ПОСТАНОВА
Іменем України
30 листопада 2009 року справа № 2а-5289/09/2370
10 год. 15 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді – Гараня С.М.,
при секретарі Слуцькій Н.Ю.,
за участю:
представника відповідача державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області Трояна Ю.О. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом малого приватного підприємства «Вегас» до державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
ВСТАНОВИВ:
Мале приватне підприємство «Вегас» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003412302 від 10.11.2008 р.
Позивач в поданій ним заяві просив суд провести розгляд справи за відсутності його представника.
Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи застосування штрафних санкцій правомірними.
Судом встановлено, що мале приватне підприємство «Вегас» зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Одеської міської ради 19.10.1998 р. (ідентифікаційний код 30199999).
25 вересня 2008 року співробітниками державної податкової адміністрації у Херсонський області була проведена перевірка щодо контролю застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за адресою: м. Херсон, вул. Люксембург,11, та належить малому приватному підприємству «Вегас», за результатами якої складено акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 25.09.2008 р. №0419/21/22/23/30199999 за встановлені порушення, а саме: 6 гральних автоматів не переведені в фіскальний режим роботи та не зареєстровані в органах державної податкової служби. Крім того проведеною перевіркою встановлений факт непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 10 грн.
На підставі вказаного акту відповідач рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003412302 від 10.11.2008 р., застосував до позивача штраф у розмірі 2090 грн. відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за встановлене порушення пункту 1, 2, 3, статті 3 цього Закону.
Свої вимоги, викладені в позовній заяві, позивач обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки встановлено, що при наданні послуг в сфері грального бізнесу гральні автомати не обладнано фіскальними блоками, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 р. №121, та пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №269/95-ВР від 06.07.1995 р. (далі - Закон №265). Результати перевірки оформлені актами перевірки, на підставі яких відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-Х11 (далі – Закон №509-Х11) та пункту 2 статті 17 Закону № 265 були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. З вказаними рішеннями податкового органу позивач не погоджується, посилаючись на те, що статтею 11-1 Закону № 509-Х11 встановлено виключний перелік підстав та встановлений порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок. В порушення ст.11-1 Закону №509-Х11 податкові органи не повідомили позивача за десять днів до дня проведення зазначених перевірок, таким чином вони проведені неправомірно та безпідставно. Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону №265 суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Згідно пункту 2 статті 17 вказаного Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. Таким чином, відсутність на гральному автоматі фіскального пристрою не може бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої пунктом 2 статті 17 Закону №265.
У своїй господарській діяльності позивач використовує реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включені до Єдиного державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Згідно пункту 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» №121 від 7 лютого 2001 року, встановлені строки переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, а саме при використанні гральних автоматів з 31 грудня 2006 року. При цьому, в пункті 2 Постанови № 121 зазначено, що Міністерство економіки повинно забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють. В абзаці 2 пункту 1 Постанови № 121, визначено, що до настання зазначених строків (31.12.2006 р.) суб’єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій. Позивач, на його думку не в змозі був виконати вимоги Постанови № 121 в частині проведення розрахунків через фіскалізований гральний автомат, оскільки Міністерства економіки, та промислової політики не забезпечили виконання у встановлені строки пункту 2 згаданої постанови, а відтак до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій не внесено моделі фіскальних блоків для гральних автоматів. Також відповідач не погоджується з застосуванням штрафних санкцій в розмірі 50 грн. за невикористання реєстраторів розрахункових операцій на суму 10 грн., оскільки відсутні будь-які докази виявлення такого невикористання.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, та пояснив суду, що на підставі направлень на перевірку працівниками податкових органів були проведені перевірки залів гральних автоматів відповідача, в результаті яких встановлені порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» та пункту 1 статті 3, статей 7, 11 Закону від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Стаття 11 Закону України від 04.12.1990 р. № 509 - Х11 «Про державну податкову службу в Україні» передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати з бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. В частині 7 статті 11-1 Закону № 509 зазначено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є позаплановою. Порушення при перевірці, на які вказує позивач в позовних заявах, зокрема: не повідомлення позивача за 10 днів до дня проведення перевірки (в разі проведення позапланової перевірки - таке повідомлення не направляється), не пред’явлення наказу про перевірку за наявності направлення на перевірку, недотримання процедури перевірки, при фактичному допуску до її проведення, не має наслідком визнання протиправним застосованих податковою інспекцією до позивача за результатами такої перевірки фінансових санкцій за встановлені порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно відсутні підстави для скасування спірного рішення. Крім того Вищим адміністративним судом України зверталась увага на те, що розглядаючи справи за позовом про визнання протиправним нормативного акту індивідуальної дії, суди мають виходити із необхідності дійсного встановлення порушення особою вимог чинного законодавства та не обмежуватись, у якості виключної підстави для задоволення позову, наявність формальних недоліків при оформленні матеріальних висновків перевірки, за умови, що останні не потягли за собою прийняття неправомірного по суті акту перевірки. Відповідно до пунктів 2.6 та 2.7 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 11.10.2005 року № 441, передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобіганню дублюванню перевірок у Державних податкових інспекціях в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. В статті 3 Закону №265 зазначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих встановленому порядку розрахункових книжок. Статтею 11 Закону № 265 встановлено, що терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюється кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 6 додатка до постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» №121 від 07.02.2001 р. встановлені конкретні строки переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій, а саме при використанні гральних автоматів - з 31.12.2006 року. Щодо виявленого в ході перевірки невикористання реєстраторів розрахункових операцій на суму 10 грн., то на думку представника відповідача даний факт порушення підтверджений актом перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 25.09.2008 р. № 0419/21/22/23/30199999.
Суд, заслухавши пояснення та доводи представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З огляду на вимоги статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІ1 передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Частиною 7 статті 11-1 Закону № 509 передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є позаплановими. Порушення при перевірці, на які вказує позивач в позовних заявах, зокрема: не повідомлення його за 10 днів до дня проведення перевірки (в разі проведення позапланової перевірки таке повідомлення не направляється), не пред’явлення наказу про перевірку за наявності направлення на перевірку, недотримання процедури перевірки, при фактичному допуску до її проведення, не має наслідком визнання протиправним застосованих податковою інспекцією до позивача за результатами такої перевірки фінансових санкцій за встановлені порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно за даних обставин відсутні підстави для скасування спірного рішення.
Проведеною працівниками податкових органів перевіркою гральних закладів малого приватного підприємства «Вегас», встановлено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій», № 121 від 07.02.2001 р., пункту 6 додатку якого встановлені конкретні строки переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій, зокрема щодо використання гральних автоматів – з 31.12.2006 р. Постановою Кабміну України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування», № 199 від 18.02.2002 р. встановлено, що дія цих вимог поширюється на реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг), іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом.
У відповідності з додатком 4 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом, від 27.06.2002 р. № 13, дія цих вимог поширюється на гральні автомати в частині виконання ними фіскальних функцій і обліку кількості жетонів або їх замінників - кредитів, які використовуються у грі на цьому автоматі. Лічильники повинні знаходитися в кожухах, що пломбуються у встановленому порядку засобами контролю, які унеможливлюють доступ до лічильників та їх відокремлення від автомата без пошкодження кожуха або засобу контролю. Конструкція лічильників повинна виключати можливість обнулення або зменшення їх показників. Лічильники повинні бути розміщені у місцях, доступних для зчитування їх показників. А тому твердження позивача про те, що його діяльність з організації азартних ігор не відоситься до сфери послуг, а тому на його думку не входить до переліку суб`єктів підприємницької діяльності, що регламентується Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, нічим не обґрунтовані та не можуть бути прийняті судом до уваги. З огляду на це слід також керуватися нормами Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», яким передбачено, що патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами, а частина 4 статті 5 вищеназваного Закону передбачає видачу торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).
Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Щодо відсутності доказів виявлення факту невикористання реєстраторів розрахункових операцій на суму 10 грн., суд зазначає наступне.
Факт невикористання реєстраторів розрахункових операцій на суму 10 грн. підтверджений матеріалами адміністративної справи, а саме: актом перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 25.09.2008 р. № 0419/21/22/23/30199999.
Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: С.М. Гарань.
Повний текст постанови виготовлений 03 грудня 2009 року.