Справа №1- 152/ 2009р.  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

  18 травня  2009 року           Личаківський районний суд м.Львова  

в складі : головуючого судді-         Гирича С.В.            

при секретарі-         Бучинському А.Б.  

з участю прокурора-       Шубін І.О.  

адвокатів -                   ОСОБА_1,ОСОБА_2  

підсудних                                      ОСОБА_3,ОСОБА_4  

потерпілих                                    ОСОБА_5,ОСОБА_6,  

ОСОБА_7Ю,  

в м.Львові  

у відкритому судовому засіданні  

розглянувши кримінальну справу про обвинувачення :  

  ОСОБА_3   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж.: ІНФОРМАЦІЯ_2; громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, закінчив 10 класів СЗШ, не працює, не одружений, не військовозобов’язаний, раніше судимий:  

-22.10.2003р. Личаківським районним судом м.Львова по ст.153 ч.2, 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.104 КК України звільнений від відбуття покарання наданий іспитовий термін строком на 2 роки;  

-02.03.2004р. Личаківським районним судом м.Львова по ст.185 ч.3, 71 КК України до 5 років позбавлення волі; звільнений з місць позбавлення волі УДО 12.06.2006р. з невідбутим покаранням 1 р 5 місяців 3 дні позбавлення волі, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_4.- за ст. ст. 186ч.2,187 ч.2 КК України;  

  ОСОБА_4   , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродж.: ІНФОРМАЦІЯ_2; громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, не військовозобов’язаний, раніше судимий:  

-04.05.2001р. Личаківським районним судом м.Львова по ст.ст.17-141 ч.2, 141 ч.2 КК України до 8 місяців позбавлення волі;  

-14.11.2002р. Личаківським районним судом м.Львова по ст.309 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;  

-18.06.2004р. Беляєвським районним судом Одеської області по ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі;звільнений з місць позбавлення волі 19.03.2008р. прож.: ІНФОРМАЦІЯ_6.- за ст. 187 ч.2 КК України,  

суд –  

  в с т а н о в и в :  

  Підсудній ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що на початку жовтня 2008року , перебуваючи у приміщенні будинку по вул.Замковій у м.Львові-Винники, по попередній домовленості в групі з іншими невстановленими слідством особами (матеріали відносно яких виділені у окреме провадження), повторно, відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_5 телеапаратурою на загальну суму  1378грн.  

Крім цього, в тому, що ОСОБА_3 по попередній домовленості в групі осіб з підсудним ОСОБА_4,  21 жовтня 2008року біля 1год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння,  перебуваючи у палатці, яка відноситься до бару «Пегас» по вул. Пасічній, 22 у м. Львові, з метою заволодіння чужим майном вчинили напад на потерпілого ОСОБА_8 поєднаний із насильством небезпечним для його життя та здоров’я наносячи удари руками та ногами по різних частинах тіла та застосувавши ніж, який ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 заволоділи майном потерпілого  10 євро та 30грн.  

Крім цього, в тому, що ОСОБА_3 за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_4 22.10.2008року біля 17 год.30 хв., з метою заволодінням майном потерпілого ОСОБА_6,вчинили напад на нього, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров’я, у підземному переході на перехресті вулиць ОСОБА_9 та вул. Замарстиніської, приставивши ніж до шиї потерпілого заволоділи його мобільним телефоном вартістю 280 грн.  

Крім цього, в тому, що    ОСОБА_3 за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_4 22.10.2008року біля 18 год.00 хв., з метою заволодінням майном потерпілого  ОСОБА_10,вчинили напад на нього, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров’я,  на вулиці Костюшка у м.Львові, заштовхали потерпілого у під’їзд будинку, Цм погрожуючи заволоділкал А.О. ножем наніс удар в ногу потерпілого, та заволоділи його мобільним телефоном на суму 1119грн.  

Дослідивши зібрані докази, заслухавши пояснення підсудних, потерпілих, суд вважає, що матеріали справи по епізодах розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6та відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5 слід виділити у окреме провадження та повернути прокурору для проведення додаткового розслідування,оскільки  у супереч вимогам ст.22 КПК України досудове слідство проведено  поверхнево, неповно, необ’єктивно і ця неповнота не можу бути усунена у ході судового розгляду справи.  

П.8. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 11.02.2005р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування » передбачено, що  відповідно  до ч. 1 ст. 281 КПК   повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК  України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).  

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.  

Відповідно до вимог ст. 64 ч.1 КПК України передбачено, що  при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню:  

1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);  

2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;  

3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання;  

4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.  

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що проживав у ІНФОРМАЦІЯ_7, винаймав кімнату у гр. ОСОБА_11 В кінці вересня на початку  жовтня  2008року по місцю проживання він познайомився із ОСОБА_12, яка була у гостяху у ОСОБА_11 , позичав їй гроші, яка вона віддала через декілька днів. Згодом між ним та ОСОБА_12 виник конфлікт, вона на нього образилася і заявила, що він матиме неприємності. На початку жовтня ОСОБА_12 зателефонувала йому на телефон, потім передала трубку невідомому мужчині, який назвався ОСОБА_3. Між ними відбулася розмова і ОСОБА_3 вимагав приїхати по місцю проживання т.я. він в той час був за межами м. Винник, що вони його будуть чекати 10 хвилин. При цьому він повідомив, що якщо він не повернеться вони заберуть з його кімнати всю апаратуру . Коли він повернувся додому ввечері, дійсно з кімнати пропало майно на суму 1600 грн.  Вважає, що організатором заволодіння його майном є  ОСОБА_12, яка зі слів ОСОБА_11 також була присутня, коли забиралася апаратура.  

З постанови про вилучення речових доказів ( а.с.188 т. 1) вбачається, що викрадена  у потерпілого ОСОБА_5 апаратура була виявлена та вилучена по місцю проживання ОСОБА_12 та її матері ОСОБА_13 При цьому остання ствердила, що придбала вказане майно в середині жовтня 2008року у мужчини на ім’я ОСОБА_3.  

Підсудний ОСОБА_3 заперчив скоєння даного злочину, пояснив, що майно потерпілого не забирав та свідку ОСОБА_13 не продавав.  

В той же час, з постанови слідчого від 21 січня 2009 року (а.с.90 т.2) вбачається, що в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_14, а з постанови слідчого від 20 січня 2008 року (а.с.222т.1) вбачається, що також відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_12.  

Суд вважає, що по цьому епізоду слідство проведено у супереч вимогам ст. 22 КПК України неповно ця неповнота не може бути усунена у ході судового розгляду справи, а тому є підстави виділити матеріали справи по цьому епізоду у окреме провадження та повернути прокурору для проведення додаткового розслідування.  

Зокрема, сам потерпілий ствердив, що хто разом із ОСОБА_12 викрадав його майна він не знає, вказаних осіб він не бачив.  

В судовому засіданні встановлено, що на час заволодіння майно потерпілого у будинку знаходився його власник ОСОБА_11, який міг опізнати злочинців.  

Однак органи досудового слідства не лише не провели впізнання свідком ОСОБА_11 підсудного  ОСОБА_3, не провели  між ними ставки віч-на-віч, а й взагалі не провели його допит, оскільки він відмовився дати свідчення про що складено протокол (а.с.205т.1).  

В той же час відповідно до вимог ст.70 ч.1 КПК України  особа, викликана органом дізнання, слідчим, прокурором або судом як свідок, зобов'язана з'явитися в зазначені місце і час і дати правдиві показання про відомі їй обставини в справі. За ухилення без поважних причин від дачі свідчень особа несе кримінальну відповідальність.  

Тому органи слідства не дотримавшись вимог КПК в частині обов’язкового допиту свідка, який був єдиним очевидцем скоєного злочину допустили неповноту. Крім цього, в залежності від показів, які дасть вказаний свідок залежить кваліфікація дій осіб, які заволоділи майном потерпілого, оскільки не перевірено обставини проникнення осіб у приміщення, в якому проживав потерпілий та перебували його речі.  

Також суд вважає, що органи досудового слідства допустили неповноту по епізоду скоєння нападу з метою заволодіння майном потерпілого  ОСОБА_6, яка не може бути усунена в ході судового засідання.  

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що не може з впевненістю стверджувати про те, що  22.10.2008року біля 17 год.30 хв. на вул. Б. Хмельницького у м. Львові, саме підсудний ОСОБА_4 з іншими двома особами, приставивши йому ніж до горла заволоділи його мобільним телефоном «Нокія-3220».  Підсудного ОСОБА_3 він взагалі не запам’ятав і опізнати не зможе.  При цьому він пояснив, що на слідстві при проведенні впізнання він зазначив, що можливо це був ОСОБА_4, а потім при допиті вказував на те, що не може впізнати підсудного та чітко вказати, що саме він був серед осіб, які вчинили розбійний напад. Зараз він переконаний, що це не був ОСОБА_4, оскільки той хлопець був нижчого зросту.  Крім цього, він ствердив, що у той день він зустрівся із своїми знайомими, які викладали бруківку за «Оперним театром». Вони вживали спиртні напої в роздягальні по вул. Весела у м. Львові, але частина робочих стояла на вулиці,  вони  бачили осіб, які крутились не далеко від роздягальні, а потім   пограбували його, а тому саме  вони можуть впізнати нападників.  

Однак  органи досудового слідства не встановили інших осіб, які були очевидцями скоєного злочину, не пред’явили їм затриманих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 для впізнання.  

З метою усунення неповноти по цим двом епізодам органам досудового слідства слід провести допит свідка ОСОБА_11 та з’ясувати обставини викрадення майна потерпілого  ОСОБА_5 з будинку № 2-а по вул. Замкова у м.Винники. Пред’явити вказаному свідку для впізнання підсудного ОСОБА_3 з метою встановлення чи саме він перебував разом із ОСОБА_12 під час заволодіння майном потерпілого . Слід провести ставки віч-на-віч між потерпілим ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_12 ,а також між свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і в залежності від отриманих даних вирішити питання про законність постанови слідчого про закриття відносно свідка ОСОБА_12 кримінальної справи по факту заволодіння майном потерпілого.  

По епізоду відкритого заволодіння майном потерпілого  ОСОБА_6 слід провести його детальний допит з метою встановлення осіб, які працювали  на викладенні бруківки біля Оперного театру та знаходилися біля приміщення роздягальні   по вул. Весела у м. Львові 22.10.2008року. Слід провести допит встановлених свідків і вияснити хто з працівників бачив обставини пограбування потерпілого ОСОБА_6 та пред’явити їм для впізнання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3.  

Керуючись ст. ст.22,26, 64, 281 КПК  України, суд –  

  П о с т а н о в и в:  

Виділити у окреме провадження та повернути прокурору Личаківського району м.Львова для проведення додаткового розслідування матеріали кримінальну справи про обвинувачення  ОСОБА_3,ОСОБА_4 за ст.187ч.2 КК України по епізоду розбійного нападу на потерпілого  ОСОБА_6 та про звинувачення ОСОБА_3 у скоєнні злочину передбаченого ст.186ч.2 КК України в частині відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5  

На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду через місцевий суду протягом семи діб з дня винесення постанови.  

  Суддя: