Справа №1- 11/ 2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2009 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі : головуючого судді- Гирича С.В.
при секретарі- Бучинському А.Б.
з участю прокурора- Букаловського Р.О.
адвоката - ОСОБА_1
підсудного ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
в м.Львові
у відкритому судовому засіданні
розглянувши кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, урож. м. Львова, українця. громадянина України освіта неповна середня, учня ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий, прож. ІНФОРМАЦІЯ_3 - за ст. ст. 121 ч.2, 185ч.1 КК України , суд –
в с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_2 звинувачується органами досудового слідства у тому, що 13 червня 2007року біля 14год.30 хв., перебу-ваючи з потерпілим ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, на галявині лісопосадки «Погулянка» з тильної сторони будинку № 42 по вул. Пасічній в м.Львові, під час сварки, яка виникла між ними, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, невстановленим слідством предметом, краї якого мають обмежену поверхню, завдав потерпілому ОСОБА_4 мінімум п’ять ударів по голові, що потягло за собою смерть останнього. Після своєного злочину на деякий час залишив потерпілого, однак згодом повернувся, переконався, що потерпілий мертвий і таємно викрав з кишені штанів потерпілого мобільний телефон « Нокія – 6233 » вартістю 1480 грн. та грошові кошти в сумі 90 грн., а всього майна на суму 1570 грн.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення даної кримінальної справи прокурору для проведення додаткового слідства, оскільки на його думку у супереч вимогам ст.22 КПК України досудове слідство проведено поверхнево, неповно, необ’єктивно та не встановлено всі обставини події, що мали місце 13.06.2007року, щодо смерті потерпілого ОСОБА_4 Зокрема, обвинувачення ґрунтується лише на самих поясненнях, відтворенні, допитах, даних спочатку слідства підсудним ОСОБА_2, який ще в ході слідства від них відмовився, зіславшись на те, що вони дані під психологічним та фізичним тиском працівників міліції. Будь-яких інших прямих доказів, які б вказували на причетність підсудного до скоєного злочину слідством не здобуто.
В той же час, органами досудового слідства не встановлено причину смерті потерпілого ОСОБА_4 З висновку судово-медичної експертизи № 195 від 15.10.2007року вбачається, що у ОСОБА_4 виявлено п’ять наскрізних пошкоджень (проломів), які утворилися від дії рубля чого предмету, т.б. є рубленими ранами і не могли утворитися від дії дерев’яної палки, якою за версією слідства підсудний заподіяв тяжкі тілесні пошкодження, від яких наступила смерть потерпілого. При цьому органи слідства не вжили передбачених законом заходів до встановлення знаряддя злочину, а лише в ході судового засідання на виконання окремого доручення у квартирі підсудного вилучено два шевські молотки, які належать батькові підсудного , які не можуть бути речовими доказами по справі.
Крім цього, в ході слідства встановлено, що 13.06.2007року на протязі 52 сек. свідок ОСОБА_5 останній розмовляв із свого мобільного телефону з телефоном, який належить потерпілому, який за даними роздруківок в той час знаходився у м. Львові, по вул. Повітряній, 99. В той же час слідством не встановлено, з ким розмовляв свідок ОСОБА_5 і яким чином телефон потерпілого попав на вул. Повітряну 99 в м.Львові. За версією досудового слідства після заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_4 підсудний продав його у м. Львові на пл. Міцкевича. З показів свідка ОСОБА_5 вбачається, що під час розмови із потерпілим 13.06.2007року о 14 год.40 хв. потерпілий повідомив, що знаходиться на автобусній зупинці неподалік від місця проживання та направляється до своєї дівчини. Але в подальшому в ході слідства телефон потерпілого не було встановлено, як і особу, яка ним користувалася.
Також на його думку , органами досудового слідства порушено право на захист підсудного ОСОБА_2, оскільки він обвинувачувався у скоєнні особливо тяжкого злочину і йому зобов’язані були надати захисника. Крім цього, у письмовому клопотанні, яке долучено до матеріалів справи наведені інші обставини, які на думку адвоката вказують на неповноту досудового слідства, яка не може бути усунена в ході судового розгляду справи.
Обговоривши дане клопотання, заслухавши заперечення прокурора та потерпілої ОСОБА_3 суд клопотання задовільняє з таких підстав.
П.8. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування » передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Відповідно до вимог ст. 64 ч.1 КПК України передбачено, що при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню:
1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);
2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;
3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання;
4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
Як вбачається із постанови про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого від 18.09.2007року (а.с.70 т. 3) останній, під час сварки з потерпілим ОСОБА_4, 13 червня 2007 року біля 14 год.30 хв., перебуваючи на галявині лісопосадки «Погулянка» в районі вул. Пасічної, 42 у м. Львові, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, невстановленим предметом, краї якого мають обмежену поверхню, завдав потерпілому мінімум п’ять ударів по голові, що потягло за собою смерть останнього, після чого з місця скоєння злочину зник. Однак повернувшись на місце події, підсудний переконався у тому, що потерпілий ОСОБА_4 мертвий, таємно викрав чуже майно –мобільний телефон «Нокія- 6233» вартістю 1350грн., з карткою пам’яті вартістю 130грн.,грошима на рахунку у сумі 90грн., а всього майна на суму 1570грн. В послідуючому ОСОБА_2 продав вказаний телефон невстановленій слідством особі по вул. Галицькій у м. Львові, а за отримані кошти купив подарунок своїй дівчині ОСОБА_6
Суд вважає, що органами досудового слідства при розслідуванні даного злочину допущено неповноту, яка привела до неправильності слідства і вона не може бути усунена у ході судового слідства, а тому дану кримінальну справу слід повернути прокурору для проведення додаткового слідства.
Так, ході досудового слідства з 20.06.2007 року по 10.09.2007року було проведено судово – медичну експертизу трупа потерпілого ОСОБА_4. У висновку експерта № 638 (а.с.83 т.1) зазначено, що «…при екпертизі трупа невідомого чоловіка виявлені дефекти слідуючих кісток мозкового черепа: парвої скронево-тім’яної ,лівої скронево-тім’яної, дефект потиличної кісткипо середній лінії дещо справа з терасовидним переломом біля лівої очниці, повної відсутністю кісткових фрагментів, м’яких покровів голови, головного мозку… У зв’язку з відсутністю кісткових фрагментів, м’яких покровів голови, головного мозку, конкретно висловитися про предмет, яким були спричинені вказані у висновку тілесні пошкодження кісток черепу, механізм їх утворення, при життєвість, ступінь тяжкості, причинний зв’язок зі смертю, час протягом якого міг жити потерпілий та про можливість вчинення ним активних дій, не можливо. Більш конкретні дані про предмет та механізм спричинення переломів кісток черепа можна з’ясувати при проведенні медико-криміналістичного дослідження вилученого черепа з трупа потерпілого.
12-14.09. 2007року по справі було проведено судово-криміналістичну експертизу, яка встановила, що при медико-криміналістичному дослідженні черепа від трупа потерпілого на лівій скроневій кістці з переходом на ліву тім’яну та потиличну, на правій тім’яній кістці вздовж стрілкоподібного шва, на правій скроневій кістці, з переходом на праву тім’яну кістку та на правій скроневій кістці біля сонцеподібного відростку було виявлено п’ять наскрізних пошкоджень (переломів), які утворилися від дії рублячого предмету (предметів). Тобто є рубаними. Враховуючи їх розташування та кількість пошкоджень на різних поверхнях черепа можна вважати, що дані пошкодження утворилися внаслідок, як мінімум п‘яти ударів. Вищевказані пошкодження не могли утворитися від дії дерев’яної палиці представленої на експертизу.
В той же час органами досудового слідства, як у постанові про пред’явлення обвинувачення так і у обвинувальному висновку зазначено, що тілесні пошкодження потерпілому було заподіяно від нанесених ударів у голову невстановленим предметом із обмеженою поверхнею.
В ході судового розгляду справи було проведено комплексу судово-медичну криміналістичну експертизу. Згідно акту № 100/08 від 06.08. 2008року (а.с.361-370т.2) вбачається, що попередні висновки експертиз про характер тілесних ушкоджень на трупі потерпілого ОСОБА_4 підтверджено. При цьому комісія зазначила, що ушкодження черепа, які утворилися від дії рубля чого предмету ( п’ять наскрізних пошкоджень) і супроводжувалися багатовідломковими переломами кісток черепа (це характерно для дії рублячого предмету) мають безпосередній зв’язок із смертю. Така масивна черепно-мозкова травма неминуче в короткий час сама по собі могла привести до смерті і з такими ушкодженнями довго жити і вчиняти дії не можливо.
Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» роз’яснено, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК ), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: (при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
Отже, виходячи із висновків наведених судово-медичних експертиз вбачається, що у потерпілого виявлено п’ять рублених ран в ділянці голови, які заподіяні рублячим предметом.
Крім цього, з постанови про пред’явлення звинувачення вбачається, що підсудний після нанесення тілесних пошкоджень в область голови відбіг на невелику відстань, а коли повернувся та переконався, що підсудний мертвий, заволодів його мобільним телефоном, що вказує на те, що потерпілий помер відразу після нанесених тілесних пошкоджень.
Таким чином, висновок слідства про заподіяння йому тяжких тілесних пошкоджень від яких наступила смерть потерпілого суперечить як матеріалам справи так і наведеним вище роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, оскільки нанесення рублячим предметом як мінімум 5 ударів у область голови, що привело до ушкодження черепа і супроводжувалися багатовідломковими переломами кісток черепа мають безпосередній зв’язок із смертю .
Крім цього, висновок слідства про скоєння даного злочину підсуднім ґрунтується на його появі з каяттям (а.с.32-35 т.1.), протоколі допиту в якості підозрюваного (а.с.46, 65-67т.1) та протоколі відтворення обстановки і обставин подій (а.с.69 т.1). Разом з тим, незважаючи на те, що підсудний визнав винність у скоєнні даного злочину у вказаних слідчих діях він зазначав, що під час сварки з потерпілим наніс йому два удари палицею у голову, яку вилучено при відтворенні обстановки і обставин подій з його участю на місці події, коли переконався, що потерпілий мертвий заволодів його мобільним телефоном. В послідуючому підсудній від вказаних показів відмовився, як на слідстві так і в судовому засіданні ствердив, що дав їх під фізичним та психологічним тиском зі сторони працівників міліції.
В той же час, органи досудового слідства вказані покази поклали у основу висунутого підсудному обвинувачення, розслідування справи провели однобоко, що привело до неповноти слідства.
Так, дійсно за матеріалами справи підсудний 13.06.2007року зустрічався із потерпілим не задовго до його зникнення і у слідства були обґрунтовані підстави звинувачувати його у причетності до злочину скоєного відносно потерпілого. Разом з тим, у відповідності до вимог ст. 67 ч.2 КПК України передбачено, що ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили.
Тому незважаючи на наявність появи із каяттям та зізнавальних показів обвинуваченого, органи досудового слідства у відповідності до вимог ст.22 ч.1 КПК України зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
В той же час, вказані вимоги закону дотримані не були.
Так у супереч вимогам ст. 64 КПК України органами досудового слідства не встановлено яким предметом і коли потерпілому заподіяно тілесні пошкодження, оскільки він зник 13.06.2007року, а його труп був виявлений 19 червня 2007 року, а відповідно до висновків експертизи встановити дату смерті потерпілого в силу об’єктивних причин не виявилося можливим.
З матеріалів справи вбачається, що у потерпілого у момент зникнення було викрадено мобільний телефон « Нокіа-6233», ІМЕІ 354821011700000, який в процесі розслідування справи не був встановлений. У ході судового слідства судом отримано відповідь оператора мобільного зв’язку про те, що телефон із вказаним ІМЕІ з’явився у мережі і відповідно до наданого судового доручення органами досудового слідства встановлено осіб які була його користувачем- це свідки ОСОБА_7, який купив вказаний телефон у свідка ОСОБА_8 Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 ствердив, що телефон ,який належав потерпілому він придбав у липні-серпні 2007року у мужчини віком 45-50років у кафе на вул. Коперніка, 3 у м. Львові, яке дійсно на даний час не працює. Однак встановити вказану особу, яка продала телефон свідку ОСОБА_8 органи досудового слідства не змогли про що є рапорт. Однак саме ця інформація про те, яким чином телефон потерпілого було продано свідку ОСОБА_8 має істотне значення для справи. В той же час як на досудовому слідстві так і в ході виконання окремого доручення не вжито всіх заходів до встановлення вказаної особи.
Крім цього, в процесі розгляду вказаної кримінальної справи встановлено, що останню розмову із потерпілим, чи особою, яка заволоділа його мобільним телефоном протягом 52 сек. мав свідок ОСОБА_5 о 14 год. 40 хв. 13.06.2007року. За даними роздруківки розмов з телефонів та місця знаходження мобільного телефону потерпілого, під час вказаної розмови вказаний телефон перебував в районі вул. Повітряна, 99 у м. Львові (а.с.138-215т.1 та 218-222т.1). Якщо навідь надати правдивості версії слідства про те, що підсудний заволодів мобільним телефоном потерпілого, який в послідуючому продав його невідомій особі в центрі м. Львова на вул. Галицькій в м. Львові, то не зрозумілим є, яким чином оператором, який надавалися послуги абоненту ІМЕІ 354821011700000 було зафіксовано перебування вказаного телефону 13.06.2007 року о 14 год. 40 хв. 42 сек. на вул. Повітряній, 99 у м. Львові, якщо сам підсудній після скоєння злочину о 14 год. 35 хв. мав доїхати в центр міста, знайти особу, якій продав телефон, а також вказана особа мала з центру міста доїхати у район вулиці Повітряної, 99 у м. Львові, щоб о 14год.40 хв. 42 сек. прийняти дзвінок від свідка ОСОБА_5 і все це за 5 хв. При цьому за свідченням свідка ОСОБА_5, коли він розмовляв із потерпілим о 14 год.23хв., останній повідомив, що стоїть на автобусній зупинці на вул. Пасічній у м. Львові і збирається їхати до своєї дівчини, яка проживає в районі ринку «Південний»
Крім цього, за даними роздруківки розмов, які суд наводив мається інформація про те, що останні розмови потерпілий здійснював із своєю дівчиною Мартою 13.06.200 7 року о 14 год. 23 хв. 40 сек.., а після цього за твердженням вказаних свідків він не був доступний у мережі. За даними цієї ж роздруківки о 16 год.22хв.23 сек. зафіксовано вихідний дзвінок з мобільного телефону потерпілого тривалістю 7 сек. на № 5466.
Таким чином, органи досудового слідства в достатній мірі не дослідили дані вказаних роздруківок, не отримали консультації відповідних спеціалістів оператора зв’язку та з врахуванням цього не перевірили можливість переміщення особи, яка заволоділа телефоном потерпілого з місця виявлення трупу потерпілого в район здійснення дзвінків відповідно до дислокації базових станцій. Ці обставини мають істотне значення для справи, для встановлення часу та місця вбивства потерпілого, оскільки не виключається можливість здійснення вбивства потерпілого особою, яка заволоділа його мобільним телефоном, а також вбивства потерпілого у іншому місці.
В ході судового розгляду з метою усунення неповноти, яке було допущено в ході досудового слідства двічі в порядку ст.315-1 КПК України надавалися окремі доручення, що вказує на те, що судом вживалися всі заходи до усунення недоліків слідства, але в повній мірі це не вдалося. Оскільки неповнота слідства не може бути усунена в ході судового розгляду, справу слід направити на додаткове розслідування.
В ході додаткового досудового слідства, з метою усунення неповноти та неправильності слідства, слід виконати в повній мірі вимоги ст. 64 ч.1 КПК України та встановити час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, а відповідно до отриманих даних, які повинні бути підтверджені належними доказами зробити правильну кваліфікацію дій по факту виявлення трупу потерпілого ОСОБА_4 В тому числі слід перевірити версію про можливість вбивства потерпілого у іншому місці та в послідуючому транспортування його трупу на місце, де він був виявлений.
Крім цього, з метою використання у повній мірі для розслідування даного злочину даних із роздруківок розмов мобільного оператора, яким користувався потерпілий, слід отримати інформацію спеціаліста названого оператора про останні дзвінки на мобільний телефон потерпілого та дзвінки, які були здійснені із його телефону, місце знаходження осіб під час вказаних дзвінків. З врахуванням отриманої повної інформації провести повторний допит свідків, які мали розмову з потерпілим чи на його телефон та встановити час зникнення потерпілого і перевірити причетність осіб, які заволоділи його мобільним телефоном до вбивства потерпілого.
Крім цього, слід оперативним шляхом встановити особу, яка продала мобільний телефон потерпілого свідку ОСОБА_8. Для цього слід встановити власників кафе по вул. Коперніка у м. Львові та обслуговуючий персонал і дирекцію даного підприємства та допитати їх з приводу показів свідка ОСОБА_8 про те, що особа на ім’я «Володимир» у якого він купив телефон потерпілого, постійно у приміщенні кафе продав золоті та інші речі. Після встановлення вказаної особи провести його допит та впізнання підсудного з метою перевірки даних появи з каяттям підсудного про продаж ним телефону невідомому у центрі міста.
Також з метою перевірки версії підсудного про обставини заподіяння тілесних пошкоджень потерпілому, яку він подав слідстві у появі із каяттям, слід провести відтворення обстановки і обставин подій шляху пересування підсудного з місця події до місця продажу мобільного телефону потерпілого невідомій особі, із фіксуванням даної інформації хронометром, з метою перевірки даних отриманих про місце його пересування з наявним мобільним телефоном відповідно до даних дислокації базових станцій.
Суд вважає, що підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 не має, оскільки він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину і при обранні менш суворого запобіжного заходу він зможе здійснювати тиск на свідків та потерпілу, перешкоджати встановленню істини, чи скритися від слідства і суду.
Керуючись ст. ст.22. 64, 281 КПК України, суд –
П о с т а н о в и в:
Клопотання адвоката задоволити. Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_9 за ст.ст.121ч.2, 185ч.1 КК України повернути прокурору Личаківського району м. Львова для проведення додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити тримання під вартою.
На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду через місцевий суду протягом семи діб з дня винесення постанови.
Суддя: