Справа 2-2000-1/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2009 року Печерський районний суд м. Києва у складі
Головуючого судді Вовк С.В.
при секретарі Хоменко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-6» про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2009 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ВАТ Трест «Київміськбуд-6» про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що 02.03.2009 р. ОСОБА_1 була переведена для подальшої роботи на посаду начальника юридичного відділу ВАТ Трест «Київміськбуд-6», їй було визначено посадовий оклад згідно штатного розкладу на місяць (наказ № 98-к від 02.03.3009 р.).
Наказом № 409-к від 08.09.2009 р. про припинення трудового договору ОСОБА_1, начальника юридичного відділу Тресту, 11.09.2009 р. було звільнено з обійманої посади за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.
Також зазначає, що на день звільнення відповідач нарахував їй заробітку плату за період з 01.07.2009 р. по 11.09.2009 р. та відпускних в сумі 5845,72 грн.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги , посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві з урахуванням доповнення до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за період затримки розрахунку з 11.09.2009 р. по 29.10.2009 р. в сумі 8170,26 грн. та моральну шкоду у сумі 3648,98 грн.
Представник відповідача ВАТ Трест «Київміськбуд-6» проти позову заперечував та пояснив, що вважає позов необґрунтованим, оскільки заборгованість по заробітній платі за серпень, липень та вересень було погашено.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 02.03.2009 р. ОСОБА_1 була переведена для подальшої роботи на посаду начальника юридичного відділу ВАТ Трест «Київміськбуд-6», їй було визначено посадовий оклад згідно штатного розкладу на місяць (наказ № 98-к від 02.03.3009 р.).
Наказом № 409-к від 08.09.2009 р. про припинення трудового договору ОСОБА_1, начальника юридичного відділу Тресту, 11.09.2009 р. було звільнено з обійманої посади за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.
На день звільнення відповідач нарахував позивачу заробітку плату за період з 01.07.2009 р. по 11.09.2009 р. та відпускних в сумі 5845,72 грн.
Встановлено також, що 22.10.2009 р. ВАТ Трест «Київміськбуд-6» погасив заборгованість по заробітній платі та виплатив ОСОБА_1 заробітну плату за липень–вересень 2009 р. на загальну суму 5845,72 грн. Це підтверджується відомостями на виплату грошей (а.с. 22-24).
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Отже, затримка розрахунку мала місць з 11.09.2009 р. (день звільнення) по 22.10.2009 р. (день фактичного розрахунку).
Підраховуючи належну суму для сплати за затримку виплати заробітної плати, суд виходить із середньоденного розміру заробітної плати позивача який було визнано представником відповідача в сумі 134,12 грн., оскільки сторонами відповідна довідка про середній денний розмір заробітної плати суду не надано, а підрахунок позивача про цей показник є завищеним.
Враховуючи, що відповідач порушив трудові права позивача, а саме на винагороду за працю, передбачену чинним трудовим законодавством України, позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 4023,60 грн.
Щодо відшкодування позивачу моральної шкоди в розмірі 3648,98 грн., то суд вважає цю вимогу не обґрунтованою.
Відповідно до положення ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Разом з тим, розмір моральної шкоди позивач оцінила в сумі 3648,98 грн., що є відповідно вартістю медикаментів–3148,98 грн. та вартістю послуг транспорту–500 грн. Ці фактичні витрати пов’язані з хворобою її матері ОСОБА_2 в період з 05.09.2009 р. по 10.09.2009 р., яка в цей час знаходилась на стаціонарному лікуванні. Позивач посилається на те, що гроші для купівлі медикаментів для матері, їй необхідно було позичати, оскільки на той момент їй не було виплачено заробітної плати.
Відповідно до абзацу другого п. 5 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Однак позивач не довела факту заподіяння їй моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не довела суду за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) відповідача вони заподіяні.
Суд не може погодитись з думкою позивача, що вона зазнала моральної шкоди саме з вини відповідача у період хвороби її матері, у зв’язку з тим, що їй довелось купувати ліки на позичені кошти, позивач не довела суду, що вона дійсно позичала гроші.
На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України, слід стягнути з ВАТ Трест «Київміськбуд-6» на користь держави судовий збір в сумі 40,24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 45, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, керуючись ст. ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, України, Постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-6» про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути із відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-6» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 11.09.2009 року по 22.10.2009 року в сумі 4023,60 грн.
В решті задоволення вимог позову відмовити.
За правилами визначеними ст. 88 ЦПК України стягнути із відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-6» на користь Держави судовий збір в сумі 40,24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Рішення може бути оскаржено на підставі ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Поданої протягом десяти днів після проголошення рішення, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя