УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2007 року                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого:           Проскурніцького П.І.,

суддів:                       Кукурудза Б.І., Мелінишин Г.П.,

секретаря:                 Пожар Р.В.,

з участю:                  представника апелянта ОСОБА_1,

розглянувши   у  відкритому   судовому  засіданні   апеляційну  скаргу  ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду від 14 грудня 2006 року, -

встановила:

Постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по невиплаченій пенсії та зобов'язання її перерахувати і виплачувати з 01.01.2006 року згідно чинного законодавства з врахуванням індексу інфляції - відмовлено.

На дану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд безпідставно відмовив йому в задоволенні позову про стягнення боргу по виплаті пенсії, мотивуючи постанову тим, що премію 33,3%, надбавку 100% та 90% надбавки за безперервну службу до всіх постійних виплат він не одержував під час проходження служби. Апелянт посилається на те, що суд виніс цю постанову всупереч п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", п.З ст. 63 ЗУ „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...", Постанови KM України від 22.05.2000 року за №829 „Про грошове забезпечення військовослужбовців", Указу Президента України від 23.02.2002 року за №173 „Про посилення соціального захисту військовослужбовців" щодо збільшення пенсійних виплат на 100% та від 03.05.2003 року за №389 „Про надбавки військовослужбовцям..." щодо надбавки за безперервну службу до 90% постійних виплат, а також Положення від 01.08.1994 року за №205 „Про порядок призначення та виплати в Міністерстві Оборони України державних пенсій і допомог військовослужбовцям та членам їх сімей".

Просить дану постанову скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову у повній сумі.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який доводи апеляційної скарги підтримав, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 пенсія за вислугою років призначена у 1993 році і його пенсія обчислена з грошового забезпечення, яке мало постійний характер.

Справа №22-а-92/2007р.                                    Головуючий у І інстанції Перегінець Л.В.

Категорія 22                                                         Доповідач Проскурніцький П.І.

2

Оскільки під час проходження служби позивач не отримував надбавок, встановлених Указами Президента України №173 від 23.02.2002 року та №389 від 05.05.2003 року, то суд прийшов до висновку, що позивач не може претендувати на перерахунок пенсії за правилами ст. 63 ЗУ „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...".

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що необгрунтованим є вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з врахуванням 33,3% премії, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.2000 року, тому що дана виплата передбачена як право керівника відповідно до особистого вкладу військовослужбовця в загальний результат роботи. Оскільки ОСОБА_2 перебуває на пенсії, а дана виплата запроваджена після виходу позивача на пенсію, то позивач не має право на її отримання.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції відмовив позивачу у стягненні спірної суми з врахуванням інфляції та у перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. 43 ЗУ „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" з 01.01.2006 року. За даними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Колегія суддів вважає, що оскаржене рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Івано-Франківського міського суду від 14 грудня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий:                                                                           П.І. Проскурніцький

Судді:                                                                                      Г.П. Мелінишин

                                                                              Б.І. Кукурудз