ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

"22" березня 2018 р.          Справа № 922/4110/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І., суддя Слободін М.М.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. 483 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської  області від 12.02.2018 року, ухвалене у приміщенні вказаного суду суддею Байбак О.І., повний текст якого складено 16.02.2018 року, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетрафарм", м. Львів,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан", м. Мерефа,

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетрафарм", звернувся до місцевого господарського суду із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан", в якій просив суд стягнути з останнього на свою користь 392899,58 грн., з яких: 321435,31 грн. - заборгованості за договором поставки № 113-Хв/14 від 01.11.2014 р.; 47575,09 грн. - пені; 18278,33 грн. - інфляційних; 5610,85 грн. - 3% річних. Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем  умов укладеного між сторонами договору поставки № 113-Хв/14 від 01.11.2014 р. щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за поставлений товар.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.02.2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Титан” (адреса: 62472, Харківська обл., м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кім. 8-8; код ЄДРПОУ 30588785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетафарм» (адреса: 79069, м. Львів, вул. Шевченко, буд. 313, офіс 509; код ЄДРПОУ 37443639) 321435,31 грн. - заборгованості за договором поставки № 113-Хв/14 від 01.11.2014 р.; 39851,02 грн. - пені; 18278,33 грн. - інфляційних; 5032,54 грн. - 3% річних; 32093,19 грн. – витрат на оплату послуг з надання правової допомоги за договором про надання правових послуг № 23/10/17-10; 5768,96 грн. – судового збору. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 року апеляційна скарга відповідача була залишена без руху на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки була подана із пропуском строку на апеляційне оскарження та за відсутності заяви про поновлення такого строку.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставами для залишення її без розгляду, відповідачем до суду подано заяву про поновлення строку подання апеляційної скарги.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що при поданні апеляційної скарги безпосередньо до господарського суду апеляційної інстанції керувався приписами статті 257 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до вимог якої, апеляційна скарга подається до господарського суду апеляційної інстанції. При цьому, відповідач просив врахувати, що скарга подана в перший робочій день, що настав за вихідними днями.

Розглянувши заяву відповідача про поновлення строку подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, в рішенні ЄСПЛ від 18 листопада 2010 року (справа «Мушта проти України», заява №8863/06) щодо пропуску встановленого національним законодавством України строку на оскарження рішення суду та поновлення такого строку зазначено наступне: «Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення у справі "Мельник проти України" ( 974_037 ) (Melnyk v. Ukraine), N 23436/03, пункти 22-23, від 28 березня 2006 року).» 

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ilhan v. Turkey» зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи. Окрім цього, у справі «Bellet v. France» Суд зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження поважними, оскільки позивач, звертаючись до господарського суду апеляційної інстанції керувався відповідною процесуальною нормою, викладеною у розділі IV "Перегляд судових рішень" Господарського процесуального кодексу України.

На думку суду, обставини невірного визначення суду через який слід подавати апеляційну скаргу мали місце через необачне неврахування відповідачем пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України. Такі обставини пропуску строку, на апеляційне оскарження, враховуючи що строк було порушено лише на 3 дні, визнаються колегією суддів поважними оскільки інше було б порушенням принципу забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

За викладеного, колегія суддів задовольняє заяву відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали скарги колегія суддів вважає, що після усунення відповідачем недоліків, що стали підставами для залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України. Підстав для залишення без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.

Відповідно до вимог статті 262 Господарського процесуального кодексу України судова колегія визначилась про можливість відкриття апеляційного провадження у справі. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 262, 263, 267, 268 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

1. Заяву відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження задовольнити. Строк поновити.

2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою.

3. Позивачу встановити строк до 16.04.2018 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам частини 2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

4. Зупинити дію рішення господарського суду Харківської області від 12.02.2017 року у справі № 922/4110/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                         Сіверін В. І.  

Суддя                                                                                                Терещенко О.І.  

Суддя                                                                                                Слободін М.М.