Справа № 1- 351 / 2009 р.  

В И Р О К  

іменем  України  

 29 травня  2009 року                               Личаківський районний суд м.Львова  

в складі : головуючого судді-                Гирича С.В.            

при секретарі-                             Бучинському А.Б.

з участю

прокурора-                                                     Букаловського Р.О.                                                        

підсудного                                                         ОСОБА_1

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши  кримінальну справу про обвинувачення    

ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1; уродж.: ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, українку, ІНФОРМАЦІЯ_3, на даний час не працює, не заміжня, на утриманні двоє неповнолітніх дітей віком 9 і 11 років, не судима, не військовозобов’язана; прож.: ІНФОРМАЦІЯ_4,   -   за ст. 384 ч.1  КК України  , суд–  

  в с т а н о в и в :  

 Підсудна ОСОБА_1, будучи попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивим показів , 24 лютого 2009 року та 02 березня 2009року, даючи покази по кримінальній справі № 142-2379 порушеній по її заяві за фактом таємного викрадення її особистого майна за ознаками злочину передбаченого ст.185ч.1 КК України, з метою перекручення фактів, що мали значення для розслідування справи, дала завідомо неправдиві показання про крадіжку у неї мобільного телефону «Соні-Еріксон Т 630» 11 лютого 2009року у маршрутному таксі № 62.  

Підсудна ОСОБА_1 винність у скоєному визнала повністю, суду показала, що в лютому 2009 року працювала  у кіоску «Гал дар», що знаходиться по вул. Городоцькій у м. Львові. Після закінчення зміни, оскільки за виручкою не приїхав ОСОБА_2,який забирав гроші, вона взяла їх додому. Але по дорозі у неї вкрали гроші в сумі 5200грн.- виручку та 800 грн., які належали їй. Розуміючи, що їй ніхто  не повірить, проте, що гроші в неї викрали, вона придумала версію   що  разом з грошима було викрадено її мобільний телефон. Під час розслідування кримінальної справи по факту крадіжки особистого майна вона двічі давала покази, будучи попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів та повідомила неправдиві відомості про те, що в неї викрадено мобільний телефон 11.02.2009року. Але згодом телефон було виявлено у неї на квартирі.  У скоєному розкаюється.  

Крім показів підсуднього її винність стверджується наступними доказами.  

З протоколу  допиту ОСОБА_1 в якості  потерпілої по кримінальній справі № 142-2379 порушеній по її заяві за фактом таємного викрадення її особистого майна за ознаками злочину передбаченого ст.185ч.1 КК України  24 лютого 2009 року та 02 березня 2009року (а.с.11,12) вбачається, що підсудна, будучи попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів вказувала органам досудового слідства на те, що  разом із коштами у сумі 6000грн. у неї невідомими особами було викрадено мобільний телефон «Соні-Еріксон Т 630».

З протоколу виїмки (а.с.17) вбачається, що 11 березня 2009року співмешканець підсудної ОСОБА_3 видав працівникам міліції мобільний телефон «Соні-Еріксон Т 630», який  знаходився у квартирі АДРЕСА_1.  

Таким чином вина підсудньої доведена повністю.

Дії підсудної правильно кваліфіковані за ст.384 ч.1 КК України, оскільки вона, будучи попереджена про кримінальну відповідальність за дачу  завідомо неправдивих показів по кримінальній справі № 142-2379 порушеній по її заяві за фактом таємного викрадення її особистого майна за ознаками злочину передбаченого ст.185ч.1 КК України  24 лютого 2009 року та 02 березня 2009року, з метою перекручення фактів, що мали значення для розслідування справи, дала завідомо неправдиві показання про крадіжку у неї мобільного телефону «Соні-Еріксон Т 630» 11 лютого 2009року у маршрутному таксі № 62.  

Призначаючи покарання підсудній, судом враховується   ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.  

Обставинами, які пом’якшують покарання є     щире  каяття у скоєному, сприяння органам слідства у  розслідуванні справи, наявність на утриманні двох малолітніх дітей.

Обираючи покарання підсудній, суд враховує, що вона вчинила  злочин невеликої тяжкості,  судиться вперше, є жінкою, щиро розкаюється у скоєному,  по  місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двоє малолітніх дітей.  

Враховуючи наведені пом’якшуючі обставини покарання, особу підсудної,а також те, що підсудній ОСОБА_1 жодне із покарань, передбачених санкцією статті 184ч.1 КК України  не може бути призначене, суд застосовуючи положення ст. 69 КК України призначає їй інше більш м’яке покарання, не передбачене у санкції статті- у вигляді штрафу.  

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,

 ЗАСУДИВ:

  ОСОБА_1  визнати винною у скоєнні злочину передбаченого   ч.1 ст.384 КК України.  

Обрати покарання   ОСОБА_1  за ч.1 ст.384 КК України    у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

Міру запобіжного заходу  ОСОБА_1 до вступу вироку у законні силу залишити підписку про невиїзд із постійного місця проживання.  

На вирок суду можу бути подана апеляція    до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб.  

 Суддя: