Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/104/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 187 (86, 86-1, 142) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 Д. Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2018 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Іванова Д.Л.,

суддів Олексієнко І.С., Онуфрієва В.М.,

при секретарі Верещагіній В.В.,

за участі прокурора Мартинюк Є.Я.,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 березня 2018 року, в кримінальному провадженні, внесеного 08 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120020002135, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, якою стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, на утриманні має трьох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_3, що не працює, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого:

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що за клопотанням слідчого Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 від 09 березня 2018 року, погодженого із прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6, ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 березня 2018 року підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 10 год. 00 хв. 08 березня 2018 року до 10 год. 00 хв. 06 травня 2018 року.

Рішення слідчого судді мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування підозрюваному ОСОБА_4 інших менш суворих запобіжних заходів, які б забезпечували виконання ним процесуальних обов’язків та були достатніми для запобігання вказаним ризикам.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 з посиланням на Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини у справах «Попков проти Росії», «ОСОБА_7 проти Росії», «Бойченко проти Молдови» та «Мамедова проти Росії» просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну та постановити нову ухвалу про застосування ОСОБА_4 іншого менш суворого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об’єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що його підзахисний, перебуваючи на волі буде переховуватись від слідства та суду, продовжити злочинну діяльність, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.

Крім того, захисник вказує про те, що при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчим суддею, в порушення вимог статей 177 та 178 КПК України не враховано, що ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не переховувався, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має трьох малолітніх дітей та батьків пенсіонерів, батько є інвалідом 2 групи у зв’язку з чим потребує постійного догляду.

При таких обставинах, адвокат вважає, що висновки слідчого судді є необґрунтованими, оскільки всі доводи, які суд поклав в основу свого рішення є надуманими та такими, що не відповідають матеріалам справи, зокрема не наведено доказів про неможливість застосування ОСОБА_4 більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також законних підстав для тримання його під вартою, стверджує, про те, що всі докази в даному кримінальному провадженні здобуті з порушенням та є незаконними.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 задоволенню не підлягає за таких підстав.

З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що 09 березня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

Згідно фабули ОСОБА_4 підозрюється у розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9, поєднаного із погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу.

Згідно п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно матеріалів цієї справи ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, дає колегії суддів достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду.

Крім того, слід зазначити про те, що підозрюваний ОСОБА_4 з урахуванням обставин даного кримінального правопорушення може незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування ОСОБА_4 більш м’яких запобіжних заходів.

Аналізуючи викладене в сукупності та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду під час розгляду клопотання слідчого дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому доводи апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_3 про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, спростовуються викладеним.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також враховує можливість підозрюваного ОСОБА_4 зникнути з постійного місця проживання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_4 під вартою.

Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що слідчий суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м’які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, на яких наполягає сторона захисту, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов’язків.

Керуючись ст.ст.183, 194, 197, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 березня 2018 року в кримінальному провадженні № 12018120020002135 про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.

Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_10 ОСОБА_11