Судове рішення #7023035

                                    Справа №2-3432.

                                        2009 р.

                      Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                  І  М  Е  Н  Е  М     У  К  Р  А  Ї  Н  И

17 червня 2009 року. Павлоградський міськрайонний суд Днепропетровської області у складі: головуючого – судді Грищенка П.О. при секретарі Курочкіної О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді справу за позовом

                    ОСОБА_1  до ОСОБА_2  

                    Володимировича про визнання договору купівлі-прода-

жу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

                      В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

    Позивач звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 01 жовтня 2003 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 . був укладений договір куплі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, що розташоване в АДРЕСА_1 , яке складається з : житлового будинку, двох прибудов; двох гаражів, сараю, погрібу, душу, вбиральні та інше. На момент укладення договору вказаний житловий будинок фактично належав відповідачеві на підставі заповіту його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Але його право на спадщину за заповітом не було оформлене належним чином, тому укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу житлового будинку згідно закону не було можливим. Вони, як сторони по договору, виконали всі умови договору: вона передала відповідачеві обумовлені договором 11500 грн., а відповідач прийняв ці гроші, та передав їй вказане домовладіння, в яке вона із своєю сім’єю стала використовувати в цільовому порядку. Відповідач зобов’язався до 01 березня 2004 року оформити спадщину в нотаріальному порядку. Однак відповідач не виконав взяті на себе обов’язки продавця будинку, майже до кінця 2007 року він нічого не зробив для виконання умов договору. На сьогоднішній час відповідач здійснив оформлення прав на успадкування ним спірного домоволодіння, але оформити в нотаріальному порядку угоду він не бажає, посилаючись на нестачу часу та коштів для приїзду в м. Павлоград на нотаріальне оформлення цього договору .

    Крім того, при оформленні свідоцтва на право на спадщину за заповітом домоволодіння стало відомо, що декілька господарчих споруд, які входять до складу домоволодіння, побудовані попереднім власником самовільно, а саме: прибудова, позначена на плані під літерою «А1», сарай, під літерою «Ж», гараж, під літерою «Є», металевий гараж, під літерою «Д».

    Згідно висновку відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури можливо узаконити вищевказані самовільно збудовані господарчі споруди.

    При таких обставинах вона просить визнати договір купівлі-продажу домоволодіння дійсним, та визнати за нею право власності на вказане домоволодіння за нею.

    Крім того, просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати: сплата держмита – 784 грн. 50 коп., та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 250 грн., а всього – 1034 грн. 50 коп., бо усі витрати вона понесла з вини відповідача, який не побажав оформляти договір в нотаріальному порядку, вимусивши її звернутися до суду.

    В судовому засіданні позивач повністю підтримує свої позовні вимоги.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, своєю телеграмою просить суд розгляну-

                        - 2 -

ти справу в його відсутність, проти позову позивача не заперечує.

    Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі із слідуючих підстав.

    Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим Другою Павлоградською держ. нотаріальною конторою 08.05.2009 року за реєстром НОМЕР_1 , відповідач являється власником домоволодіння, розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_1  з усіма господарчими будівлями, після смерті матері ОСОБА_3  /л.с.8/.

    Це також підтверджується реєстрацією права власності на нерухоме майно, видане 12 травня 2009 року Павлоградським БТІ на ім’я відповідача по справі, та доданими до цієї реєстрації технічними документами на ім’я відповідача по справі /л.с.9-15/.

    Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 01 жовтня 2003 року відповідач продав, а позивачка купила вказане спірне домоволодіння за 11500грн. /л.с.16/.

    Згідно письмової розписки відповідача по справі він отримав від позивачку за продане домоволодіння АДРЕСА_1  01 жовтня 2003 року гроші в сумі 11500 грн. /л.с.17/.

    Про те що позивач користувалася спірним домоволодінням АДРЕСА_1  підтверджується довідкою Вязівоцької сільради НОМЕР_2  від 21.04.2009 року /л.с.18/.

    А це підтверджує докази позивача про те, що вона фактично купила у відповідача спірне домоволодіння в 2003 році.

    Про те, що власником домоволодіння, ще до купівлі цього домоволодіння позивачем по справі, самовільно побудовані господарчі споруди, про які позивач, як покупець, не знала при складанні договору купівлі-продажу домоволодіння, підтверджується планом земельної ділянки та епслікацією приміщень, виданих Павлоградською БТІ 24 листопада 2008 року /л.с.11-12,14-15/.

    Згідно ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, і сторони фактично виконали всі істотні умови договору купівлі-продажу, але одна із сторін потім ухиляється від нотаріального посвідчення договору, суд може визнати цей договір дійсним, та визнати за покупцем нерухомого майна право власності як на законно побудовані споруди, так і на самовільно побудовані споруди.

    А право суда на визнання за покупцем права власності на самовільно збудовані споруди визначається висновком відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Павлоградської райдержадміністрації за №79-08 від 10.12.2008 року, з якого вбачається, що узаконити самовільно збудовані споруди: сарай під літерою «Ж», прибудова під літерою «А1», гараж під літерою «Є», можливо /л.с.21/.

    Крім того суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею ветрати, пов’язані із зверненням до суду з даним позовом, сплату держмита в розмірі – 784 грн. 50 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді – 250 грн., а всього – 1034 грн. 50 коп., бо це підтверджується доданими до позову квитанціями про сплату даних сум.

    Тому на підставі ст.ст.328,334,376,386,392 ЦК України, керуючись ст.ст.10,60,212 ЦПК України, суд

                    В  И  Р  І  Ш  И  В :

    Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку з господарчими будівлями, що розташовані на земельній ділянці під АДРЕСА_1 , укладений 01 жовтня 2003 року між ОСОБА_1  та ОСОБА_2  з усіма господарчими будівлями – дійсним.

                        - 3 -

    Визнати за ОСОБА_1  право власності на житловий будинок з усіма господарчими будівлями, розташованими на земельній ділянці АДРЕСА_1

    Визнати за ОСОБА_1  право власності на самовільно збудоване нерухоме майно: прибудову, позначену на плані літерою «А1», сарай, позначений літерою «Ж», гараж, позначений на плані літерою «Є», металевий гараж, познаений літерою «Д», що розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 .

    Стягнути з ОСОБА_2  Володимировича на користь ОСОБА_1  судових витрат – 1034 грн. 50 коп.

    Рішення може бути оскаржене до Апелляційного суду Днепропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом 20 днів з дня подачі до суду заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження подається до суду протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.

   

            Суддя:

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація