Судове рішення #704185
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2007 року

м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої: суддів: секретаря: з участю:

Меленко О.Є.,

Матківського Р.Й., Шишка А.І.

Логажевської М.Б.

представника ОСОБА_1-

ОСОБА_2,

представника відповідачів- Мойсея Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, командування Повітряних Сил ЗСУ, військової частини А1349 про визнання дій відповідачів по нарахуванню надбавки за безперервну службу неправомірними та стягнення недоплаченого грошового забезпечення, грошової компенсації за не отримане речове майно за апеляційною скаргою ОСОБА_2, що діє інтересах ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2006 року, -

 

встановила:

 

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України, командування Повітряних Сил ЗСУ та військової частини А-1349 про визнання дій відповідачів по нарахуванню надбавки за безперервну службу неправомірними стягнення недоплаченого грошового забезпечення в сумі 6107 грн. 64 коп. та грошової компенсації за не отримане речове майно в сумі 1555 грн. 41 коп. до березня 2000 року та 3269 грн. 39 коп. з березня 2000 року до 16.11.2005 року.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 24.11.2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з військової частини А1349 (м. Івано-Франківська, вул. Чорновола, 119А) в користь ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_1) -1555 грн. 41 коп. грошової компенсації за речове майно, не одержане ним до березня 2000 року.

Зобов'язано військову частину А1349 видати ОСОБА_1 речове майно, не одержане ним після березня 2000 року, згідно переліку зазначеного в довідці № 105 військової частини А1349 на загальну суму 3269 грн. 39 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 51 грн. судового збору.

Стягнуто з військової частини А1349 в дохід державного бюджету 3 грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

На цю постанову представник ОСОБА_1- ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає зокрема, що суд без належної мотивації вилучив із числа, визначених ними відповідачів - Міністерство оборони України, генеральний штаб ЗСУ.

 

Справа №22-а-50/2007р.

Категорія 42

Головуючий у І інстанції Горейко М.Д.

Доповідач Меленко О.Є.

 

2

Судом не взято до уваги доводи про те, що Міністерство оборони України вчинило неправомірні дії щодо ОСОБА_1 в частині визначення розміру надбавки за вислугу років, встановленої Указом Президента України від 05.05.2003 року.

При ухваленні рішення щодо грошової компенсації за неотримане речове майно, суд допустив порушення вимог ст.ст 8 та 9 КАС України.

Відповідно до чинного законодавства офіцери, прапорщики, військовослужбовці за контрактом за їх бажанням отримують речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього.

Постановляючи рішення про стягнення речового майна в натуральній формі, суд створив перепони в реалізації його права власності, оскільки він обрав грошову компенсацію за неотримане речове майно, а не речове майно в натурі.

Суд також не врахував пільг, що надані законодавцем позивачу при зверненні до суду у зв"язку з трудовими спорами та безпідставно стягнув судовий збір з ОСОБА_1

Посилаючись на викладені обставини, апелянт просив постанову суду від 24.11.2006 року змінити, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, покласти судові витрати на відповідачів.

Вислухавши доводи представника ОСОБА_1, заперечення щодо них представника відповідачів, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно п.1 Указу Президента України від 05 травня 2003 року №389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" надано Міністрові оборони України, Міністрові внутрішніх справ України, Голові Державної прикордонної служби України та Начальнику    Управління          державної          охорони    України    право    встановлювати

військовослужбовцям відповідно Збройних Сил України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, внутрішніх військах, у Державній прикордонній службі та Управлінні державної охорони України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10; понад 10 років - до 30; понад 15 років - до 50; понад 20 років - до 70;    понад 25 років - до 90 відсотків.

Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ України, Головою Державної прикордонної служби України та Начальником Управління державної охорони України.

Відповідно п.2 Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 26.05.2003 № 149 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 2003 р. за № 411/7732 передбачено встановлювати розміри щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.

Постановляючи рішення в частині вимог про стягнення заборгованості по виплаті надбавки за безперервну службу, суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_1 отримував щомісячні надбавки за безперервну службу відповідно до розпорядження Міністра оборони України в межах фонду грошового забезпечення, а тому його вимоги про стягнення заборгованості в сумі 6107 грн. 64 коп. є необгрунтованими.

Суд першої інстанції правильно стягнув 1555 грн. 41 коп. грошової компенсації за речове майно не одержане до березня 2000 року та зобов'язав видати в натурі речове майно, що належить йому після березня 2000 року, оскільки відповідно до Закону України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року призупинена дія ч.2 ст. 9 ЗУ „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.

 

з

Відповідно до пункту 2.5 Порядку застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 01.10.1998р. №350 військовослужбовці забезпечуються речовим майном тією військовою частиною, у списках якої вони перебувають, у зв"язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано поклав обов"язок виплат на військову частину А 1349, де проходив службу позивач.

Питання судових витрат судом вирішено у відповідності до п/п 3 п. З Прикінцевих та перехідних положень КАС України.

Постанови суду ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

 

ухвалила:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє інтересах ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з часу набрання законної сили.

 

Судді:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація