Копія
Справа № 2-а-9288/09/2270/1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого судді Блонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника позивача Овчарука А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому адміністративну справу за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до ОСОБА_2 с. Жабче Старокостянтинівського району Хмельницької області про стягнення заборгованості по штрафних (фінансових) санкціях,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету 710,15 грн., штрафних санкцій.
Свій позов прокурор мотивує тим, що 04.03.2009 року працівниками позивача було проведено позапланову виїзну перевірку підприємницької діяльності відповідача. За результатами позапланової виїзної перевірки відповідача, на підставі акту перевірки від 04.03.2009 року № 0474/22115/2302/1952003205 було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 березня 2009 року № 0000272302/0 в сумі 710,15 грн., які відповідач добровільно не сплатила, тому їх необхідно стягнути в примусовому порядку.
Прокурор в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності в суд не подав.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що 04.03.2009 року працівниками Старокостянтинівської ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку підприємницької діяльності відповідача. За результатами позапланової виїзної перевірки відповідача, на підставі акту перевірки від 04.03.2009 року № 0474/22115/2302/1952003205 було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 березня 2009 року № 0000272302/0 в сумі 710,15 грн., які відповідач добровільно не сплатив, тому їх необхідно стягнути в примусовому порядку.
Відповідач в судове засідання не з’явилася повторно, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи за її відсутності в суд не подала.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрована як фізична особа – підприємець Старокостянтинівською районною адміністрацією Хмельницької області 16.05.2006 року за № 2 664 000 0000 000660 та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов’язкових платежів і зобов’язана їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.
Відповідно ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, обов’язок по контролю за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.
Згідно зі статтями 8 – 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у межах своїх повноважень здійснюють заходи щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в установленому законом порядку.
Крім того ст. 11 ч. 1 п. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
Працівниками позивача 04.03.2009 року було проведено позапланову виїзну перевірку відповідача як суб’єкта підприємницької діяльності, щодо контролю за порядком проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, наявності торгових патентів і ліцензій на підставі направлень № 56, 57 від 03 березня 2009 року, за підписом в. о. начальника ДПІ про проведення позапланової виїзної перевірки в період з 03 березня 2009 року по 12 березня 2009 року, згідно наказу в. о. начальника ДПІ № 93 від 03 березня 2009 року про проведення виїзної позапланової перевірки відповідача з 03 березня 2009 року по 12 березня 2009 року.
За результатами проведення перевірки діяльності відповідача, працівниками позивача складено акт перевірки від 04.03.2009 року № 0474/22115/2302/1952003205.
Позаплановою перевіркою від 04.03.2009 року встановлено, що відповідачем порушено вимоги пункти 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, а саме: розрахункова операція проводиться без використання розрахункового документу та книги обліку розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх ведення, не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці здійснення розрахунків загальній сумі коштів від продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня в сумі 06,03 грн., порушено порядок ведення та використання розрахункових книжок, а саме відсутні записи: «службове внесення», «службова видача».
Згідно ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, у визначених розмірах.
Так як відповідач допустив зазначені порушення, на підставі акту перевірки від 04.03.2009 року, позивачем було винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 березня 2009 року № 0000272302/0 в сумі 710,15 грн., що не суперечить нормам ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та є обов’язком відповідача згідно цієї ж норми Закону.
Рішення позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 березня 2009 року № 0000272302/0 в сумі 710,15 грн., відповідає вимогам «Порядку надсилання органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253.
Що стосується законності призначення та порядку проведення перевірки, то суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12, одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.
Згідно зі статтями 8 – 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у межах своїх повноважень здійснюють заходи щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в установленому законом порядку.
Крім того ст. 11 ч. 1 п. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Тобто із зазначених норм закону, суд приходить до висновку, що відповідач мав право проводити перевірку діяльності позивача, щодо дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
Ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). Таким чином суд вважає, що правила цієї статті застосовуються тільки у тих випадках коли необхідно провести планові і позапланові виїзні перевірки щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). Всі перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вважаються позаплановими відповідно ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тому суд вважає, що немає необхідності вказувати обставини для їх проведення, зазначені у ч. 6 ст.11-1 цього ж Закону у наказі про їх проведення, крім того законодавцем прямо зазначено, що рішення суду необхідне в інших випадках, тобто поза межами сфери регулювання правовідносин вказаних Законів.
Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3 передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. При цьому відповідно до п. п. 1.4 та 1.5 ст. 1 Закону України № 2181-3 штрафна санкція – плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Отже процедури узгодження податкових зобов’язань, прийняття та оскарження податкових повідомлень, стягнення податкового боргу, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не застосовується до фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби для проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Із пояснень представника позивача, та матеріалів справи судом встановлено, що відповідачу 04.03.2009 року було вручено під розписку направлення на перевірку № 56, 57 від 03 березня 2009 року, про проведення позапланової виїзної перевірки в період з 03 березня 2009 року по 12 березня 2009 року, згідно наказу в. о. начальника ДПІ № 93 від 03 березня 2009 року про проведення виїзної позапланової перевірки відповідача з 03 березня 2009 року по 12 березня 2009 року, та сама копія наказу, що підтверджується відповідними підписами працівника відповідача, тобто позивачем було виконано всі вимоги закону, при призначенні та проведенні планової документальної перевірки.
Виходячи з викладеного, аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та повністю доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задоволити та стягнути з відповідача борг по несплаченій сумі (фінансових) санкцій сумі 710,15 грн., на користь державного бюджету.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пунктами 5, 13 ст. 3, ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 3.1.1, 5, 6.2, 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ст.ст. 9, 11, 86, 159 – 163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 с. Жабче Старокостянтинівського району Хмельницької області 710,15 грн., (сімсот десять грн., п’ятнадцять коп.,) заборгованості по штрафних (фінансових) санкціях на користь державного бюджету.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена 08 грудня 2009 року.
Головуючий суддя В.К.Блонський
З оригіналом згідно
Суддя В.К.Блонський