АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Чернівці

Справа №726/720/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Владичана А.І.

суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.

секретар Андрушків С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Чернівецької міської ради, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2017 року, (головуючий у 1-й інстанції Проскурняк І.Г.),

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1, інтереси якої за довіреністю представляє ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Чернівецької міської ради, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію права на житловий будинок.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір іпотеки №Е/V062712-1від 20 жовтня 2006 року, згідно з яким ОСОБА_1 надала в іпотеку житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

7 листопада 2016 року державним реєстратором Карвацькою Г.Ф. було зареєстровано право власності на вказаних будинок за ПАТ КБ «ПриватБанк».

Вважає, що вказана реєстраційна дія та запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено з порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а запис про державну реєстрацію права на спірний будинок за ПАТ КБ

_____________________________________________________________________

Провадження 22ц/794/37/18 Категорія 27

«Приватбанк» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки порушено

порядок державної реєстрації права власності: не було належним чином перевірено факт отримання іпотекодавцем копії письмової вимоги про усунення порушень зобов'язання за кредитним договором.

Вказує, що ОСОБА_1 у січні 2014 року виїхала за кордон і на територію України не поверталась, вимогу про усунення порушень не отримувала. Зазначену вимогу також не було отримано й боржником ОСОБА_2, що є порушенням вимог законодавства.

На момент переходу права власності на будинок до ПАТ КБ «ПриватБанк» державним реєстратором не було враховано того факту, що в Україні діє ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Вказаний закон унеможливлює вжиття органами, посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього закону на період його чинності.

Крім того, в реєстр прав власності на нерухоме майно 26.10.2009 року та 23.09.2010 року були внесені обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 Обтяжувачем виступав Садгірський відділ Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції. Накладені арешти на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та подання позовної заяви не скасовані. Вважає, що наявність в реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради про державну реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер 32283394 від 09.11.2016 року;

скасувати запис про право власності №17347113 в реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, який був внесений на підставі рішення №32283394 від 09.11.2016 року.

Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради про державну реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер 32283394 від 09.11.2016 року.

Скасовано запис про право власності №17347113 в реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, який був внесений на підставі рішення №32283394 від 09.11.2016 року.

Стягнути солідарно з Державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Г.Ф., Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 грн.

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Свої доводи мотивує тим, що умови договору іпотеки місять згоду іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержаеля на предмет іпотеки.

Вказує, що матеріали справи місять письмову вимогу-повідомлення про усунення порушень кредитного зобов'язання, надіслану позивачу та божнику, у якій зафіксовано особисте вручення даної вимоги зазначеним особам, що зафіксовано працівником поштового зв'язку.

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення вимог п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок) відповідачем не було належним чином перевірено факт отримання позивачем копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, а також документів, що підтверджують наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі, а тому рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за банком не відповідає вимогам Порядку.

Колегія суддів вважає, що висновки суду є правильними, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів та на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 20 жовтня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір на суму 100000 доларів США, в забезпечення виконання зобов'язання якого між ПАТ КБ «ПриватБанк» та позивачем ОСОБА_1 цього ж дня було укладено договір іпотеки №E/V062712-1, відповідно до якого банку в іпотеку було передано житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1

Із копії інформаційної довідки державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна від 16.02.2017 року, державним реєстратором Карвацькою Галиною Федорівною 07.11.2016 року право власності на вказаний будинок було зареєстровано за ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 8-11).

Згідно з копією закордонного паспорту громадянки України ОСОБА_1 вбачається, що вона в січні 2014 року виїхала закордон та по теперішній час не повернулася на територію України (а.с. 14-15).

Із копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що позивачем не було отримано вимоги банку про порушення основного зобов'язання, оскільки повідомлення не містять підпису позивача чи членів її сім`ї (а.с. 86).

Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV (надалі - Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 4 Закону державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 ( надалі - Порядок № 1127).

Відповідно до п. 61 Порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що державна реєстрація права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, проводиться на підставі відповідного договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації та документів, визначених в пп.1, 2 п. 57 Порядку.

Як вбачається з договору іпотеки, ним передбачено засереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку». Сторони домовились, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити іпотекодавця.

Статтею 37 Закону України "Про іпотеку" (в редакції станом на 20.10.2006 року) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Оскільки боржник своїх зобов'язань за кредитним договором не виконував, у нього виникла заборгованість, про що було повідомлено позивача шляхом направлення на його адресу вимоги про усунення порушення.

Проте, як вбачається з копії закордонного паспорта ОСОБА_1, остання в січні 2014 року виїхала за кордон та по теперішній час не повернулася на територію України.

З копії повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається відсутність підписів позивача або членів сім`ї про отримання такого повідомлення, що вказує на те, що позивач не отримувала письмову вимогу про усунення порушення.

Колегія суддів відхиляє апеляційні доводи про те, що письмова вимога-повідомлення про усунення порушень зобов'язання за кредитним договором було особисто вручено позивачу працівником поштового зв'язку, про що зазначено ним у повідомленні, та Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, не передбачено наявність підпису отримувача на бланку повідомлення про вручення рекомендованого листа, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

При цьому, пунктом 106 Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про вручення поштового відправлення на підтвердження отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень кредитного зобов'язання не місить відомостей про конкретну особу, її прізвище, якій вручено відповідне повідомлення.

За таких обставин у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки відповідно до пункту 61 Порядку банком не було надано належних доказів отримання копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві, а, отже, відповідачем порушено порядок державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до вимог ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 березня 2018 року.

Головуючий

Судді: