Справа №1- 152/ 2009р.  

ВИРОК  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

  18 травня  2009 року           Личаківський районний суд м.Львова  

в складі : головуючого судді-         Гирича С.В.            

при секретарі-         Бучинському А.Б.  

з участю прокурора-       Шубін І.О.  

адвокатів -                   ОСОБА_1,ОСОБА_2  

підсудних                                      ОСОБА_3,ОСОБА_4  

потерпілого                                  ОСОБА_5  

в м. Львові  

у відкритому судовому засіданні  

розглянувши кримінальну справу про обвинувачення :  

  ОСОБА_3   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж.: ІНФОРМАЦІЯ_2; громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, закінчив 10 класів СЗШ, не працює, не одружений, не військовозобов’язаний, раніше судимий:  

-22.10.2003р. Личаківським районним судом м. Львова по ст.153 ч.2, 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.104 КК України звільнений від відбуття покарання наданий іспитовий термін строком на 2 роки;  

-02.03.2004р. Личаківським районним судом м. Львова по ст.185 ч.3, 71 КК України до 5 років позбавлення волі; 12.06.2007року звільнений з місць позбавлення волі умовно – достроково на підставі постанови Миколаївського районного суду Львівської області  від 11 червня 2007року  з не відбутим покаранням 1 рік 5 місяців 3 дні позбавлення волі, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_4.- за ст. 187 ч.2 КК України;  

  ОСОБА_4   , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродж.: ІНФОРМАЦІЯ_2; громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, не військовозобов’язаний, раніше судимий:  

-04.05.2001р. Личаківським районним судом м. Львова по ст.ст.17-141 ч.2, 141 ч.2 КК України до 8 місяців позбавлення волі;  

-14.11.2002р. Личаківським районним судом м. Львова по ст.309 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;  

-18.06.2004р. Беляєвським районним судом Одеської області по ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі;звільнений з місць позбавлення волі 19.03.2008р. прож.: ІНФОРМАЦІЯ_6.- за ст. 187 ч.2 КК України,  

суд –  

  в с т а н о в и в :  

  Підсудний  ОСОБА_3 по попередній домовленості в групі осіб з підсудним ОСОБА_4,  21 жовтня 2008 року біля 01год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння,  перебуваючи у палатці, яка відноситься до бару «Пегас» по вул. Пасічній, 22 у м. Львові, з метою заволодіння чужим майном вчинили напад на потерпілого ОСОБА_6 поєднаний із насильством небезпечним для його життя та здоров’я, стали наносити потерпілому удари руками і ногами по тілу. Під час побиття потерпілого підсудний ОСОБА_3 вийняв з кишені складальний ніж поклав на стіл, а підсудний ОСОБА_4 взявши ніж у руку  декілька разів наніс ним удари по руках та тулубу потерпілого. Після чого витягли потерпілого на вулицю і повели у напрямку житлового будинку № 22 по вул. Пасічній у м. Львові, де продовжили наносити потерпілому удари руками і ногами по тілу. Після того, як потерпілий він нанесених ударів впав, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обшукали його кишені, забрали мобільний телефон та паспорт громадянина України  у якому знаходилися 10 євро , а також гроші у сумі 30 грн.  На його прохання паспорт та мобільний телефон повернули, а гроші привласнили.  

Крім   ОСОБА_3 за попередньою домовленістю  групою осіб з підсудним ОСОБА_4 22.10.2008року біля 18 год.00 хв., з метою заволодінням майном неповнолітнього потерпілого  ОСОБА_5,повторно, як особи, які скоїли розбій, вчинили напад на нього, поєднаний із   застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров’я,  на вулиці Костюшка у м. Львові  заштовхали потерпілого у під’їзд будинку №2 та наказали видати цінні речі. В процесі заволодіння  заволодіння мобільним телефоном  «Нокія- 6233» вартістю 1114грн., з сім-карткою вартістю 10грн., .на рахунку якої було 5 грн., ОСОБА_3 дістав ніж та наніс ним удар потерпілому у стегно правої ноги, після чого заволодівши вказаним майном з місця злочину втекли.  

Підсудній ОСОБА_3 винність у скоєному не визнав, а підсудний ОСОБА_4 частково визнав винність по епізоду злочинних дій пов’язаних з потерпілим ОСОБА_6  

Підсудний ОСОБА_3 суду показав, що  21.10.2008року  біля 23 год. він повертався додому і зайшов у бар «Пегас» купити сигарети. У той вечір він потерпілого ОСОБА_6 не бачив. Чи бачив підсудного ОСОБА_4 також не пригадує, оскільки був п’яний. 22.10.2008року біля 18 год. він на вул. Костюшка у м.Львові не був і участі у пограбуванні потерпілого ОСОБА_5 не приймав.  

Підсудний ОСОБА_4 суду показав, що  21.10.2008 року вночі  біля  бару «Пегас» між ним та ОСОБА_6 виникла сварка, конфлікт переріс у бійку. Під час бійки він ніж не застосовував. В процесі бійки біля палатки можливо вони падали, а оскільки на підлозі   лежало бите скло  потерпілий міг порізатися. 22.10.2008року біля 18 год. він на вул. Костюшка у м.Львові не був і злочин відносно потерпілого ОСОБА_5 не вчиняв.  

Незважаючи на те, що підсудні фактично заперечили участь у скоєнні інкримінованих злочинів, суд вважає, що  винність їх у скоєному стверджується слідуючими доказами.  

    По епізоду розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6:  

Показами потерпілого  ОСОБА_6, який суду показав, 21.10.2008р. біля 01.00 год. він проходив біля бару «Пегас» по вул. Пасічна в м. Львові та побачив підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3. При цьому він знав раніше лише ОСОБА_4. На той час бар уже був зачинений, однак біля бару стояла палатка, яка була відкрита. Підсудні  запросили його в палатку де стали   пред’являти претензії, про те, що він забрав мобільний телефон у сестри ОСОБА_4 та не повернув. Дійсно, декілька років назад він на прохання сестри ОСОБА_4 взяв відремонтувати її старий телефон. Оскільки майстра тривалий час знайти не міг, телефон лежав у нього вдома. В послідуючому на звернення сестри його брат повернув їй телефон, оскільки   сам він в той час у м.Львові не був.  

В палатці підсудні вимагали зізнатися у скоєнні злочину, після чого стали наносити удари руками та ногами по тілу, під їх натиском він відступав у кут палатки. В розмові вони заявили, що за таке треба різати. В цей час ОСОБА_3 вийняв з кишені складальний  ніж і поклав його на стіл, а ОСОБА_4 взяв ніж і  став наносити  йому колоті удари ножем   по тулубу, він захищаючись підставляв руки під удари і тому в основному саме вони були порізані.  В цей час в палатку   хтось забіг та сказав, що їде міліція. Підсудні припинили його бити,  вивели з палатки та повели до гуртожитків. Там вони продовжили наносити удари руками і ногами, від чого він падав на землю. Після цього підсудні   обшукали його та витягнули із  кишень  мобільний телефон «Самсунг», паспорт у якому були  гроші в сумі 10 євро та 30 грн. Він став просити повернули гроші та телефон, оскільки у нього дружина в лікарні, однак підсудні повернули лише телефон та паспорт, а про гроші сказали забути. Після цього йому стало погано, він втратив багато крові, був знесилений. Вони відвели  його до кіоску, де купили   мінеральну воду, а самі пішли, сказали, що на другий день знову зустрінуться і продовжуть розмову. Йому допоміг дойти додому свідок ОСОБА_7,а зранку на слідуючий день   він звернувся у міліцію.    

26.10.2008р., коли   повертався до дому, на вул. Пасічній у м.Львові до нього підбіг підсудний  ОСОБА_4   схопив за плече, в руках він тримав не розкладений складальний ніж. Він відштовхнув  підсудного та втік, заскочивши в   маршрутку  він   поїхав в райвідділ міліції,  повернувшись на вул.. Пасічну із   працівниками міліції, які на вулиці затримали підсудних.    

З  протоколу  відтворення обставин та обстановки події з участю потерпілого  ОСОБА_6 (а.с. 41-49 т.1) вбачається, що  потерпілий показав місце, де підсудні у палатці неподалік бару «Пегас» наносили йому удари руками і ногами по тілу, а ОСОБА_4 також наносив удари ножем, вказав місце, куди вони його потягли після побиття в палатці, та розповів, як вони заполоділи його коштами.  

Показаннями свідка ОСОБА_7, даних на досудовому слідстві,(а.с. 52т.1) які суд перевірив у судовому засіданні з яких вбачається, що   21.10.2008 р. біля 01:00 год. він йшов по вул. Пасічній у м. Львові до себе додому, неподалік в  “Пагорбу Слави” та бару “Пегас” , де  побачив ОСОБА_6, ОСОБА_4 та візуально знайомого   хлопця на ім’я ОСОБА_3, як пізніше стало відомо його прізвище ОСОБА_3. Також неподалік були його знайомі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Коли він підійшов до палатки, яка відноситься до бару “Пегас”, то побачив, що всередині палатки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наносили  удари    ОСОБА_6, який від нанесених ударів впав на підлогу.  Удари вони наносили   ОСОБА_6   ногами та руками по різним частинам тіла. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вивели ОСОБА_6 з палатки, в цей час він  перейшов ближче до гуртожитку, який знаходиться неподалік від раніше згаданої палатки та сховався за дерево. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 потягнули ОСОБА_6,   за куртку в напрямку гуртожитку біля якого зупинились, при цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходились від них на відстані близько 10-15 метрів, а він знаходився на такій же відстані, проте з іншої сторони, вони його не бачили. Біля   гуртожитку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знову почали наносити удари ОСОБА_6 руками та ногами по різних частинах тіла, при цьому у руці ОСОБА_4 він бачив ніж, яким той також завдавав удари ОСОБА_6 Це тривало близько однієї хвилини, і припинилось тільки після того, як підбіг ОСОБА_9 і сказав хлопцям, що по вул. Пасічній проїжджали працівники міліції. Він став  кричати до ОСОБА_4 щоб той викинув ніж. Після чого  ОСОБА_9 забрав у ОСОБА_4 ніж  і разом з іншими свідками відійшли . ОСОБА_4 та ОСОБА_3 притиснули  ОСОБА_6 колінами до землі, декілька раз  нанесли йому удари руками та ногами по різних частинах тіла, після чого стали обшуковувати, витягнули з кишень гроші, паспорт та мобільний телефон. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почали відходити від ОСОБА_6, який їм вслід сказав: “Віддайте мені ті гроші, які ви в мене забрали,  це останні і мені зранку потрібно їхати в лікарню і забирати дружину, навіщо Вам мій розбитий телефон”. На що ОСОБА_4 відповів    ОСОБА_6: “Ти що дуже розумний? Ти мені ще й так багато винен. І скажи ОСОБА_9 “дякую” за те, що живий залишився”. Після цього ОСОБА_4 кинув ОСОБА_6   телефон та сказав, що   ми з тобою ще поговоримо . ОСОБА_6попросив їх більше не бити ,сказав, що йому потрібно помитися. В цей час він побачив, що в ОСОБА_6 обличчя, руки та одяг були в крові.   Після цього ОСОБА_6 вмився біля бару і всі розійшлися, ОСОБА_4 сказав ОСОБА_6 прийти на слідуючий день на цеж місце, що вони з ним ще договорять. По дорозів він  наздогнав ОСОБА_6 на вул. Пасічній, взяв  під руки і провів його до себе додому. Потерпілий   був у шоковому стані, дуже погано себе почував і залишився в нього спати. Вранці 21.01.2008 р. вони разом поїхали в Личаківський райвідділ міліції, де ОСОБА_6 написав заяву   про вище згадані події.  

  З  протоколу  відтворення обставин та обстановки події з участю свідка ОСОБА_7 (а.с.53-56 т.1) вбачається, що  свідок показав місце, де підсудні наносили йому удари по тілу, розповів як все відбувалася, та вказав місце, де вони заволодітили майном потерпілого.  

Показами свідка   ОСОБА_8 даних на досудовому слідстві (а.с.50-51т.1), які суд перевірив у судовому засіданні , з яких вбачається,  що біля 24.00 год. 20.10.2008 р.  він  його знайома Уляна, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом відпочивали та прийшли до палатки, неподалік   бару     «Пегас » по вул.  Пасічній у м.  Львові. Згодом він  з Уляною та ОСОБА_9 вийшли на вулицю, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишились у палатці.  В цей час до  палатки підійшов ОСОБА_6,якого у палатку  покликав  ОСОБА_4. Разом з Уляною та ОСОБА_9 вони пішли додому у напрямку      вул. Пасічної.  Доходячи до бару «Пегас», який знахо-диться на відстані близько 50-ти метрів від палатки, в якій знаходився ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6, вони почули в   палатці розмову на підвищених тонах, хто саме голосно говорив йому невідомо. Тоді він запропонував ОСОБА_9сходити та подивився в  палатку, що там відбувається та заспокоїть їх. Після цього  він та  Уляна пішли додому по вул. Пасічній в напрямку вул. Личаківської, а куди пішов ОСОБА_9, він не бачив. Які події відбувались біля бару “Пегас” та палатки, він не бачив, про   події він дізнався лише 27.10.2008 р. від працівників міліції.  

З показів свідків   ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 –працівників Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області (а.с.57-59т.1)  вбачається, що 26.10.2008 р. перебували в складі слідчо-оперативної групи Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області. Біля 17:30 год.  в приміщення Личаківського райвідділу міліції звернувся ОСОБА_6, який повідомив, що 21.10.2008 р. подав  заявою  по факту вчинення відносно нього розбійного нападу візуально знайомими громадянами ОСОБА_4 та хлопцем на ім’я ОСОБА_3 21.10.2008 р. біля бару “Пегас”, що неподалік від “Пагорбу Слави” на вул. Пасічній у м. Львові. При цьому він заявив, що  26.10.2008 р. біля 17:00 год., проходячи по вул. Пасічній у м. Львові, один із нападкиків ОСОБА_4 погрожував йому ножем. Вони  прийняли рішення про негайний виїзд на вул. Пасічну у м. Львові, для виявлення та затримання ОСОБА_4 Проїжджаючи по вул. Пасічній неподалік  будинку № 49 ОСОБА_6 вказав на двох громадян, які знаходились на тротуарі, як на тих, які вчинили відносно нього розбійний напад 21.10.2008 р. Зупинившись біля тротуару неподалік від вказаних громадян, вони вийшли з автомобіля, але невідомі побачили їх і   почали втікати. Раніше згаданий ОСОБА_3, як з’ясувалось пізніше – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, побіг поза будинок на вул. Пасічній в напрямку вул. Таджицької, а його переслідував свідок ОСОБА_12 Інший громадян – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, побіг в напрямку “Львівського дорожнього навчально-курсового комбінату”, що знаходиться за адресою:  м. Львів, вул. Пасічна,49-а і його переслідували ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Вказаних осіб вони затримали та доставили в райвідділ міліції.  

З висновку судово-медичного експерта №2927 від 29.10.2008 р.(а.с.18-19т.1) вбачається, що при огляді  у громадянина ОСОБА_6 були виявлені: синці та садна на голові, на спині, садна на верхній губі, на шиї, які утворились від дії тупих предметів; поверхневі рани на верхніх кінцівках, які утворились від дії загострених предметів, могли виникнути від дії леза ножа. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути 21 жовтня 2008 р. та відносяться до легкого ступеня тяжкості. Судово-медичних даних про утворення тілесних ушкоджень у громадянина ОСОБА_6 внаслідок падіння на площину немає.  

З протоколу допиту експерта ОСОБА_13 (а.с.24т.1) вбачається,  що поверхневі рани, виявлені у ОСОБА_6 на верхніх кінцівках, утворились від дії загострених предметів, до яких відноситься і лезо ножа, і уламки скла, проте, враховуючи матеріали справи, розташування поверхневих ран, їх характер, найбільш ймовірне їх утворення від дії леза ножа.  

Суд вважає, що покази підсудніх ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про те, що лише ОСОБА_4 наносив удари потерпілому і від чого той міг упасти та порізатись, а ОСОБА_3 у часті у злочині не приймав є необ’єктивними, вони спростовуються наведеними показами свідків та потерпілого. Крім цього, доводи підсуднього ОСОБА_4 про те, що вони могли падати з потерпілим ОСОБА_6 і при цьому він міг порізатися, спростовуються, як показами потерпілого, так і висновком експерта та його показаннями даними для роз’яснення висновку.  

По епізоду розбійного нападу та заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5:  

Показами потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні, який ствердив, що   22.10.2008р. біля 18.00 год. він повертався до дому із тренування по вул. Костюшка в напрямку вул. Дорошенка в м. Львові. Біля будинку №2    позаду себе почув розмову двох хлопців про мобільний телефон. Коли   мимоволі повернувся, побачив двох підсудних. Підсудні побачивши, що він дивиться на них, зненацька схопили його з обох сторін попід руки, сказали чого   їх підслуховує та затягли в під’їзд будинку № 2. Один із підсудних – ОСОБА_4, стояв біля виходу, на відстані двох кроків від них та слідкував, чи ніхто не йде, а  підсудний  ОСОБА_3 наказав дати цінні речі, забрав  у нього мобільний телефон Нокіа 6230 вартістю 1129грн. та став його оглядати. Потім ОСОБА_3 запитав, чи  хоче забрати сім карту і в той момент коли він однією рукою передав сім-картку, іншою рукою витягнув із кишені куртки ніж та наніс  йому удар в стегно.  Після цього, ОСОБА_3 наказав   деякий час постояти в під’їзді, нікуди не виходити і нікого не кликати на допомогу. Заволодівши його мобільним телефоном підсудні швидким кроком вийшли із під’їзду і втекли. Він піднявся у офіс страхової компанії,  працівники якої  викликали карету швидкої допомоги і його госпіталізували. Через деякий час мобільний телефон йому   повернули працівники міліції. Стведив, що в процесі розслідування справи було проведено впізнання, він впевнено вказав на обох підсудніх, як осіб, які вчинили відносно нього злочин. В даний час він також впевнений, що саме вони заволоділи його майном, при цьому вдарили ножем.  

Показами свідка ОСОБА_14- батька потерпілого, який показав, що  на мобільний телефон   22.10.2008р. біля 18.00 год. йому зателефонувала дружина та повідомила, що сина забрала карета швидкої допомоги у лікарню. Коли він прибув у лікарню, там були працівник міліції, яким син пояснив, що коли він проходив по вул. Костюшка в м. Львові, до нього підійшло двоє незнайомих йому хлопців ,затягли у під’їзд будинку ,  забрали  його мобільний телефон при цьому один наніс  удар ножем у стегно правої ноги.  

Показами свідка ОСОБА_15,яка у судовому засіданні показала, що  22.10.2008 р. близько 18.00 год. у офіс страхової компанії «Інго-Україна», де вона працює ,на другий поверх будинку №2 по вул. Костюшка у м. Львові піднявся хлопець, який назвався ОСОБА_5 Коли він зайшов у приміщення вона побачила, що  права  нога в нього була в крові. Потерпілий був блідий, пояснив, що декілька хвилин  назад на нього в під’їзді вище  будинку  напали два хлопці, в результаті чого  відібрали мобільний телефон та нанесли удар ножем і стегно правої ноги. Вона  викликала карету швидкої медичної допомоги та  працівників міліції.  

З показів  свідка ОСОБА_16, даних на  досудовому слідстві (а.с. 57-58т.2) вбачається, що  наприкінці жовтня 2008 р. він помінявся із ОСОБА_3 мобільним телефоном. Він дав ОСОБА_3 свій телефон “ОСОБА_17 К510і”, а той в свою чергу передав свідку мобільний телефон “Нокія 6233”, запевнивши, що він не є краденим. Після цього ОСОБА_16,    продав телефон своєму знайомому ОСОБА_18 за 500 грн.  

З протоколу   допиту свідка ОСОБА_18 (а.с.56т.2) вбачається, що  наприкінці жовтня 2008 р. він купив у ОСОБА_16 мобільний телефон “Нокія 6233” за 500 грн., останній запевняв свідка,   що даний телефон належить його другу, не є краденим. Після цього 15.11.2008 р. працівниками міліції у присутності понятих у нього вище вказаний телефон було вилучено, оскільки вони пояснили, що  він краденим.  

З протоколу  вилучення від 15.11.2008 р. ( а.с.32т.2) вбачається, що   у ОСОБА_18 вилучений  мобільний телефон “Нокія 6233”, який був викрадений у ОСОБА_5  

З протоколу пред’явлення осіб для впізнання від 19.11.2008 р., (а.с.95т.2 ) вбачається, що  потерпілий ОСОБА_5 у присутності понятих серед пред’явлених осіб з впевненістю впізнав ОСОБА_4 по формі та кольору обличчя, кольору волосся, та по зросту, як особу, яка 22.10.2008 р. разом  ОСОБА_3 вчинили на нього напад та заволоділи мобільним телефоном.  

З протоколу пред’явлення осіб для впізнання від    19.11.2008 р.(а.с. 96 т.2)  вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 у присутності понятих серед пред’явлених осіб з впевненістю впізнав ОСОБА_3 по формі та кольору обличчя, кольору волосся, та по зросту, як особу, яка 22.10.2008 р.  з ОСОБА_4 вчинила на нього напад та заволоділи мобільним телефоном.  

  З висновку судово-медичного експерта №147 від 29.10.2008 р. (а.с.50-51 т.2) вбачається, що у потерпілого ОСОБА_5 згідно представленої медичної документації та даних огляду, виявлено рану на правому стегні із пошкодженням м’яза, яка утворилась від дії колючо-ріжучого предмету, можливо від леза ножа, могла виникнути 22 жовтня 2008 р. та відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.  

  Суд вважає доведеним те, що дії обох підсудніх були направлені на заволодіння майном потерпілого шляхом розбійного нападу, оскільки вони разом затягли потерпілого у під’їзд будинку, підсудній ОСОБА_4 залишився при вході і слідкував за перехожими, а ОСОБА_3 вчиняв дії на заволодіння майном потерпілого, що вказує на узгодженість їх дій, а отже не попередню змову групою осіб. При цьому, в момент нанесення удару ножем підсудній ОСОБА_3 ще тримав телефон у руці і вимагав у потерпілого кошти, після чого наніс йому удар ножем, наказав йти з місця події пізніше. Все це відбувалося у полі зору іншого підсудного, який не заперечував таких дій, що вказує на наявність спільного умислу на скоєння розбійного нападу.  

Таким чином винність підсудніх  у скоєному є доведена повністю.  

Суд вважає, що дії підсудніх по епізоду заволодіння майном потерпілого  ОСОБА_6   за ст.187 ч.2 КК України кваліфіковані правильно, оскільки вони , за попередньою змовою групою осіб  , 21.10.2008року біля 1 год. , вчинили напад на потерпілого  ОСОБА_6 поєднаний із застосування насильства, що є небезпечним для життя і здоров’я  , який полягав у  тому, що підсудні наносили йому удари руками і ногами по тілу, переданим ОСОБА_3 розкладним ножем, підсудній ОСОБА_4 наніс декілька ударів по  тулубу потепілого, але захищаючись потерпілий підставляв під удари руки, в результаті чого заподіяли йому  легкі тілесні пошкодження,після чого    заволодів чужим майном -  10 євро, що  на час скоєного становило 66 грн.92 коп. та  грошима в сумі 30 грн., а всього на загальну суму   96 грн. 92 коп.  

Правильно кваліфіковані дії підсудних по епізоду заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5 за ст.187ч.2 КК України, оскільки вони   за попередньою змовою групою осіб  , як особи, які вже вчинили розбійний напад 21.10.2008року, повторно  22.10.2008року біля 18 год.  вчинили напад на потерпілого ОСОБА_5  поєднаний із застосування насильства, що є небезпечним для життя і здоров’я  , який полягав у  тому, що підсудні з метою заволодіння майном потерпілого  заштовхали  його у під’зд будинку, ОСОБА_3 наявним ножем  наніс  удар  у праве стегно потерпілого, після чого заволоділи його мобільним телефоном  Нокія 6233 вартістю 1114грн. з сім картою вартістю 10 грн. на якій були кошти в сумі 5 грн.,а всього на суму 1129грн.  

Призначаючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудніх, обставини, що пом’якшують та обтяжуть покарання.  

Обтяжуючою обставиною покарання обох підсудніх є скоєння першого злочину у стані алкогольного сп’яніння, та особами, які раніше судимі.  

При обранні покарання підсудному ОСОБА_3 суд  враховує, що він скоїв тяжкі злочини,  раніше відбував покарання у місцях позбавлення волі, частково відшкодував заподіяні збитки шляхом повернення викраденого телефону, характеризується посередньо.  

Тому суд переконаний, що його виправлення та перевиховання   можливе  лише в умовах  ізоляції від суспільства.  

Оскільки підсудний ОСОБА_3 скоїв злочин в період умовно-дострокового звільнення, відповідно до вимог ст. 71,81 КК України йому слід приєднати частину невідбутого покарання.  

При обранні покарання підсудному ОСОБА_4 суд  враховує, що він скоїв тяжкі злочини,  раніше неодноразово відбував покарання у місцях позбавлення волі, частково відшкодував заподіяні збитки шляхом повернення викраденого телефону, характеризується посередньо.  

Тому суд переконаний, що його виправлення та перевиховання   можливе  лише в умовах  ізоляції від суспільства.  

  Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд-  

  ЗАСУДИВ:  

  ОСОБА_3   визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 187 ч. 2   КК України та обрати покарання  9(дев’ять) років 3 місяці   позбавлення волі з конфіскацією всього майна з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі. Відповідно до вимог ст. ст.71,81 КК України приєднати до обраного покарання частину не відбутого покарання у виді 3-х місяців позбавлення волі по вироку  Личаківським районним судом м. Львова від 02.03.2004року і остаточно вважати засудженим до 9 (дев’яти)років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.  

ОСОБА_4   визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 187 ч. 2   КК України та обрати покарання  9 (дев’ять) років 6 місяців  позбавлення волі з конфіскацією всього майна з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.  

Строк покарання обом засудженим рахувати з часу фактичного затриман-ня з 26.10.2008року.  

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вступу вироку в закону силу залишити тримання під вартою.  

На вирок  суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 15 діб до апеляційного суду Львівської області, підсудними:  з часу вручення копії вироку, іншими учасниками з часу проголошення вироку суду.  

Суддя: