ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2018 року                                                                                         м. Дніпро Справа №  904/9144/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)                                                                                                

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017, ухвалене суддею Панна С.П., повний текст рішення складено 18.12.2017, у справі № 904/9144/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 6 631, 80 грн.     

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"  про стягнення плати за користування вагонами у розмірі  5 670, 24 грн., збору за зберігання вантажу в сумі 961, 56 грн., судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 у справі № 904/9144/17 позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 5 670, 24 грн., збір за зберігання вантажу в сумі 961, 56 грн. та судовий збір в розмірі 1 600, 00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з обставин правомірності нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у заявлених до стягнення сумах внаслідок затримки вагонів на підходах до      станції призначення з вини відповідача та за відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували обставини щодо відсутності вини відповідача в затримці вагонів.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" подало апеляційну скаргу про скасування цього рішення та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на ті обставини, що за час затримки вагонів на станції Інгулець за спірними актами відповідачем були пред'явлені станції Інгулець до перевезення вагони, які не забиралися станцією. Факт пред'явлення підтверджується Повідомленнями про закінчення вантажних операцій з відмітками працівників станції Інгулець про прийняття повідомлень. На час складання актів пред'явлені відповідачем вагони не були прийняті залізницею, про що були зроблені застереження в самих актах. На думку відповідача, неприйняття станцією призначення пред'явлених до перевезення вагонів унеможливило прийняття відповідачем вагонів, що прибули на його адресу. Твердження суду, що наданими позивачем пам'ятками про забирання вагонів спростовуються заперечення відповідача є передчасними та не з'ясованими до кінця, адже фактичний час забирання з під'їзної колії відповідача завантажених вагонів є іншим, який включає період затримки забирання порожніх вагонів. Саме неприйняття станцією Інгулець пред'явлених до перевезення вагонів унеможливило прийняття відповідачем вагонів, що прибули на його адресу. Адже простій вагонів на під'їзних коліях відповідача позбавляє останнього технічної можливості прийняття прибулих на його адресу вагонів. Щодо актів № 790, 792, 795, 796, 824 відповідач зазначає, що вини відповідача у затримці вагонів по цим актам також немає, оскільки вагони були пред'явлені понад затверджений план. Відповідно до акту про затримку вагонів № 9 від 09.05.2017, складеного на станції Гейківка, на станції були затримані вагони з причин скупчення вагонів на станції Інгулець. З акту вбачається, що затримані на станції Гейківка вагони, прибули поїздом № 2705 07.05.2017, а відправлені поїздом № 2706 15.05.2017. Початок затримки вагонів нібито з вини відповідача тривав з 09:35 год 09.05.2017 до 08:30 год 10.05.2017. Тобто загалом вагони простоювали на станції Гейківка майже 8 діб і їх затримка почалась задовго до часу затримки, яку позивач пов'язує з відповідачем. Отже, відповідач вважає, що фактично вагони були затримані ще 07.05.2017, при цьому позивачем не надано доказів того, що з 07.05.2017 затримка та простій вагонів відбувались з вини відповідача. Також і після закінчення затримки нібито з вини відповідача, вказані вагони продовжували стояти на станції Гейківка ще до 15.05.2017. За викладеного, є безпідставними твердження, що простій з 09:35 год 09.05.2017 до 08:30 год 10.05.2017 відбувся з вини відповідача. Окрім того, озивачем не надано доказів щодо повноважень особи, яка підписала наказ про затримку вагонів № 789 від 09.05.2017 по станції Гейківка.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи,          Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (залізниця), правонаступником якого є  Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", відокремленим підрозділом якого є Регіональна філія "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", що діє на підставі Положення про Регіональну філію "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", та Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (на теперішній час Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат") (власник колії) уклали договір №ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч про експлуатацію залізничної під’їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець ДП   "Придніпровська залізниця" від 02.06.2014 (а.с. 15-16, т. 1).

Додатковою угодою № 3 від 15.12.2015 (а.с. 17, т. 1) назву договору та його преамбулу викладено у новій редакції у зв'язку з проведенням реєстрації ПАТ "Укрзалізниця", яке є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідно до умов п. 1 договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під’їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під’їзної колії є знаки "Межа під’їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу "Н-І", на продовженні колії №2 біля вхідного сигналу "Н-ІІ".

Відповідно до п. 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під’їзній колії.

Здавання вагонів для під’їзної колії здійснюється: порожні під навантаження концентрату залізорудного через - інтервал часу 1, 5 години; інші - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник станції Інгулець по телефону прийомоздавальнику зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред’явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форми ГУ-2. (п.5. договору).

Вагони для під’їзної колії Власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюються  передавальні операції  з вагонами у технічному та комерційному відношенні; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (п.6. договору).

Відповідно до пункту 7 договору від  02.06.2014 всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше  260 осей, вагою не більше 1 430 тонн.  

Про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії прийомоздавальник зміни залізничного цеху відповідача повідомляє по телефону прийомоздавальника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами (п. 8 договору).

Згідно п. 10 договору час перебування вагонів на під’їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Пунктом 14 договору сторони погодили, що власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги (Тарифного керівництва №1); за зберігання вантажів у вагонах- у разі затримки їх  з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно  від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги , які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами; збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Положеннями п. 19 вказаного договору передбачено, що останній укладається терміном на п’ять років і діє з моменту його підписання сторонами.

За залізничними накладними №№ 49838956, 49838949, 40752842, 47375076, 47375084, 47383914, 47389275, 49802309, 47376876, 40710816, 44707297, 47445143, 47420369, 47381264, 47404777, 47404736, 49809734, 40752842, 47473244, 40818205, 40818353, 40818213, 40818171, 40721326, 40719098 (до акту ф.ГУ-23 № 781); №№ 47766084, 47766092, 47760400, 47760335, 47760376, 47760343, 47760384, 47736996, 47737010, 47730445, 47730312, 47730296, 47730411, 47730346, 47730353, 47730338, 47730403, 47730320, 47726575, 47726666, 47726658, 47726609, 47726591, 47726641, 47726633, 47726617, 47726567, 47609888, 47609706, 47610167, 47609862, 47609730, 47610126, 47609854, 47609813, 47724000, 47724018, 47724109, 47724083, 47724091, 47724117, 47724042 (до акту ф.ГУ-23 № 831) позивачем були прийняті порожні власні вагони для перевезення на адресу відповідача. Станція та залізниця призначення   - Інгулець Придніпровської залізниці (а.с. 41-114, т. 1).

За наказом №789 від 09.05.2017 (а.с. 28, т. 1) о 09:35 год на станції Гейківка Придніпровської залізниці ці порожні вагони (голова   53580098, хвіст 52749207 у кількості 51 вагонів, що перевозилися у поїзді №2705, індекс поїзда 4600-363-4677 з вантажем на своїх осях були затримані через неможливість приймання їх станцією призначення Інгулець      Придніпровської залізниці з причини скупчення на цій станції вагонів, що раніше прибули на адресу відповідача та не забиралися останнім через несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, про що складений акт загальної форми   ГУ-23 №15 (а.с. 30, т. 1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів Гейківка Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 9 від 09.05.2017 (а.с. 31, т. 1).

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 09.05.2017 о 10:35 год. (а.с. 29, т. 1).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 9 від 09.05.2017 затримані вагони, що прибули 07.05.2017 о 14.07 год поїздом №2705, відправлені 15.05.2017 о 01:20 год. поїздом №2706 (а.с. 31, т. 1).

На станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 № 781 від 09.05.2017, № 790 від 09.05.2017, № 792 від 10.05.2017, № 795 від 10.05.2017, №796 від 10.05.2017, № 824 від 15.05.2017, № 831 від 17.05.2017, якими підтверджено затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини відповідача   по причині скупчення вагонів на станції за загальний період з 22:10 год. 08.05.2017 по 04.00 год 17.05.2017 (а.с. 115-121, т. 1). Акти підписані відповідачем із запереченнями щодо невідповідності кількості поставлених п/в плану, простою вагонів у зв'язку із неприйняттям їх залізницею.

Отже, на шляху прямування через зайнятість колій станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці вагонами, які прибули на адресу вантажовласника та не забиралися ним на під'їзну колію, на підставі наказу № 789 від 09.05.2017 було затримано порожні власні вагони, які прямували на адресу відповідача.

Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вище вказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника.

Відповідні записи-повідомлення відображені у Книзі форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Інгулець Придніпровської залізниці (а.с. 122-133, т. 1).

За час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами у сумі 5 670, 24 грн. та збір за зберігання вантажу у сумі 961, 56 грн. за відомостями ф. ГУ-46 №№ 17059310, 16059307, 16059306, 09059273, 18059312, 16059306, 110059274, 17059309 та накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 №№ 17059011 (а.с. 134-144, т. 1), які працівниками відповідача було підписано із зауваженнями, зазначено, що кількість поставлених п/в не відповідає плану (вагони пред'явлені зверх плану), простій вагонів у зв'язку із неприйняттям їх залізницею, наявність вільних колій станції Інгулець та вагонів під опрацюванням.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем заявленої до стягнення плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.

Відповідно до положень частини п'ятої ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої ст. 908, ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі статтею 71   Статуту залізниць України   взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

За приписами статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

За положеннями статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 866/5087, з подальшими змінами.

Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється:

- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;

- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

- при затримці - з моменту її затримки (п. 8 Правил зберігання).

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року № 317, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 року за № 340/16356, з подальшими змінами, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Згідно наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 року №13   Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №106/26551, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 2,002.

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за № 165/3458, з подальшими змінами).

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 розділу ІІІ Правил).

Згідно з п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (пункт 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 3 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року №334, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, з подальшими змінами, передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача.

Матеріалами справи підтверджується, що станцією затримки Гейківка та станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки Гейківка Придніпровської залізниці відповідно до наказу № 789 від 09.05.2017 розрахована відповідно до Тарифного керівництва №1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356) плата за користування спірними вагонами у загальній сумі 5 670, 24 грн. та збір за зберігання вантажу 961, 56 грн.

У спірних правовідносинах апеляційний господарський суд вбачає порушення прав позивача на отримання плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у зв'язку з їх неоплатою відповідачем у добровільному порядку, яке підлягає захисту у судовому порядку.

Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станціях підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Акти загальної форми на віднесення відповідальності на вантажовласника охоплюють період дії наказу №789 та підписані відповідачем із застереженнями про простій вагонів з вини залізниці у зв'язку з їх неприйняттям, забезпеченням подачі вагонів у більшому обсязі, ніж визначено планом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Приписами п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 №507, передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції). Крім того, відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т. ч. поїздів відповідача, його контрагентів.

Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, що вбачається зі складених на станції призначення Інгулець актів загальної форми ф. ГУ-23, підписаних сторонами.

Між тим, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні.

Окрім того, в підпункті 4.1. пункту 4 Правил обслуговування під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №875/5096, визначений порядок подачі та забирання вагонів, а саме: подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленням або через установлені інтервали часу.

Таким чином, у разі передачі вагонів по інтервалам залізниці згідно ст.42 Статуту залізниць України, залізниця повідомляє одержувача про прибуття вагонів тільки по прибуттю, тобто згідно п. 5. Договору вантажоодержувач через 1,5 години повинен забрати на свою під'їзну колію порожні власні вагони, які прибули на його адресу.

Згідно з п. 6 договору залізниця своїм локомотивом подає вагони на одну з передавальних колій станції Інгулець, узгоджені диспетчером цеху УЗТ комбінату по прямому телефонному зв'язку, для проведення приймально-здавальних операцій. Передавальні колії станції - є межею між коліями залізниці і власника під'їзної колії ПАТ Інгулецький ГЗК. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника під'їзної колії, вагони та час їх передачі залізницею самостійно не визначаються.

Отже, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження вживання відповідачем передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, вбачається вина останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

У своїх запереченнях до актів ф. ГУ-23 Відповідач вказує на простій вагонів на станції призначення з вини залізниці через не прийом вагонів, про необхідність забирання яких залізницю було повідомлено.

Проте, вказані доводи відповідачем документально не підтверджені, а з пам'яток про забирання вагонів (а.с. 199-201, т. 1), що підписані обома сторонами, вбачається, що пред'явлені до перевезення відповідачем вагони на станцію Берда та Словакія залізниця забрала до початку складання спірних актів загальної форми ф. ГУ-23.

Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, навантаженими для відправки на станцію Маріуполь, надане відповідачем на станцію Інгулець раніше, ніж фактично вони були готові до перевезення. Пам'яткою № 1324, підписаною працівниками станції та вантажовідправника без заперечень, підтверджується час та дата фактичної передачі вагонів з під'їзної колії на станцію. Відповідно до вимог п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, окрім підписаних пам'яток про подавання/забирання вагонів не існує інших доказів факту приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон відправником. Надання повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами не означає їх готовність до перевезення.

Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів того, що він мав можливість прийняти спірні вагони, а також не доведено наявності обставин, які б могли бути підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Період часу з моменту прибуття вагонів на станцію підходу до моменту надання наказу про їх затримку з вини одержувача (з 14:07 год. 07.05.2017 до 09:35 год. 09.05.2017) та з моменту надання наказу на закінчення затримки до часу фактичного відправлення їх на станцію призначення (з 18:30 год. 10.05.2017 до 01:20 год. 15.05.2017) не відносяться до предмету розгляду даної справи, так як цей час не є спірним і за нього плата за користування вагонами не нараховувалась.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, апеляційний господарський суд досліджує правомірність прийняття рішення судом першої інстанції лише в межах доводів, наведених відповідачем в апеляційній скарзі; підстав для скасування рішення суду першої інстанції, на підставі викладених у апеляційній скарзі доводів, немає.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Керуючись ст.ст.   275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 у справі № 904/9144/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 у справі № 904/9144/17 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя                                                                         Л.А. Коваль

Суддя                                                                                                Ю.Б. Парусніков

Суддя                                                                                                А.Є. Чередко