ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року  м. ОдесаСправа № 916/1213/21

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання – Чеголя Є.О.

за участю:

від ТОВ «Агрії Україна» - Заматов Р.В.

представник ОСОБА_1 - адвокат Захандревич О.В. 

Особисто Валуєв К.Г. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрії Україна»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023

по справі №916/1213/21

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна»

до боржника: Селянського (Фермерського) Господарства «АЛВА»

про визнання банкрутом          

суддя суду першої інстанції – Лепеха Г.А.                   

місце винесення ухвали: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний текст ухвали складено та підписано: 06.07.2023 року.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Селянського (Фермерського) Господарства «АЛВА», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бурцеву І.Ю.

Ухвалою попереднього засідання від 08.07.2021 визнано вимоги кредиторів до боржника, а саме ТОВ «Агріі Україна» в сумі 236 897,44 грн.; ТОВ «УЛФ-Фінанс» в сумі 59 418,32 грн.

Ухвалою від 23.09.2021 визнано вимоги Головного управління ДПС в Одеській області боржника в сумі 406 571,60 грн.

Постановою Господарського суду Одеської області від 21.10.2021 визнано банкрутом СФГ «АЛВА», відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бурцеву Ірину Юріївну.

До господарського суду надійшла заява ТОВ «Агріі Україна» про покладання на голову боржника Валуєва К.Г. солідарної відповідальності за вимогами кредиторів у справі про банкрутство СФГ «АЛВА».

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що керівником боржника Валуєвим К.Г. в порушення приписів ч. 6 ст. 34 КУзПБ не було здійснено заходів щодо звернення до суду за наявності загрози платоспроможності СФГ «АЛВА», а саме настання строку виконання боржником зобов`язань перед кредиторами разом із фактом перевищення розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника.

Поряд з цим, заявник вказує на те, що за наявності зростаючої заборгованості, керівником боржника було відчужено нерухоме майно, кошти від якого не було використано на погашення кредиторської заборгованості.

Також, керівником боржника вчинено заходи з розірвання договорів оренди земельних ділянок, чим припинено господарську діяльність боржника і в подальшому стало передумовою його неплатоспроможності.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 в задоволенні заяви ТОВ «Агріі Україна» про покладання на голову боржника Валуєва К.Г. солідарної відповідальності за вимогами кредиторів у справі про банкрутство СФГ «АЛВА» - відмовлено.

Обґрунтування судового рішення.

Судом встановлено, що ознаки загрози неплатоспроможності боржника СФГ «АЛВА» виникли ще 31.07.2019.

Так, із введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства, втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Суд дійшов висновку, що на час встановлення ознаки неплатоспроможності СФГ «Алва» чинний на той час Закон про банкрутство не встановлював обов`язку керівника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності і не встановлював солідарну відповідальність останнього, на відміну від Кодексу України з процедур банкрутства.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрії Україна» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 по справі 916/1213/21.

Заяву про покладання солідарної відповідальності задовольнити визнавши Голову боржника ОСОБА_1 таким, що допустив порушення приписів частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покласти на нього солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі № 916/1213/21 про банкрутство Селянське (Фермерське) Господарство «Алва».

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що зобов`язання боржника виникли до набрання чинності кодексу, тривали і продовжували існувати після набрання чинності кодексу. Протягом вказаного періоду керівником був ОСОБА_1 , а тому з наступного дня (22.10.2019) після набрання чинності кодексу, приймаючи, що СФГ «Алва» знаходиться в неплатоспроможному стані, має двох і більше кредиторів, зобов`язання перед якими він не спроможний виконати, то керівник зобов`язан був до 22.11.2019 звернутися до суду з заявою про банкрутство.

Скаржник зауважує, що обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку для обов`язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором та боржником (купівлі-продажу), одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов`язань перед кредитором, разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів Боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.

Заявник вважає, що обставини вказані в заяві про покладання солідарної відповідальності на керівника і надані докази які їх підтверджують, вказують на наявність всіх складових ч. 6 статті 34 КУПБ для покладання на ОСОБА_1 солідарної відповідальності в зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції повинна бути скасована, а заява задоволена в повному обсязі.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Філінюк І.Г. судді: Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями  від 17.07.2023.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1213/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1213/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрії Україна”  на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 по справі №916/1213/21 до надходження матеріалів справи  з суду першої інстанції.

26.07.2023 матеріали справи №916/1213/21 надійшли на адресу  Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрії Україна» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 по справі №916/1213/21 - залишено без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрії Україна» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 по справі №916/1213/21.

Призначено справу № 916/1213/21 до розгляду на 08.11.2023 о 12:30 год.           17.10.2023 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 08.11.2023 оголошено перерву до 18.12.2023 о 15:00 год.

У судовому засіданні 18.12.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрії Україна» підтримав апеляційну скаргу з підстав, наведених в ній.

Представник та особисто ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали.

Інші представники сторін в судове засідання не з`явились.  

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Щодо передумов для солідарної відповідальності у справі про банкрутство

Відповідно до положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ «Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство» законодавець встановлює умови, за яких у боржника виникає обов`язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У разі порушення цих вимог, яке допущене керівником боржника, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Водночас, положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» який втратив чинність з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, та який також містив умови, за яких боржник був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі (частина п`ята статті 11 та стаття 95 цього Закону) аналогічно положенням КУзПБ встановлювали солідарну відповідальність, але за інше порушення - у разі недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з частиною першою статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (частина шоста статті 95 цього Закону).

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, Закон не містив положень про відповідальність за незвернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.

В положеннях КУзПБ законодавець передбачив єдиний порядок провадження у справі про банкрутство, тим самим відмовившись від здійснення провадження у справі про банкрутство за особливими процедурами (скороченою, спрощеною тощо), що допускалися згідно із Законом про банкрутство та були відмінними від загально визначеного (єдиного) цим Законом.

Отже з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ законодавець як новелу у спеціальному нормативному акті з питань банкрутства запровадив солідарну відповідальність у разі порушення вимоги цього Кодексу щодо обов`язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема, у разі загрози неплатоспроможності) визначивши суб`єктом цієї відповідальності лише керівника боржника, та встановивши строк для виконання боржником відповідного обов`язку - один місяць.

Звідси солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду.

Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності положення КУзПБ не передбачають.

Так, визначаючи порядок доведення заявником, необхідну і достатню сукупність умов для встановлення судом наведеного порушення як підстави для застосування солідарної відповідальності, колегія суддів звертається до правових позицій Верховного Суду, викладених в постановах від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 та 27.07.2022 у справі №902/1023/19 відповідно до якої необхідним є доведення заявником та встановлення судом двох юридичних фактів:

- порушення визначеного абзацом другим частини шостою статті 34 КУзПБ місячного строку

- та наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності боржника.

Щодо правил обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку та щодо порядку доведення учасником і встановлення судом ознак загрози неплатоспроможності колегія суддів зазначає про таке.

Загроза неплатоспроможності як підстава для звернення боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутства не є новелою КУзПБ, а є успадкуванням окремих положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

І Закон, і КУзПБ так визначають загрозу неплатоспроможності - якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Отже умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:

(1) існування у боржника, щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав; цей строк визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

(2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів Боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами (строк виконання яких настав) ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

Відповідно до ч.  1 ст.  58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст.  58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Висновок щодо застосування ч.  1 ст.  58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15.

Статтею 5 ЦК України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ст.  8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Конституційний Суд України в абз. 3 п. 4 мотивувальної частини рішення від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та в абз. 1 пп. 2.1. п. 2 мотивувальної частини рішення від 31.03.2015 № 1-рп/2015 зазначив, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 3-р(І)/2019).

Отже правова визначеність гарантує, що однакові відносини, які склались в один і той же проміжок часу, не будуть врегульовані у різний спосіб.

Згідно з п. 3.1. рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 № 17-рп/2010 принцип правової визначеності передбачає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість Боржника перед кредиторами утворилась:

1. 31.07.2019  у розмірі - 591204,41 грн. перед ТОВ «Агріі Україна»;

2. 22.10.2019 у розмірі - 42254,70 грн. перед ТОВ «Улф-фінанс».

Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2020 у справі №916/2134/20 встановлено «відповідно до графіку сплати лізингових платежів, вбачається, що ТОВ «Улф-фінанс»   заявлено до стягнення лізингові платежі   (комісію)   у розмірі 60   227,76 грн., які мали бути сплачені СФГ «Алва» протягом періоду з 22.10.2019 по 22.03.2020.   Враховуючи висновки суду   про   реалізацію   позивачем   права на розірвання договору фінансового лізингу   №3486/03/19-Г від 15.03.2019р. в односторонньому порядку,   господарський суд доходить висновку про наявність   у   позивача права   на стягнення   комісії, яка згідно графіку   сплати лізингових платежів мала бути сплачена протягом періоду з 22.10.2019р. по 22.01.2020р., у загальному розмірі   42254,70 грн.»;

3.          До господарського суду одеської області звернулось ГУ ДПС в Одеської області про визнання вимог кредиторів на загальну суму 405 588, 47 грн. на підставі податкових декларація про не сплату податків, а саме:

-          заборгованості по орендній платі з юридичних осіб в загальному розмірі 18 516,69 грн, яка утворилась станом на 20.02.2020;

-          заборгованість по єдиному податку з с/г товаровиробників(ст. 43) в загальному розмірі 207 965, 12 грн., яка утворилась у період з 20.02.2020 по 29.12.2020;

-          заборгованість по єдиному податку з с/г товаровиробників(ст. 51 ) в загальному розмірі 180 089, 79 грн., яка утворилась у період з 19.02.2019 по 29.12.2020.

Станом на 20.02.2020 загальна заборгованість боржника перед трьома кредиторам складала 1039047,58 грн.

Отже, з 22.10.2019 (після набрання чинності КУзПБ) у Боржника виникла заборгованість перед ТОВ «Улф-фінанс»   та ГУ ДПС в Одеської області, та вже була наявна заборгованість перед ТОВ «Агріі Україна», яка виникла 31.07.2019.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що на час встановлення ознаки неплатоспроможності СФГ «Алва» чинний на той час Закон про банкрутство не встановлював обов`язку керівника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності і не встановлював солідарну відповідальність останнього, не відповідає встановленим обставинам справи, оскільки як заборгованість перед двома кредиторами виникла саме під час дії КУзПБ  - 22.10.2019.

Відповідно до аналізу фінансово-господарського стану суб`єкту господарювання ФГ «Алва» щодо наявності ознак неплатоспроможності із визначенням фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (далі Аналіз) проведено за період часу з 2018 року по 2020 рік:

Показники поточної неплатоспроможності СФГ «Алва» по періодах, що передують прийняттю рішення про подальшу долю підприємства (31.12.2017 - 31.12.2020 року), мають від`ємний результат.

Відповідно до п. 3.2.1 Методичних рекомендацій, фінансовий стан підприємства, у якого на початку та в кінці звітного періоду мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, відповідає законодавчому визначенню боржника, який неспроможний виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, у тому числі зобов`язання щодо сплати податків і зборів ( обов`язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати. Таким чином, стосовно СФГ «Алва» мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, що відповідає законодавчому визначенню його як боржника.

Виявлені всі ознаки критичної неплатоспроможності СФГ «Алва», що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства станом на 01.01.2021 р., так як за підсумками останнього звітного періоду, що передував прийняттю рішення щодо подальшої долі СФГ «Алва», мали місце ознаки поточної неплатоспроможності, показник покриття (Кп), забезпечення власними засобами та коефіцієнт автономії (Ка) у кінці звітного періоду менші за їх їх нормативні значення.

Показник покриття за проаналізований період ( 01.01.2017 - 01.01.2021 року) постійно менший за нормативний показник 1,5. За підсумками останнього звітного періоду, в яко-му кредитором було прийнято рішення про звернення до суду (станом на 31.12.2020 року) збиток від операційної господарської діяльності становив -11854,20 тис.грн., що дає підстави вважати неплатоспроможність СФГ «Алва» понадкритичною.

За проаналізований період, зокрема з 01.01.19 року до 01.01.21 року, боржник постійно перебував в стані понадкритичної неплатоспроможності, що відповідає його визначенню, як банкрута. В цей період різкого зменшення показників фінансового стану СФГ «Алва» на фоні стійкої понадкритичної неплатоспроможності не відбулось. Таким чином, не виявлено економічних ознак доведення СФГ «Алва» до банкрутства в зазначений період.

В діяльності СФГ «Алва» не вбачаються ознаки фіктивного банкрутства. В результаті проведеного аналізу встановлено, що на початок останнього звітного періоду, який передував прийняттю Кредитором рішення про звернення до Господарського суду із за явою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, у СФГ «Алва» були присутні всі ознаки його понадкритичної неплатоспроможності.

Центр не має яких - небудь підтверджуючих даних відносно надання боржником контрагентам недостовірних відомостей про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, які свідчать про його фінансовий або майновий стан, який фактично характеризується ознаками понадкритичної неплатоспроможності

Прогнозні показники щодо імовірності банкрутства СФГ «Алва» свідчать про такий стан підприємства, коли розрахунки з кредиторами можливі тільки при застосуванні до боржника ліквідаційної процедури.

Як встановлено судом, керівником боржника як до набрання чинності КУзПБ так і після був ОСОБА_1 , якому було відомо про непогашену кредиторську заборгованість, а тому зобов`язаний був до 22.11.2019 звернутися до суду з заявою про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що директором боржника ОСОБА_1 не вчинялися будь-які дії та не вживалися заходи щодо покращення фінансового становища підприємства чи інших заходів спрямованих на оздоровлення його діяльності або про звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас, доказів на спростування зворотнього матеріали справи також не містять.

Відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В свою чергу справу про банкрутство Селянського (Фермерського) Господарства «АЛВА» було порушено за заявою ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна».

Саме господарський суд має вирішувати про наявність порушення з боку керівника боржника вимог ч.6 ст.34 КзПБ. Про що суд зазначає у своїй ухвалі, і це є підставою для притягнення керівника до солідарної відповідальності.

В силу ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені фактичні обставини бездіяльності директора боржника Валуєва К.Г. щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Селянського (Фермерського) Господарства «АЛВА», суд апеляційної інстанції дійшов висновку про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника Селянського (Фермерського) Господарства «АЛВА» Валуєва К.Г.

Згідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

В даному випадку мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна» слід задовольнити, в свою чергу, керуючись п.1 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 у справі №916/1213/21 скасувати та ухвалите нове рішення, яким Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрії Україна» (вх.н. 27646/21 від 18.10.2021) про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника по справі №916/1213/21 – задовольнити, покласти солідарну відповідальність за зобов`язаннями Селянського (Фермерського) Господарства «АЛВА» у справі про банкрутство №916/1213/21 на керівника боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрії Україна» - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 – скасувати та ухвалите нове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрії Україна» (вх.н. 27646/21 від 18.10.2021) про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника по справі №916/1213/21 – задовольнити.

Покласти солідарну відповідальність за зобов`язаннями Селянського (Фермерського) Господарства «АЛВА» у справі про банкрутство №916/1213/21 на керівника боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.12.2023.

Головуючий суддя                                                            І.Г. Філінюк

Суддя                                                                                О.Ю. Аленін

Суддя                                                                                Н.М. Принцевська