ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/2085/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

позивача - Мішакіна Л.О.

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - не з'явився

учасники справи:

позивач - фермерське господарство "НІНА",

відповідач-1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп",

відповідач-2 - фізична особа-підприємець Вірченко Олександр Іванович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 30.11.2017

та на рішення господарського суду Київської області

від 04.08.2017

у справі № 911/2085/17

за позовом фермерського господарства "НІНА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп"

до фізичної особи-підприємця Вірченко Олександра Івановича

про стягнення 359 475,85 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фермерське господарство "Ніна" (далі - позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" (далі -відповідач 1) та фізичної особи-підприємця Вірченка Олександра Івановича (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 700 грн збитків, стягнення з першого відповідача на користь позивача 358 775,85 грн збитків.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Позовні вимоги були мотивовані тим, що внаслідок неякісного ремонту двигуна трактора, який був проведений першим відповідачем на виконання договору № 313 від 08.04.2016 року та договору № 332 від 12.04.2016 року, позивачу завдано збитків на загальну суму 358 775,85 грн, які складаються з 333 200,25 грн витрат на оплату коштів за неякісний ремонт та 25 575,60 грн додаткових затрат на виклик спеціалістів для діагностики та дефектовки двигуна, які підлягають стягненню з першого відповідача. Крім того, враховуючи що другий відповідач на підставі договору поруки № 3 від 12.04.2016 року поручився перед позивачем за належне виконання першим відповідачем зобов'язань за договором № 313 від 08.04.2016 року та договором № 332 від 12.04.2016 року у розмірі 700 грн, позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів 700 грн збитків.

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 04.08.2017 року у справі №911/2085/17 позовні вимоги задоволено. Солідарно стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" та фізичної особи-підприємця Вірченка Олександра Івановича на користь фермерського господарства "Ніна" 700,00 грн збитків. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" на користь фермерського господарства "Ніна" 358 075,85 грн збитків та 5386,89 грн судового збору. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Вірченка Олександра Івановича на користь фермерського господарства "Ніна" 5,25 грн судового збору.

4. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову.

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2017 у справі №911/2085/17 - залишено без змін.

6. На підтвердження зазначеної позиції, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили наступне.

6.1 08.04.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Сі Ен Ейч Груп", правонаступником якого згідно статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ен Ейч Груп", затвердженого рішенням єдиного учасника № 2 від 14.12.2016 року є товариство з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" (постачальник) та фермерським господарством "Ніна" (покупець) було укладено договір поставки № 313 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцеві товар за номенклатурою, кількістю та цінами, що зазначені у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець - прийняти та провести сплату за товар на умовах, передбачених договором.

6.2 Відповідно до пункту 2.1. договору якість товару, який поставляється за договором має бути придатною до використання з метою, для якої він придбається.

6.3 Згідно пункту 4.6. договору товар є імпортований.

6.4 12.04.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Сі Ен Ейч Груп", правонаступником якого згідно статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ен Ейч Груп", затвердженого рішенням єдиного учасника № 2 від 14.12.2016, є товариство з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" (виконавець) та фермерським господарством "Ніна" (замовник) укладено договір надання послуг з ТО та ремонту техніки № 332 (далі - договір надання послуг), за умовами якого виконавець зобов'язався за плату надати послуги з технічного обслуговування та ремонту техніки замовника, перелік якої наведений в списку, замовника, із зазначенням у ньому номерів, типів та моделей машин (технічних засобів), державних номерних знаків, місця їх знаходження (надалі "техніка"), а замовник - виконувати всі вказівки виконавця з правильної експлуатації та збереження техніки та допускати до роботи на ній лише своїх працівників.

6.5 Відповідно до пункту 1.2. договору надання послуг замовник зобов'язаний виконувати всі вказівки виконавця з правильної експлуатації та збереження техніки та допускати до роботи на ній лише своїх працівників.

6.6 Згідно пункту 2.5. договору надання послуг виконавець гарантує безперебійну роботу техніки і несе відповідальність за порушення нормальної їх роботи лише у випадку, якщо замовником виконується пункт 1.2. договору.

6.7 Відповідно до пункту 8.1. договору надання послуг виконавець надає гарантію на відремонтовану техніку та вузли, та агрегати (двигуни, КПП, гідромотор, гідронасос та ін.) 1 календарний рік або 12 місяців або 500 мото/годин з моменту підписання акту виконаних робіт за умови проведення виконавцем гарантійного технічного обслуговування ТО50, ТО250, ТО500, ТО 750, ТО1000 із використанням оригінальних паливо-мастильних матеріалів виконавця за рахунок замовника. Виконавець має право залучати для проведення технічного обслуговування сторонні організації за своїм розсудом. Виконавець несе відповідальність за порушення нормальної роботи техніки лише в тому випадку, якщо замовником виконуються умови, зазначені в експлуатаційних бюлетенях та в інструкціях експлуатації на дану техніку, та використовуються якісні паливно-мастильні матеріали не нижче стандарту ЕВРО-4 - ЕВРО 5. Гарантія не розповсюджується на гумово-технічні вироби та деталі паливної апаратури

6.8 Позивач оплатив першому відповідачу капітальний ремонт техніки, що проводився запчастинами, які поставлялися товариством з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" на загальну суму (разом із вартістю запчастин) у розмірі 333 200,25 грн.

6.9 Після проведеного першим відповідачем ремонту, у серпні 2016 трактор вийшов з ладу, пропрацювавши незначний період часу.

6.10 Оскільки у позивача виникли підозри на неякісний ремонт техніки, проведений першим відповідачем, фермерське господарство "Ніна" звернулося до першого відповідача з листом № 11 від 28.02.2017 (наявний в матеріалах справи) про неякісний ремонт техніки та просило останнього вжити заходів для усунення недоліків по ремонту техніки неналежної якості.

6.11 З огляду на недосягнення між позивачем та першим відповідачем згоди щодо врегулювання вказаної ситуації, позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" з метою виявлення діагностики пошкоджень трактора.

6.12 Відповідно до висновку товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" від 22.05.2017, 12.05.2017 було проведено розбирання двигуна № 46917600 трактора CASE Magnum 310 серійний № НОМЕР_2. Спеціалістами сервісної служби було надано перелік запчастин, що підлягали заміні під час проведення капітального ремонту у квітні 2016 року. Ремкомплект двигуна MX-310 310 CASE, артикул 73327179, до складу якого входить, крім іншого, поршнева група з шести поршнів та шість гільз блоку циліндрів, 2008 року виробництва, заводська комплектація та установка, заміні не підлягає. Решта деталей двигуна зазнали значного ступеня зносу металу, що унеможливлює ідентифікувати дату їх виробництва. На окремих деталях збереглося маркування фарбою, характерне виключно для заводського маркування. Для відновлення працездатності трактора, доцільно здійснити повторний ремонт двигуна або його заміну.

6.13 Для оплати повторного капітального ремонту двигуна товариством з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" було виставлено рахунок на оплату № 1860 від 23.05.2017 на суму 48 153,60 грн.

6.14 Для оплати нових запчастин, необхідних для здійснення капітального ремонту, який полягає в заміні запчастин двигуна трактора CASE MX 310 належної якості, товариством з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" було виставлено рахунок на оплату № 19068 від 22.05.2017 на суму 433 933,34 грн.

6.15 З метою встановлення імпортного походження поставлених позивачу запчастину першому відповідачу було направлено запит адвоката № 19/05 від 15.05.2017.

6.16 Листом № 134/17 від 02.06.2017 перший відповідач повідомив позивача про те, що він не є імпортером запчастин, поставлених позивачу за договором поставки № 313 товару, запчастини перший відповідач придбав у товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "БЕЛОЗ" за договором поставки № 377 від 04.04.2016, який є імпортером запасних частин.

6.17 Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що першим відповідачем проведено неякісний ремонт трактора CASE MX 310 Заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_1, 2008 року виписку та встановлено запчастини неналежної якості, що спричинило розлад роботи техніки, яка потребувала капітального ремонту.

6.18 Крім того, позивач був вимушений замовити виклик спеціалістів товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" для проведення діагностики двигуна № 46917600 трактора CASE MX 310 із встановленням причини виходу із ладу трактора.

6.19 12.04.2016 між Фермерським господарством "Ніна" (кредитор) та Фізичною особою - підприємцем Вірченком Олександром Івановичем (поручитель) було укладено договір поруки № 3 (далі - договір поруки), за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за якість виконання всіх зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ен Ейч Груп", що виникли з договору № 313 від 08.04.2016 та договору № 33.

6.20 Згідно пункту 2.4. договору поруки № 3 від 12.04.2016 поручитель відповідає за гарантію надання послуг, визначену в пункті 8.1. договору в повному обсязі своєї поруки.

6.21 Відповідно до пункту 3.1. договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в пункті 4 договору.

6.22 Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником, згідно договору № 313 від 08.04.2016 та договору № 332 від 12.04.2016 у загальному розмірі 700 грн (пункт 4.1. договору поруки).

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, Скаржник у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи.

7.1 Постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2017 у справі № 911/2085/17, прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права та є такими, що підлягають скасуванню.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. 21.02.2017 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив Фермерського господарства "Ніна" на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2017 у справі № 911/2085/17 - без змін.

Позиція Верховного Суду

9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 911/2085/17 Господарського суду Київської області за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 та на рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2017 у справі № 911/2085/17, призначено розгляд касаційної скарги на 14.03.2018 об 11 год. 45 хв. та зупинено виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2017 у справі № 911/2085/17 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

10. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

11. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

12. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.

14. Суди першої та апеляційної інстанцій розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог обґрунтовано застосували до спірних правовідносин норми чинного законодавства.

15. Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

16. Згідно абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

17. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 Цивільного кодексу України).

18. Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

19. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (частина 1 статті 673 Цивільного кодексу України).

20. Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

21. Відповідно до статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

22. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

23. Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

24. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (стаття 553 Цивільного кодексу України).

25. Згідно частин 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

26. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

27. Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

28. Згідно частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

29. Нормами статті 623 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

30. Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

31. Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

32 Як правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, першим відповідачем було проведено ремонт трактора CASE MX 310 Заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_1, 2008 року випуску з використанням запасних частин, які були поставлені першим відповідачем позивачу, що підтверджується актами надання послуг, а саме: № 17 від 12.04.2016 року на суму 24 947,52 грн та № 49 від 25.04.2016 року на суму 11 147,52 грн (а.с. 46-47) та видатковими накладними № 15 від 12.04.2016 року на суму 223 420,31 грн, № 16 від 12.04.2016 року на суму 24 578,08 грн, № 18 від 12.04.2016 року на суму 9 075,60 грн, № 46 від 25.04.2016 року на суму 19 561,01 грн, № 48 від 26.04.2016 року на суму 5 374,21 грн (а.с. 48-52); після проведеного першим відповідачем означеного ремонту, у серпні 2016 року трактор вийшов з ладу, пропрацювавши незначний період часу.

33. З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем 1 неякісно проведено роботи з ремонту трактора CASE MX 310 Заводський № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_1, 2008 року випуску з використанням неякісних запасних частин, які були поставлені першим відповідачем позивачу, чим допущено порушення вимог пункту 2.1. договору поставки № 313 від 08.04.2016, статті 673 Цивільного кодексу України в частині вимог про передачу товару належної якості та пункту 2.5. договору надання послуг з ТО та ремонту техніки № 332 від 12.04.2016, статті 839 Цивільного кодексу України в частині виконання робіт належної якості.

34. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач сплатив відповідачу 1 - 333 200,25 грн в якості оплати за поставлені запчастини та проведений ремонт, що підтверджується платіжними дорученнями № 351 від 14.04.2016 на суму 223 420,31 грн, № 359 від 15.04.2016 на суму 78 162,21 грн та № 811 від 01.08.2016 року на суму 31 617,73 грн.

35. Також, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивач оплатив товариству з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" всього 25 575,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 579 від 13.05.2017 року на суму 7581,60 грн та платіжним дорученням № 675 від 09.06.2017 на суму 17994 грн.

36. З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що протиправними діями відповідача 1 з проведення неякісного ремонту з використанням неякісних запасних частин, позивачу було завдано шкоду у розмірі 358 775,85 грн, з яких: 333 200,25 грн фактично понесених витрат на оплату коштів за неякісний ремонт від товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" та 25 575,60 грн додаткових затрат на виклик спеціалістів для діагностики та дефектовки двигуна від товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна".

37. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вина першого відповідача у завданні позивачу збитків у загальному розмірі 358 775,85 грн, полягає у тому, що відповідач 1, перед поставкою запасних частин та проведенням з використанням вказаних запчастин ремонту, повинен був пересвідчитися у належній якості запчастин, які не могли бути виявлені позивачем при прийнятті роботи (приховані недоліки), та впевнитися, що проведений ним ремонт є належної якості, що як встановлено судами попередніх інстанцій не було зроблено відповідачем 1.

38. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

39. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

40. Оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

41. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

42. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень були дотримані.

43. Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що позивачем, належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, доведено суду наявність всіх складових збитків, які нанесені відповідачем 1 позивачу внаслідок неякісно проведеного ремонту.

44. Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач 1 поручився перед позивачем за належне виконання першим відповідачем зобов'язань за договором поставки, договором надання послуг та ремонту техніки у розмірі 700,00 грн, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про задоволення позовної вимоги про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 700,00 грн збитків.

45. Доводи скаржника, які викладені у касаційних скаргах колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень і спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

46. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

47. За таких обставин рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

48. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 та на рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2017 у справі № 911/2085/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2017 у справі

№911/2085/17 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2017 у справі № 911/2085/17.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк