УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.
суддів Мелінишин Г.П., Павлишиної А.Т.
секретаря Гаран Н.І.
з участю: позивача ОСОБА_1,
його представника -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по невиплаченій пенсії та зобов"язання здійснити перерахунок пенсії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду від 21 грудня 2006 року, -
встановила:
ОСОБА_1 оскаржує постанову Івано-Франківського міського суду від 21 грудня 2006 року, якою йому відмовлено в позові до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по невиплаченій пенсії та зобов"язання здійснити перерахунок пенсії.
Апелянт вважає, що судом невірно застосовано норми матеріального права, зокрема Постанова KM України від 17 липня 1992 року № 393, згідно з якою при зміні розмірів грошового забезпечення , раніше призначені пенсії військовослужбовців підлягають перерахунку. Аналогічну вимогу містить і п. З ст. 63 ЗУ України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців..." З 1 квітня 2000 року введено в дію нову схему посадових окладів військовослужбовців і їх збільшення тягне за собою перерахунок пенсії. Це стосується і Указів Президента України від 23.02.2002 року № 173 та від 5.05.2003 року № 389 щодо 100% збільшення виплат та встановлення надбавок за безперервну службу.
Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник-ОСОБА_2 вимоги підтримали з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права на перерахунок раніше призначеної йому пенсії, оскільки дія Указів Президента, на які посилався позивач, на нього не поширюється ( позивач звільнений з військової служби до запровадження цих надбавок, їх не отримував).
Заслухавши доводи апелянта, його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Справа № 22-а-86/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Перегінець Л.В.
Категорія 22 Доповідач Меленко О.Є.
2
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу, органів внутрішніх справ" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом і членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців. При цьому для обчислення їм пенсії враховуються відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавка за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеного Закону KM України 17 липня 1992 року прийняв Постанову № 393, п. 7 якої визначено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікація та умови служби).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений зі служби у 1996 році і надбавок, передбачених Указами Президента України від 23.02.2002 р. № 173 та від 05.05.2003 року № 389, під час проходження служби не отримував. Тому дія вищезазначених Указів на нього не поширюється.
Крім цього, на виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу, органів внутрішніх справ", Постановою KM України від 6 квітня 1998 p. N 452 „Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" ( з послідуючими змінами) затверджено перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при призначенні пенсії і премії, яка передбачена Постановою КМУ від 22.05.2000 року № 829 в зазначеному переліку немає.
За таких обставин рішення суду першої інстанції про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог є таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування з мотивів наведених апелянтом колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 198, 200,205, 206 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Постанову Івано-Франківського міського суду від 21 грудня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з часу проголошення.
Судді: О.Є. Меленко
Г.П. Мелінишин
A.T. Павлишина