Справа № 1- 172/2009р.  

ВИРОК  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 17  квітня  2009р.                                                            Личаківський районний суд м.Львова

в складі головуючого судді                                            Гирича С.В.

при секретарі судових засідань                                     ОСОБА_1

з участю  прокурора                                                        Куць В.В.  

підсудного                                                                        ОСОБА_2

пред. потерпілого                                                            ОСОБА_3  

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши кримінальну  справу про звинувачення :  

ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1   урож. м. Львова, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2,   не одруженого,  військовозобов’язаного, не судимий, на час скоєного працював торговим представником ТЗОВ «Львівкондитер», в даний час не працює,  прож.  ІНФОРМАЦІЯ_3 -   за ст. 191 ч. 3 КК України  ,   суд-  

  ВСТАНОВИВ:  

Підсудний ОСОБА_2, працюючи на посаді торгового представника Товариства з обмеженою відповідальністю   «Львівкондитер», що зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, а фактично знаходиться у м. Львові  по вул. Бескидська, 39, будучи матеріально відповідальною особою на підставі укладеного з ним 01.08.2008 року договором про повну матеріальну відповідальність, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом привласнення ввірених йому коштів повторно, привласнив грошові кошти  ТЗОВ «Львівкондитер» у сумі 800.82 грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Барицька» згідно видаткових ордерів від 27.10.2008року та 31.10.2008 року, грошові кошти ТЗОВ «Львівкондитер» у сумі 895.48  грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Чорна» згідно видаткових ордерів від 30.09.2008року та 31.10.2008 року, грошові кошти ТЗОВ «Львівкондитер» у сумі 1193.60 грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Огінська» згідно видаткових ордерів від 09.09.2008року та 23.09.2008 року, грошові кошти ТЗОВ «Львівкондитер» у сумі 858.06 грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Борсук» згідно видаткових ордерів від 28.10.2008 року та 11.11.2008 року, грошові кошти ТЗОВ «Львівкондитер» у сумі 832.51 грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Біляк» згідно видаткових ордерів від 16.09.2008року та 17.09.2008 року, грошові кошти ТЗОВ «Львівкондитер» у сумі 1131.79 грн., отримані за товар від приватного підприємця «Панас» згідно видаткових ордерів від 05.11.2008року та 23.09.2008 року, грошові кошти ТЗОВ «Львівкондитер» у сумі 787.35 грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Іванишин» згідно видаткових ордерів від 03.11.2008року та 07.11.2008 року, грошові кошти ТЗОВ «Львівкондитер» у сумі 1407  грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Переговська» згідно видаткових ордерів від 28.08.2008року, грошові кошти ТЗОВ «Львівкондитер» у сумі 873.61 грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Панас» згідно видаткових ордерів від 03.11.2008року, грошові кошти ТЗОВ «Львівкондитер» у сумі 1520.40 грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Гнатів» згідно видаткових ордерів від 27.10.2008року. А всього повторно  привласнив грошові кошти ТЗОВ « Львівкондитер» на загальну суму – 10300.54 грн.  

Підсудній ОСОБА_2  винність  у скоєному злочині визнав повністю,  показав, що  01.08. 2008 року він був прийнятий на посаду торгового представника ТЗОВ  «Львівкондитер»  та з ним укладено  договір  про повну матеріальну відповідальність. В його обов’язки входило прийняття від підприємців замовлення на поставку ТЗОВ «Львівкондитер» продуктів харчування, отримання за поставлену продукцію грошових коштів та передачу їх у касу підприємства, на якому він працював. Оскільки йому потрібні були кошти на лікування діда, він вирішив привласнити частину ввірених йому коштів. Гроші на підтприєство він мав здавати у день отримання, але дозволялося відтермінування до двох тижнів. Це давало йому можливість привласнювати кошти, щоб ніхто не запідозрив.  Починаючи з кінця серпня по  листопада 2008 року він отримані від підприємців кошти за реалізовану продукцію частково не здавав, а залишав собі. З переліком підприємців, від яких він отримав кошти, але не здав на підприємство, який наведено у обвинуваченні погоджується. У листопаді 2008 року  керівництво виявило недостачу коштів, він дав розписку про те, що кошти поверне, але через їх відсутність не зміг повернути, тому матеріали були передані у прокуратуру. В ході розслідування справи він відшкодував всі збитки, про що є розписка підприємства. У скоєному розкаюється.  

Суд вважає, що винність підсуднього у скоєному стверджується слідуючими доказами.  

Показаннями представника потерпілого  ТЗОВ «Львівкондитер» – ОСОБА_3., який показав, що    підприємство займається реалізацією продуктів харчування і для цього залучає торгових представників. Дійсно 01.08.2008року відповідно до поданої заяви підсудного було прийнято на посаду  торгового представника ТЗОВ  «Львівкондитер»  та з ним укладено  договір  про повну матеріальну відповідальність. В його обов’язки входило прийняття від підприємців замовлення на поставку  продуктів харчування, отримання за поставлену продукцію грошових коштів та передачу їх у касу підприємства. За підсуднім було закріплено  перелік підприємств та підприємців з якими він працював.

В листопаді 2008 року він зустрів підсудного і запитався як у нього йде робота із дебіторською заборгованістю. При розмові підсудний поводив себе дивно, тому він вирішив вибірково здійснити перевірку підприємців, яким він поставляв товар. В ході перевірки було встановлено, що більшість підприємців розрахувалися за поставлену продукцію, передали підсудному кошти, про що пред’явили документи, але гроші від них у касу підприємства не було здано. В результаті цього, було  проведено  звірку  взаємороз-рахунків з контрагентами  по маршруту торгового представника ОСОБА_2 і встановлено, що  підсудний у значної кількості підприємців отримував кошти за реалізовано продукцію, але в касу підприємства їх не здав. За ним рахувалася заборгованість у розмірі  понад 23 тис грн.. Керівництво підприємства запропонувало підсудному повернути гроші, про це він написав розписку, але гроші повернув лише частково. Остаточна заборгованість за ним становила  19038 грн.98 коп.  Тому було подано заяву у органи прокуратури про притягнення його до відповідальності за привласнення коштів.  

З копії наказу № 104 від 01.08.2008року (а.с. 8 ) вбачається, що ОСОБА_2 прийнятий на роботу у ТЗОВ «Львівкондитер»  на посаду торгового представника з посадовим окладом згідно штатного розпису.

З копії договору (а.с.8, 10) від 01.08.2008року  вбачається, що при прийнятті на роботу з підсудним укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Як вбачається із  довідки (а.с.25) в ході проведеної перевірки роботи торгового представника ОСОБА_2 за період з 28.08.2008року по 11.11.2008 року ним отримано від приватних підприємців по ордерах грошові кошти в сумі  31232 грн.27 коп.,які на час звернення представника товариства у органи прокуратури не були повернуті в касу підприємства.

З пояснень представника потерпілого ОСОБА_3 у судовому засіданні вбачається, що перед зверненням у органи прокуратури підсудний частково погасив заборгованість, борг перед підприємством становив - 19038.98грн.

З долученої до матеріалів справи довідки ТЗОВ «Львівкондитер» (а.с.199) вбачається, що 13.02.2009року підсудний повністю вніс у касу підприємства заподіяні збитки.  

Т аким чином вина підсуднього  у скоєному є доведена повністю.

Суд вважає, що дії підсудного   ОСОБА_2  за ст.191 ч.3 КК України кваліфіковані   правильно,  оскільки він протягом серпня - листопада 2008 року, повторно привласнив грошові кошти ТЗОВ «Львівкондидер», зокрема у сумі 800.82 грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Барицька» згідно видаткових ордерів від 27.10.2008року та 31.10.2008 року; у сумі 895.48  грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Чорна» згідно видаткових ордерів від 30.09.2008року та 31.10.2008 року;  у сумі 1193.60 грн., отримані за товар від приватного підприємця «Огінська» згідно видаткових ордерів від 09.09.2008року та 23.09.2008 року;  у сумі 858.06 грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Борсук» згідно видаткових ордерів від 28.10.2008 року та 11.11.2008 року;  у сумі 832.51 грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Біляк» згідно видаткових ордерів від 16.09.2008року та 17.09.2008 року; у сумі 1131.79 грн., отримані за товар від приватного підприємця «Панас» згідно видаткових ордерів від 05.11.2008року та 23.09.2008 року,  у сумі 787.35 грн.; отримані за товар від приватного підприємця «Іванишин» згідно видаткових ордерів від 03.11. 2008  року та 07.11.2008 року;  у сумі 1407  грн., отримані за товар від приватного підприємця «Переговська» згідно видаткових ордерів від 28.08.2008 року;  у сумі 873.61 грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Панас» згідно видаткових ордерів від 03.11.2008року; у сумі 1520.40 грн.,отримані за товар від приватного підприємця «Гнатів» згідно видаткових ордерів від 27.10.2008року. А всього повторно  привласнив грошові кошти ТЗОВ « Львівкондитер» на загальну суму – 10300.54 грн.  

Разом з тим, суд вважає, що органами досудового слідства безпідставно вмінено у обвинувачення підсудного  привласнення грошових коштів від  приватного підприємця «ОСОБА_4 у сумі 157.73грн., приватного підприємця «ОСОБА_5В» у сумі 278.98 грн., приватного підприємця «ОСОБА_6Р» у сумі 591.55грн., приватного підприємця «Гарас» у сумі 157.14грн., приватного підприємця «Кармаліїв» у сумі 441.85грн., приватного підприємця «Кипич» у сумі 252.68грн., приватного підприємця «Панчук» у сумі 97.32грн., приватного підприємця «Присяжник» у сумі 52.80грн., приватного підприємця «Пасірська» у сумі 156.87 грн., приватного підприємця «Лилик» у сумі 537.49грн., приватного підприємця «Гусар» у сумі 756грн.27 коп.,приватного підприємця «Попівняк» у сумі 183грн.93 коп., приватного підприємця «Корнай» у сумі 180.41грн., приватного підприємця «Краснов» у сумі 271грн.85коп., приватного підприємця «Абрамова» у сумі 147.65грн., приватного підприємця «Чудійович» у сумі 412.06 грн., приватного підприємця Панчишин» у сумі 421грн.12 коп., приватного підприємця «Хрущ» у сумі 232.88грн., приватного підприємця «Кабан» у сумі 390грн.14 коп., приватного підприємця «Шебеко» у сумі 357грн.91 коп., приватного підприємця «Голод» у сумі 582грн.75 коп., приватного підприємця «Онишко» у сумі 530грн.90 коп., приватного підприємця «Мудрак» усумі-343грн.28 коп., приватного підприємця «Чумак» у сумі 376грн.38 коп., приватного підприємця «Слюсар» у сумі 188.77 грн., оскільки відповідно до вимог ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення у редакції Закону від 30.06.2005 року  кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна шляхом привласнення наступає коли вартість викрадено становить понад три неоподатковані мінімуми доходів громадян. З 1 січня 2008 року для кримінальної відповідальності визначено суму у розмірі понад 772 грн. 50 коп.  Тому по вказаних епізодах розмір привласнення чужого майна не становить склад злочину,   підсудний міг нести адміністративну відповідальність. Тому вказані епізоди слід виключити із обвинувачення.    

Призначаючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжуть покарання.  

Пом’якшуючою обставиною покарання підсудного є  щире  каяттям та   сприяння органам досудового слідства у розслідуванні справи, відшкодування збитків.

При обранні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує, що він скоїв злочин середньої тяжкості, заподіяну шкоду відшкодував повністю,  судиться вперше, позитивно характеризується,  розкаюється у вчиненому.  

Враховуючи вказані обставини суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства та відбуття покарання, а тому суд у   відповідності до вимог ст.75 КК України звільняє його від обраного основного покарання із випробуванням.  

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд-

 ЗАСУДИВ:

  ОСОБА_7    визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст.191 ч.3 КК України.  

 Обрати покарання  ОСОБА_7  за ст. 191 ч.3 КК України -   три ( три)  роки позбавлення волі,  з позбавленням права займати посади пов’язані із обслуговуванням матеріальних цінностей терміном на 1 рік.  

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7  від обраного основного  покарання  з випробуванням встановивши йому іспитовий терміном 1 ( один) рік   .              

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого не змінювати постійне місце проживання без відома органів кримінально - виконавчої установи, періодично з’являтися до них на реєстрацію.    

Строк покарання  ОСОБА_2 слід рахувати з часу проголошення вироку.

Міру запобіжного заходу  ОСОБА_2 до вступу вироку у законні силу залишити підписку про невиїзд із постійного місця проживання.  

На вирок суду можу бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб.

Суддя: