Справа № 303/6857/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Феєра І.С., при секретарі Костюк Л.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/777/127/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2017.

Цією постановою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 Іршавського району Закарпатської області, громадянин України, непрацюючий, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять ) грн. у дохід держави.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №005965 від 26.11.2017 та постанови судді від 26.12.2017 вбачається, що 26.11.2017, о 00 год. 50 хв. ОСОБА_1, в м. Мукачеві по вул. Данила Галицького, 97 «АЗС Ультра», керував транспортним засобом марки «Skoda Oktavia», номерний знак PZ 322 MC з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, не чітке мовлення, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння, установленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду від 26.12.2017, оскільки вважає її незаконною, необґрунтованою і такою, що прийнята без дослідження всіх обставин справи. Просить скасувати дану постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що справа розглянута без його участі, а копію зазначеної ухвали суду отримав поштовим відправленням лише 05.01 2018 року, тобто з незалежних від нього причин був позбавлений права оскаржити судове рішення. Вважає, що судом не з'ясовано всіх обставин справи та не заслухано пояснення особи порушника, не всі факти були враховані та прийнято помилкове рішення. Зазначає, що не керував транспортним засобом, а біля припаркованого та належного йому автомобіля зупинився патруль поліції та попросив його пред'явити документи. Оскільки в нього не було із собою іншого посвідчення особи, крім посвідчення водія, він його

-2-

пред'явив працівникам поліції, у яких виникли сумніви щодо вживання ним алкогольних напоїв. Вказує на те, що працівниками поліції не було роз'яснено йому права та обов'язки, не вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, позбавлено можливості надати пояснення щодо суті правопорушення, викласти зауваження до протоколу. Не погоджується із складом правопорушення, оскільки транспортним засобом не керував, водієм в розумінні Правил дорожнього руху України не являвся, а тому і не повинен був проходити огляд на стан сп'яніння. Заперечує факт вживання алкоголю та той факт, що працівники поліції пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у присутності свідків. Вказує на порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1395 від 07.11.2015 при складанні матеріалів справи та порушення процедури направлення водія для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу у відсутності правопорушника та його захисн7ика - адвоката ОСОБА_2, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Суд, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до переконання про слушність доводів апеляції щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом, а відповідно до ст. 268 цього Кодексу, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце, і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи щодо нього, хоча був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи.

Згідно матеріалів справи та долучених до апеляційної скарги доказів вбачається, що копію оскаржуваної постанови суду ОСОБА_1, отримав лише 05.01.2018 ( а. с. 21, 28), хоча судом першої інстанції така була надіслана у строк, передбачений ст. 285 КУпАП, про що свідчить супровідний лист за №303/6857/17, згідно якого постанова судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2017 надіслана 26.12.2017.

З врахуванням наведеного, оскільки з незалежних від ОСОБА_1 та суду першої інстанції причин, у зв'язку з несвоєчасною відправкою поштового відправлення відділенням поштового зв'язку, з метою недопущення порушення права на захист особи, доводи апеляційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 вважаються поважними, і такий строк апеляційним судом поновлюється.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, допитавши інспектора роти №2 батальйону УПП у м. Мукачеві та м. Ужгороді ОСОБА_3, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 щодо недоведеності складу адміністративного правопорушення в його діях, до задоволення не підлягає з таких підстав.

-3-

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та досліджених доказів апеляційним судом установлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Oktavia», номерний знак PZ 322 MC, в м. Мукачеві по вул. Данила Галицького, 97 «АЗС Ультра», з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, не чітке мовлення, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння, установленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.

Так, зокрема, вина ОСОБА_1 доведена: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 005965 від 26.11.2017, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому Законом порядку у лікаря-нарколога та за допомогою приладу «Драгер»; належним чином завіреною копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 26.11.2017, серія АР №238960, відповідно до якої 26.11.2017 ОСОБА_1, керував транспортним засобом на якому перетнув суцільну

-4-

лінію дорожньої розмітки та не мав при собі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції, в діях яких не встановлено порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, згідно якого ОСОБА_1 в присутності свідків, працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп'яніння або на місці зупинки транспортного засобу або у лікаря-нарколога, однак останній відмовився.

В ході апеляційного розгляду справи інспектор роти №2 батальйону УПП у м. Мукачеві та м. Ужгород ОСОБА_3 пояснив, що перебував на чергуванні, знаходилився на автозаправці «Ультра», коли було помічено автомобіль марки «Шкода» на іноземній реєстрації, який порушив правила дорожнього руху, а саме з крайньої правої смуги різко змінив рух, повернув ліворуч, заїхав на автозаправку «Окко» в м. Мукачеві, яка знаходиться з другої сторони дороги, деякий час там постояв і через всі суцільні смуги проїзної частини, проїхав на АЗС «Ультра», в десяти метрах від працівників поліції. Також, пояснив, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля, з якого вийшов коли побачив працівників поліції. Під час спілкування з ОСОБА_1, у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, після чого в присутності двох сторонніх осіб, останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, однак від його проходження ОСОБА_1 відмовився. Відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, у своїх поясненнях підтвердили свідки, які були запрошені. Крім того, показав, що всі дії працівників поліції та дії правопорушника ОСОБА_1 були зафіксовані нагрудною бодікамерою.

За таких підстав, доводи апеляційної скарги щодо заперечення факту керування транспортним засобом не відповідають наявним у справі доказам, зокрема, постанові про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 122 КУпАП, відеозапису, долученого до матеріалів справи, відповідно до якого ОСОБА_1 зупинився на транспортному засобів марки «Skoda Oktavia», номерний знак PZ 322 MC та вийшов з водійського сидіння та іншими доказами, які у своєму взаємозв'язку підтверджують встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи.

Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи апелянта щодо відсутності пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, в тому числі з залученням свідків правопорушення, так як долученим відеозаписом, який переглянуто в ході апеляційного розгляду справи, підтверджено, що працівники поліції пропонували пройти ОСОБА_1 огляд для встановлення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу «Драгер» або у лікарні.

Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що інспектор роти №2 батальйону УПП у м. Ужгороді та Мукачеві ОСОБА_3, як особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення та відбирав письмові пояснення у свідків правопорушення був упереджений при оформленні матеріалів про адміністративні правопорушення або що в нього були підстави фальсифікувати такі, - на ці дані в апеляційній скарзі й не вказується. Тому, суд приходить до висновку, що інспектор поліції при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв в межах наданих йому повноважень, оскільки матеріали справи складені згідно вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1395 від 07.11.2015, №1452/735 від 09.11.2015.

-5-

Не встановлено під час розгляду справи апеляційним судом і яких-небудь даних про те, що у свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були свідками відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря нарколога для визначення стану алкогольного сп'яніння, були підстави для обмови ОСОБА_1, - на такі дані також, не вказується в апеляційній скарзі.

З урахуванням вище наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею місцевого суду, ОСОБА_1 обґрунтовано визнано винним у порушенні вимог, які передбачені пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, а призначене йому адміністративне стягнення таким, яке відповідає санкції вищевказаної статті - як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, і є справедливим.

Разом з тим, апеляційний суд визнає обгрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення його права на участь в судовому засіданні, відповідно до ст. 268 КУпАП, однак дане порушення не впливає на законність прийнятого рішення та не спростовує висновків суду щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, право особи постати перед судом та реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАПА було відновлене апеляційний судом в ході перегляду справи за апеляційною скаргою, а постанову суду першої інстанції апеляційний суд визнає такою, що відповідає вимогам Закону.

На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

При прийнятті рішення враховуються положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; та те, що правопорушником жодних доказів у підтвердження обґрунтованості доводів апеляційної скарги надано не було.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2017.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2017 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: