Справа № 342/1008/17

Провадження № 2/342/66/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

з участю: позивачки ОСОБА_1, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - ОСОБА_2, секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітнього сина (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - служба в справах дітей Городенківської районної державної адміністрації),

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позовні вимоги мотивувала тим, що з відповідачем ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання с. Незвисько Городенківського району Івано-Франківської області, перебувала у шлюбно-сімейних відносинах без реєстрації шлюбу та винаймали житло в с. Микитинці Івано-Франківської міської ради. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_5. Одразу після народження дитини стосунки між ними погіршилися, вони часто конфліктували, а одна з таких суперечок закінчилась фізичною розправою. Таке відношення відповідача до позивачки та до сім'ї в цілому мало негативний вплив на стан її здоров'я і змусило переїхати жити до своїх батьків. З жовтня 2017 року сторони живуть окремо та не мають спільного побуту. Саме з цього часу піклуванням про здоров'я сина, його фізичний, духовний та моральний розвиток позивачка займається сама. За останні 10 років жодного з покладених законом на батьків обов'язків, відповідач не виконує: не бере будь-якої участі у житті дитини, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не спілкується з ним взагалі, що негативно впливає на психоемоційний стан ОСОБА_4. З часу народження ОСОБА_4 двічі отримав подарунки від тата (на день народження в 2008 і 2010 роках). Самостійно утримувати дитину позивачці важко, в 2008 році Городенківським районним судом був задоволений її позов про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина та 17.10.2008р виданий виконавчий лист про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/4 частки його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення ним повноліття. Однак, відповідач ігнорує вказане судове рішення, станом на 01.09.2017 р. заборгованість з сплати аліментів становить 29164 грн. Відповідач не бажає будувати хороших стосунків з дитиною та не дбає про нормальне самоусвідомлення ОСОБА_4. Такі дії у відповідності до ст.164 СК України є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, позивачка розцінює як ухилення відповідача від виховання дитини, свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов'язками. Натомість, у позивачки з дитиною хороші, довірливі стосунки. Позивачка забезпечує синові належні умови проживання й догляду.

Ухвалою попереднього судового засідання від 13 грудня 2017 р. по даній справі вирішено клопотання позивачки та повідомлено орган опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації про його право заявити про свою участь у справі, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. 19 грудня 2017 року до суду надійшло повідомлення служби у справах дітей Городенківської РДА про її участь в даній справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. Суду пояснила, що з відповідачем перебувала в церковному шлюбі, державна реєстрація їх шлюбу не проводилась. Вони разом проживала в м. Івано-Франківську, де винаймали квартиру. Після народження сина стосунки між нею з відповідачем погіршилися, позивачка з дитиною переїхала проживати до своїх батьків в с. Незвисько. З того часу сторони припинили спільно проживати. На даний час синові 10 років і за весь цей час відповідач тільки два рази спілкувався із сином, хоча проживають в одному селі. Також пояснила, що відповідач записаний батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за їх спільною заявою до органу реєстрації актів цивільного стану. В даний час ОСОБА_4 навчається в 5 класі Незвиської школи. Коли син хворів, відповідач не цікавився станом його здоров'я, одного разу дитину провідувала під час хвороби мати відповідача.

Відповідач ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання якого згідно інформації адресно-довідкової картотеки Городенківського РС УДМС в Івано-Франківській області та повідомлення Незвиської сільської ради, - с. Незвисько вул. Білогірська, 33 Городенківського району Івано-Франківської області, - в судове засідання не з'явився повторно. Про час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Відмітки в довідках укрпошти, доданих до конвертів із судовими повістками свідчать, які повернуті до суду без вручення, свідчать що адресат відмовився від отримання повісток.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2 суду пояснила, що питання про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Городенківської районної державної адміністрації на підставі заяви позивачки. В поясненні від 02.10.2017 року ОСОБА_1 повідомила, що з ОСОБА_3 вони проживали разом без реєстрації шлюбу в с. Микитинці Івано-Франківської області. Після народження сина 25.09.2007р. їх стосунки погіршилися, часто виникали конфлікти і в жовтні 2007р. вона змушена була переїхати проживати до батьків в с. Незвисько. З цього часу позивачка самостійно займається вихованням сина. за останні 10 років батько не брав участі у житті дитини, не дбав про духовний і моральний розвиток сина, не спілкувався з ним. З часу народження ОСОБА_4 тільки двічі привітав з днем народження (у 2008 та 2010 роках). Також, ОСОБА_1 ствердила, що відповідач злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання сина. Підтвердженням цього є повідомлення від 25.09.2017р. № 7515, видане Городенківським районним відділом державної виконавчої служби, згідно якого розмір заборгованості становить 29164 грн., а останній раз аліменти були сплачені в травні 2015р. З протоколу бесіди з дитиною ОСОБА_4 від 05.10.2017р. стало відомо, що батько не цікавиться життям і вихованням сина, не відвідує батьківські збори, не телефонує і не бачиться з дитиною, не цікавиться його здоров'ям та справами. Цього року Максимові виповнилося 10 років, проте батько не подзвонив до дитини, щоб привітати. На засідання комісії з питань захисту прав дитини 06.10.2017р. ОСОБА_3 не з'явився. За результатами розгляду комісія дійшла висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_5.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь в справі, свідків, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Копією повторного Свідоцтва про народження ОСОБА_4 НОМЕР_1, виданого 27 жовтня 2016 року Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, стверджено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Копія виконавчого листа, виданого 17 жовтня 2008 року по справі № 2-530 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, свідчить, що судом задоволений позов, вирішено стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя с. Незвисько Городенківського району Івано-Франківської області в користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо несплати відповідачем аліментів інспектором Городенківського ВП капітаном поліції ОСОБА_7 був складений висновок від 03.09.2016р., яким стверджується, що станом на 01.09.2016р. заборгованість по аліментах згідно виконавчого листа № 2-530, виданого 17.10.2008р. Городенківським районним судом становить 19765,25 грн.; допитати відповідача не представилось можливим, тому питання про притягнення його до передбаченої законодавством відповідальності було відкладене, так як за місцем проживання в с. Незвисько він фактично не проживав. Копією повідомлення старшого державного виконавця Городенківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області № 7515 від 25.09.2017р. виданого та розрахунку по аліментах за 2013-2017 роки стверджено, що борг відповідача по аліментах станом на 01.09.2017р. складає 29164,00 грн.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає права і обов'язки батьків виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, здобуття освіти, готувати їх до самостійного життя.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959р. дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 15, п.16 Постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей; особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Статтею 164 Сімейного кодексу України визначений виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, а саме: мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він): не забрали дитину з пологового будинку або із іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться із дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

З показань свідка ОСОБА_8, матері позивачки, встановлено, що її дочка разом із сином ОСОБА_5 проживають у неї дома в с. Незвисько з часу, коли внукові виповнилось тільки 3 місяці. Відповідач за весь це час ні разу не приходив до сина та не цікавився його здоров'ям.

Свідок ОСОБА_9, тітка позивачки, ствердила, що відповідач жодного разу не приходив до свого сина ОСОБА_5 та не спілкувався з ним.

Викликані в судове засідання свідки, вчинелі школи ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повторно не з'явились в судове засідання тому позивачка не наполягала на їх виклику повторно для допиту в судовому засіданні.

Згідно з міжнародними та національними правовими нормами до прав дитини належить, зокрема, право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя. Відповідно до положень ст. 12 ч. 1 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року "Про права дитини" (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), дитині, здатній сформулювати власні погляди, забезпечують право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З пояснень малолітнього ОСОБА_4, наданих ним в судовому засіданні, встановлено, що він проживає в с. Незвисько з мамою, бабусею ОСОБА_8, хресним ОСОБА_12, дідом ОСОБА_13, які про нього турбуються, одяг йому купує мама. Хлопчик пам'ятає, що один раз за всі 5 років його навчання в школі, до нього в школу прийшов батько, приніс сік, це було на уроці фізкультури. Також минулого літа на сільському стадіоні батько привітався до нього, сказав: «Привіт», але більше не говорив. Хлопчик пояснив, що він спілкується з своєю бабусею по батьковій лінії, йому відомо, що в батька є дружина, дочка ОСОБА_6, яка ходить в дитячий садочок, і недавно народився хлопчик. Дитина вважає, що так як батько не бажає з ним спілкуватись, не приходить до нього, не турбується про нього, тому його треба позбавити батьківських прав.

Актом огляду умов проживання сім'ї № 846, виданим 06.09.2017 року Незвиською сільською радою Городенківського району, стверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає в будинку своїх батьків разом із сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., батьком ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, матір'ю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, та братом ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9 Сина ОСОБА_5 позивачка виховує одна, так як його батько має іншу сім'ю. Умови проживання добрі. В кімнаті, де проживає ОСОБА_1 з сином є всі умови для проживання. В господарстві утримують двоє свиней, птицю; сім'я користується належною батькам позивачки земельною ділянкою в розмірі 1,24 га.

Згідно характеристики учня 5 класу ОСОБА_4, виданої директором Незвиського НВК, хлопчик товариський, добрий, щирий, веселий, самостійний, навчальний матеріал засвоює на достатньому рівні. Він виявляє образне та творче мислення, має здібності до вивчення природознавства, української літератури, фізичного виховання. На уроках є уважним, зосередженим. Має добрий загальний розвиток. Бере участь у спортивних змаганнях школи, активний в громадському житті класу, є учасником художньої самодіяльності. Дотримується правил поведінки для учнів. Мати приділяє належну увагу у вихованні сина, відвідує позакласні заходи, батьківські збори, конференції.

Копією виписки із медичної карти амбулаторного хворого, виданої Луківською сільською лікарською амбулаторією 05.09.2017р. стверджується, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, часто хворіюча дитина.

Висновком органу опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації № 01-29/622 від 09.10.2017 р. стверджено, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглядалось питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та вирішено доцільним позбавляти його батьківських прав відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Підстав не приймати до уваги згаданий висновок у суду немає, оскільки він ґрунтується на доказах, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини: він не спілкується з дитиною, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина ОСОБА_5, не забезпечує харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною, без поважних причин не виявляє до нього інтересу та щонайменшої батьківської турботи про дитину.

Питання судових витрат суд вирішує згідно вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 150, 164-166, 171 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 211,223, 258, 259, 264-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання - с. Незвисько Городенківського району Івано-Франківської області, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання - с. Незвисько Городенківського району Івано-Франківської області, батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 640 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 23.03.2018 р.

Суддя: Ничик Г. І.