Справа №2-1557/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 грудня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  в складі:

головуючої судді Ротар М.М.,

при секретарі Огренда І.М.,

за участю: позивачаОСОБА_1,

представника позивачаОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2009 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області  про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,  в якому вказував, що згідно розпорядження Прибужавнівського сільського голови № 66-р від 17.11.2008 року він був прийнятий на посаду директора  Мартинівського житлово-комунального господарства з 20 листопада 2008 року зі строком випробування на два місяці. 16 січня 2009 року між ним та Прибужанівською сільською радою був укладений контракт № 1  як з керівником підприємства.

Розпорядженням Прибужанівського сільського голови за № 65-р від 22.06.2009 року трудовий договір з ним був припинений та його було звільнено з займаної посади з 22 червня 2009 року на підставі п.8 ст.36 КЗпП України, за підставами, передбаченими контрактом, а саме за невиконання  розділів 2,5 контракту та виявлених порушень в результаті перевірки, постійне невиконання ним як директором рішень виконавчого комітету Прибужанівської сільської ради.

Посилаючись на те, що всі його дії були направлені на виконання статутної діяльності підприємства та ніяких умисних дій щодо невиконання своїх обов’язків як директора Мартинівського ЖКГ він не вчиняв, позивач просив визнати розпорядження Прибужанівського  сільського голови № 65-р від 22.06.2009 року незаконним, поновити його на посаді директора Мартинівського ЖКГ, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1474,67 грн. та відшкодувати спричинену йому моральну шкоду.      

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник вимоги, викладені в позовній заяві збільшили, просили стягнути середній заробіток за вимушеного прогулу в розмірі 6846 гривень, інші позовні вимоги залишили без змін, при цьому пояснювали, що деякі незначні порушення з боку позивача хоча і мали місце, але їх не можна вважати підставою для звільнення його з роботи, свої обов’язки позивач виконував сумлінно, добросовісно.

Представник відповідача Прибужанівської сільської ради заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначав, що звільнення позивача відбулося на законних підставах у зв’язку із систематичним невиконанням умов, передбачених контрактом.    

Третя особа без самостійних вимог Прибужанівський сільський голова заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначав, що за час перебування позивача на посаді директора підприємства, фінансово-господарська діяльність здійснювалася з порушенням вимог законодавства, підприємство було збитковим, розпорядження та рішення виконавчого комітету з приводу діяльності підприємства постійно не виконувалися.    

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Розпорядженням Прибужаніського сільського голови № 66-р від 17 листопада 2008 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду директора Мартинівського житлово-комунального господарства з 20 листопада 2008 року з строком випробування два місяця. 16 січня 2009 року  між позивачем ОСОБА_1 та Прибужанівською ільською радою був укладений контракт № 1, відповідно до якого позивач призначався на посаду директора Мартинівського житлово-комунального господарства з 16 січня 2009 року.

22 червня 2009 року № 65-р від 22 червня 2009 року трудовий договір з позивачем ОСОБА_1 був припинений та він був звільнений з посади з 22 червня 2009 року на підставі п.8 ст.36 КЗпП України, а саме  постійне невиконання директором Мартинівського житлово-комунального господарства ОСОБА_1 рішень виконавчого комітету Прибужанівської сільської ради № 8 від 20.01.2009 року, № 42 від 06.05.2009 року, розпоряджень сільського голови № 53-Р від 25.05.2009, № 60-р від 09.06.2009 року, № 61-р від 09.06.2009 року, невиконання розділів 2,5 контракту та виявлених порушень в результаті перевірки.

Згідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Згідно до ст.65 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.  Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно з п.8 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є в тому числі і підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до п.26 розділу 5 укладеного між позивачем та відповідачем контракту керівник може бути звільнений з посада, а контракт розірваний з ініціативу Органу управління майном до закінчення терміну його дії:

А) у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього контрактом;

Б) у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов’язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесені збитки, накладено штрафи);

В) у разі невиконання підприємством зобов’язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов’язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов’язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати;

Г) у разі неподання на затвердження Органу управління майном річного фінансового звіту, річного фінансового плану підприємства;

З) інших підстав (невиконання розпоряджень сільського голови, рішень виконавчого комітету, сесій сільської ради) та інші.

Відповідно до розділу 2 контракту до обов’язків керівника підприємства в ходить в тому числі і:

 6.1.) керівник забезпечує складання в установленому порядку річного фінансового плану підприємства, який подає на затвердження сільському голові;  

6.2.) керівник подає в установленому порядку ( не пізніше 20 числа слідуючого за звітним кварталом місяця) сільському голові, з яким укладено контракт, квартальну та річну фінансову звітність підприємства;

7) керівник зобов’язується забезпечити виконання показників ефективності використання комунального майна і прибутку, а також майнового стану підприємства згідно з додатком до контракту;

8) керівник щорічно подає сільському голові, з яким укладено цей контракт, звіт про результати виконання показників передбачених контрактом за встановленою формою.  

Так в судовому засіданні було встановлено, що в порушення п.6.1. розділу 2 контракту позивач не забезпечив складання річного фінансового плану підприємства на 2009 рік і не подав його на затвердження сільському голові.

В порушення п.п.6.2. позивач не надав (у встановлений термін не пізніше 20 числа слідуючого за звітним кварталом місяця) ні річний         за 2008 рік, ні квартальний за 1-й квартал 2009 року звіт підприємства (бухгалтерський баланс та фінансовий стан підприємства). Дані обставини підтвердилися в судовому засіданні дослідженою книгою вихідної кореспонденції КП «Мартинівське ЖКГ» та книгою вхідної кореспонденції Прибужанівської сільської ради. Інших доказів суду не надано.

В порушення п.8 розділу 2 контракту позивач ОСОБА_1 не надав сільському голові звіт про результати виконання показників.

В порушення п.г розділу 5 контакту позивачем не були надані на затвердження Органу управління майном річний фінансовий звіт, річний фінансовий план підприємства.

Судом не береться до уваги посилання відповідача на те, що позивачем неефективно використовувалося комунальне майно, що він спричинив недостачу товарно - матеріальних цінностей, здійснював відпуск значних об’ємів питної води без обліку та проплати, виплачував заробітну плату за сумісництво в супереч чинному законодавству, вів підприємство до банкрутства, оскільки жодна з цих обставин не підтвердилася в судовому засіданні. Навпаки.  проведеної перевіркою Вознесенською міжрайонною прокуратурою  жодна з цих обставин не підтвердилася.

    В судовому засіданні було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Прибужанівської сільської ради № 8 від 30 січня 2009 року директору Мартинівського ЖКГ було доручено негайно прийняти на баланс будинки № 12 та 14 с. Мартинівське та в термін  до 23.02.2009 року укласти договори на комунальні послуги з власниками та наймачами квартир будинків № 12 та № 14. Згідно до актів приймання –передачі житлового комплексу (а.с.20,21,22,23,24), вказане рішення було частково виконано 17 квітня 2009 року  в частині передачі житлових будинків на баланс.

Що стосується укладення договорів на комунальні послуги, то позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснював, що дане рішення могло бути виконане тільки при особистому зверненні жителів цих будинків до Мартинівського ЖКГ для укладення таких договорів. Тому змусити їх укласти договори він не міг. Але вказана обставина спростовується наявними в матеріалах справи заявами від мешканців будинків № 12 та № 14 ( а.с.75,76), що були адресовані сільському голові, в яких  вони вказували на ухилення позивача укладати договори на отримання комунальних послуг з ними.

Врахувавши всі вищевикладені обставини, судом було встановлено, що дійсно під час перебування на посаді директора позивачем ОСОБА_1 неодноразово порушувалися умови  контракту, що був укладений між ним та відповідачем.

Позивачем та представником також не заперечувалися вказані обставини, але на їх думку дані порушення були не значними, позивач виконував свої обов’язки сумлінно, але іноді допускав порушення термінів виконання рішень та розпоряджень органу управління майном, деякі рішення не могли бути виконанні з незалежних від нього причин. Крім цього вони вважають, що за такі незначні порушення відповідачем застосовано дуже суворе покарання до позивача, як звільнення.

Але з цим суд погодитися не може з наступних підстав. Контракт це особлива форма трудового договору, де сторони визначають  права, обов’язки та відповідальність сторін. За невиконання передбачених в контракті обов’язків кожна із сторін несе відповідальність згідно законодавства та за контрактом. Сторони перебачили, що такою відповідальністю є дострокове розірвання контракту або з ініціативи Органу управління майном, у випадку якщо керівник порушує умови контракту, або з ініціативи керівника. На думку суду в даному випадку не має значення значні  порушення умов контракту допустив позивач ОСОБА_1  чи ні, сам факт здійснення порушень умов контракту є підставою для припинення його дії.          

Посилання позивача та представника на те, що таке покарання як звільнення в даному випадку дуже суворе, також не заслуговує на увагу, оскільки до позивача вже були застосовані інший вид дисциплінарної відповідальності,   як догана згідно розпорядження № 38/-р від 06.04.2009 року за поданням державного інспектора праці у Миколаївській області. Застосування неодноразово такого виду стягнення вже могло свідчити про системність не виконання своїх  обов’язків з боку позивача.    

Враховуючи всі вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем при звільненні позивача ОСОБА_1 були дотриманні всі вимоги законодавства.

Таким чином відсутність порушень трудових прав позивача ОСОБА_1 . на час розгляду справи є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Не підлягаю задоволенню і позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки судом не встановлено порушення трудових прав позивача ОСОБА_1

Відповідно до ст. 79, ч.ч.1, 3 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно до ч.3 ст.81 ЦПК України не підлягають оплаті при звернені до суду і покладаються на сторони під час розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про поновлення на роботі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень на користь держави в особі державного бюджету м. Вознесенська (р/р 31210259700007, банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, МФО 826013).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:     підпис                                      М.М. Ротар

З оригіналом згідно:суддя