Справа № 264/6824/14-а
2-а/264/587/2014
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2014 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області в особі судді Харитонової Г.Л., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В:
31 липня 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання зробити нарахування та виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2014 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він віднесений до категорії дітей війни, тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) має право з 2014 року на доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість доплати до пенсії нараховувалися і сплачувалися відповідачем не у належному розмірі, чим були порушені його права. На підставі викладеного, просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому з 01.01.2014 року підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону та зобов'язати його зробити нарахування та провести виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2014 року по день винесення рішення і в подальшому.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача УПФУ Іллічівського району м. Маріуполя у судове засідання не з’явилась, надала суду письмові заперечення проти позовних вимог, в яких вказала, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні, отримує пенсію, має статус «діти війни» та отримує надбавку. 28 грудня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення». Пунктом 4 цієї постанови встановлено, що дітям війни (крім тих, на кого розповсюджується дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", проводиться в розмірі 7 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність. З 01.01.2014 року підвищення до пенсії позивачу проводиться встановленому цією постановою розмірі 66,43 гри, і фінансується за рахунок коштів Державною бюджету. Згідно Закону України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності з 03 серпня 2014 року, розділ «Прикінцеві положення» було доповнено п.6 (7), якими було встановлено, що норми і положення ст. 5 та 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2014 рік, а тому пенсійним органом правомірно було проведено нарахування доплати позивачу як «дитині війни» у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №1381. Органи ПФ на підставі п.18 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за №3674-VI звільняються від сплати судового збору. Просила застосувати строк позовної давності відповідно до ст. 99 КАС України та розглянути справу за її відсутності.
За таких обставин і відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС суд визнав можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії дітей війни та знаходиться на обліку в УПФУ Іллічівського району м.Маріуполя Донецької області, як такий, що отримує пенсію за віком, що було визнано представником відповідача та підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 6).
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в діючій редакції) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, дії відповідача з виплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 7% прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність, що дорівнює 66,43 грн., суд вважає неправомірними.
Разом з тим, визначаючи період за який підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 суд приходить до наступного
На підставі ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно Закону України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 3 серпня 2014 року, «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» були доповнені п. 6-7, за яким було встановлено, що норми і положення ст. ст. 5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 3 серпня 2014 року було надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір доплати до пенсії, передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік.
Так п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей
війни», провадиться у розмірі 7% прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність, що виходячи з прожиткового мінімуму з розрахунку на місяць на особу, що втратила працездатність, у розмірі 949 грн., становить 66,43 грн.
Таким чином, з урахуванням внесених змін у Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», які набули чинності 3 серпня 2014 року, починаючи з цієї дати застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», оскільки вказані зміни до порядку застосування положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були прийняті пізніше, тому мають пріоритет, тобто з 3 серпня 2014 року відповідач при нарахуванні та виплаті держаної соціальної допомоги ОСОБА_1 , як дитині війни, діяв правомірно.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Позивач звернувся до суду 31.07.2014 року, тому її позов підлягає задоволенню з 31.01.2014 року, а за період з 01.01.2014 року по 30.01.2014 року залишенню без розгляду, оскільки нею не виконані вимоги ст.99, 100 КАС України.
Керуючись ст.ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 122, 159-167 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату державної соціальної допомоги як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», за період з 31січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області в частині нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2014 по 30.01.2014 року - залишити без розгляду.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду України через Іллічівський районний суд м. Маріуполя з одночасним надсиланням її копії особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Г. Л. Харитонова