Справа № 2-н-323/2009
УХВАЛА
27 листопада 2009 року суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Серебрякова Т.В., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” (далі – ПАТ КБ „ПриватБанк”) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” заборгованості у розмірі 7 292 (сім тисяч двісті дев’яносто дві) грн. 35 коп., -
ВСТАНОВИЛА:
04 листопада 2009 р. до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 користь ПАТ КБ „ПриватБанк” заборгованості у розмірі 7 292 (сім тисяч двісті дев’яносто дві) грн. 35 коп.
В обґрунтування своїх вимог заявник в заяві зазначав, щоОСОБА_1 13 липня 2007 р. уклала з Банком кредитний договір, згідно якого кредитор надав останній строковий кредит у сумі 2 697 (дві тисячі шістсот дев’яносто сім) грн. 59 коп., на строк 24 місяців, з кінцевим терміном повернення 13 липня 2009 р. включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1.0% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 98 грн. 46 коп. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 449 грн. 60 коп., в обмін на зобов’язання Позичальника повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначенні в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам строки. Але боржниця порушила умови кредитного договору в частині своєчасного погашення кредиту та відсотків. Заборгованість, яка станом на 29 травня 2009 р. складає 7 292 (сім тисяч двісті дев’яносто дві) грн. 35 коп., останньою по теперішній час не погашена.
Враховуючи наведене, заявник просив заяву задовольнити та видати судовий наказ про стягнення зОСОБА_1 на користь Банку заборгованості у розмірі 7 292 (сім тисяч двісті дев’яносто дві) грн. 35 коп. та судові витрати по справі, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 46 коп. та оплати витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) грн. 00 коп.
Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 листопада 2009 р. заява Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” про видачу судового наказу була залишена без руху, з посиланням на невідповідність її вимогам ст.ст.98,121 ЦПК України, а заявнику запропоновано в строк до 18 листопада 2009 р. виправити її недоліки, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
На виконання вимог ухвали судді від 06 листопада 2009 р. заявником поштою була направлена на адресу суду письмова заява від 19 листопада 2009 р . Проте, і за цих обставин судовий наказ не може бути виданий, оскільки недоліки, з приводу яких була постановлена ухвала судді від 06 листопада 2009 р., заявником усунуті не в повному обсязі та не в установлений в ухвалі строк.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
Згідно п.5 ч.2 ст.98 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік документів, що додаються до заяви. Додані заявником документи є письмовими доказами і основною підставою для оцінки судом правомірності та обґрунтованості вимог заявника. Докази повинні підтверджувати не тільки факт наявності права вимоги у стягувача, а й розмір обов’язків боржника.
Ст.112 ЦПК України передбачає, що сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність. Отже, вказана стаття надає сторонам права вибору суду, до якого подаватиметься заява і який розглядатиме справу. Письмовий договір сторін про визначення територіальної підсудності справи є обов’язковим не тільки для сторін, які в односторонньому порядку не можуть від нього відмовитися чи змінити, а й для суду.
Враховуючи, що за правилами ст.97 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими діючим ЦПК України, а у п.п.5.3. п.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, передбачено, що сторони домовились, що усі спори, розбіжності або вимоги які виникають з даного Договору або у зв’язку з ним, у том числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню у суді, зазначеному у заяві Позичальника (тобто, сторони у договорі визначили договірну територіальну підсудність справи), заявнику було запропоновано в строк до 18 листопада 2009 р. надати до суду оригінал чи належним чином посвідчену копію Заяви Позичальника від 13 липня 2007 р. Проте, надана в порядку виконання вимог ухвали судді, копія заяви Позичальника, виготовлена не належним чином, оскільки текст даної заяви в частині визначення сторонами за угодою підсудності взагалі неможливо прочитати, а відповідно і визначити підсудність даної справи, тому вимоги, викладені в ухвалі судді заявником виконанні не в повному обсязі та не в установлений суддею строк.
Згідно ч.5 ст.98 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про видачу судового наказу, застосовуються положення ст.121 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення заяви без руху у встановлений строк, заява вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
Керуючись ч.2 ст.121 ЦПК України, суддя, –
УХВАЛИЛА:
Заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” заборгованості у розмірі 7 292 (сім тисяч двісті дев’яносто дві) грн. 35 коп. - вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження ухвали протягом п’яти днів з дня її постановлення та подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Т.В. Серебрякова