» м. Житомир договір поставки № 02/08 від 02.01.2008 року про поставку товару – сирного продукту на загальну вартість із врахуванням суми податку на додану вартість 180265 грн., в кількості 10500 кг;
Виконання зазначеного договору підтверджуються видатковими накладними № М – 00003528 від 10 вересня 2008 року, та № М – 00003527 від 10 вересня 2008 року, податковими накладними, товарно – транспортними накладними.
Заперечення представника відповідача про те, що товарно – транспортні накладні оформлені не належним чином, відсутні письмові документи про прийняття товару по кількості та якості, тому це є доказом відсутності фактичного відвантаження товарів, суд до уваги не бере, так як таке оформлення документів не може свідчити про те, чи доставлявся товар за призначенням згідно умов договору, чи такої доставки не було.
В підтвердження валових витрат згідно договору комісії, укладеному між позивачем та приватним підприємством «Укрпродекспорт» м. Старокостянтинів Хмельницької області, позивачем надано укладений між позивачем та приватним підприємством «Укрпродекспорт» м. Старокостянтинів Хмельницької області договір комісії від 08.09.2008 року № 08/09 – ДР згідно якого позивач, як комітент отримав комісійну винагороду за продаж товару на експорт в сумі 4138,48 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 689,75 грн.
Виконання зазначеного договору підтверджуються видатковою накладною № Д П – 000001 від 10 вересня 2008 року, податковими накладними, актом здачі – прийняття робіт за договором комісії № ОУ – 0000049, звітом комісіонера, вантажно – митною декларацією.
Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача про те, що зазначена операція не має економічного змісту, тому що позивач сам міг провести експортну операцію, так як це є суб’єктивними висновками відповідача, не підтвердженого ніякими доказами. Встановити нікчемність договору комісії тільки за таких обставин суд не вважає за неможливе.
Із пояснень представників позивачів вбачається, що необхідність укладення такого договору обумовлювалась зміною ситуації на ринку зовнішньо – економічних відносин, а також наявністю спеціальних дозволів на експортну діяльність у комісіонера. Такі твердження сторони позивача нічим не заперечуються зі сторони відповідача.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.
Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи не може вважатись установленою.
Аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що намір сторін у всіх досліджених договорах, щодо вчинення господарських зобов’язань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов, тому позов необхідно вважати обґрунтованим та повністю доведеним у судовому засіданні дослідженими доказами і його необхідно задоволити та скасувати податкове повідомлення – рішення відповідача про нарахування податкового зобов’язання позивачу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 216, 228 ЦК України, ст. ст. 9, 11, 86, 159 – 163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 30 вересня 2009 року № 0000102300/3 про нарахування дочірньому підприємству «Укрпродекспо» м. Старокостянтинів Хмельницької області податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 30065 грн., (тридцять тисяч шістдесят п’ять грн.,).
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 04.12.2009 року.
Головуючий суддя В.К.Блонський
З оригіналом згідно
Суддя В.К.Блонський