Справа  № 2- 411 /2009р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

27 травня 2009 р.                                           Личаківський районний суд м.Львова  

в складі головуючого судді                      Гирича С.В.  

з участю секретаря судових засідань         ОСОБА_1  

адвоката                                                    ОСОБА_2  

пред. позивача                                          ОСОБА_3  

відповідача                                               ОСОБА_4  

пред. 3-ї особи                                          ОСОБА_5  

м. Львові  

у відкритому судовому засіданні  

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру та вселення у квартиру,  суд -  

ВСТАНОВИВ:  

Позивачі звернулася із позовом до відповідача, 3-ї особи органу опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради  про  усунення перешкод у здійсненні права власності на АДРЕСА_1 та вселення у вказану квартиру.  

Позивачі позов мотивує тим, рішенням судової колегії суддів судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду Львівської області від 01.10.2008року за ОСОБА_6 визнано право власності на 2/6 ідеальних частини квартири АДРЕСА_2, за ОСОБА_7 на 1/6 частину вказаної квартири. Решта Ѕ частина квартири належить відповідачці.  

Раніше позивачі у вказаній квартирі не проживали, однак на даний час виникла така необхідність. На їх звернення  відповідач відмовляється передати їм ключі від квартири, категорично заперечую проти вселення у квартиру, чим порушує їх законні права власників.  

Тому враховуючи положення ст..ст.316,386,391 ЦК України просять усунути перешкоди зі сторони відповідачки у здійсненні права власності на квартиру та вселити їх у квартиру.  

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3 позов підтримала, пояснила, що відповідач з метою недопущення позивачів у квартиру звертається із необґрунтованими скаргами у правоохоронні органи, звинувачує позивачів у наркомані,викраденні її речей. При цьому відповідач не погоджується на розмін чи інші способи розділу квартири. Вона користується квартирою, хоч має право власності лише на Ѕ частину, а позивачі не можуть навідь зайти до своєї власності.  

Відповідач ОСОБА_4 проти позову заперечила, визнала, що не дає позивачам ключі від квартири та категорично заперечує проти вселення їх у квартиру, оскільки вважає, що там   сторони разом проживати не мають можливості. Квартира складається із двох прохідних кімнат, вона проживає із малолітньою дитиною, а тому позивачі не можуть проживати із ними у цій квартирі.    

Представник 3-ї особи органу опіки та піклування Личаківськоїрайонної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_5 проти позову заперечила, пояснила, що вселення позивачів у спірну квартиру приведе до порушення право малолітньої дитини, а тому просить у позові відмовити.  

Заслухавши пояснення сторін, 3-ї особи, дослідивши письмові докази, суд позов задовольняє з таких підстав.  

Як вбачається із витягів з реєстрації права власності на нерухоме майно (а.с.21,22) ОСОБА_7 є власником 1/6 частини  квартири АДРЕСА_3, а ОСОБА_6 є власником 2/6 ідеальної частини даної квартири. Відповідач є власником Ѕ частини даної квартири (а.с.7-9).  

Згідно ст.41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю,результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.  

Відповідно до вимог ст. 316 ч.1 ЦК України передбачено що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.  

Відповідно до вимог ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.  

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, будучи власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 проживає у вказані квартирі з неповнолітньою дитиною, при цьому вона не допускає до квартири позивачів, які є власниками іншої Ѕ частини квартири, відмовляється передати їм ключі від квартири та вселитися у квартиру.  

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи (а.с.42-63) здійснити поділ квартири на дві окремі  між сторонами технічно не можливо.  

При цьому, з метою перешкоджання користування квартирою вона звертається у правоохоронні органи з приводу, так званої, неправомірної поведінки позивачів, які вимагають допустити їх до квартири та передати ключі, або вирішити питання про відчудження її та розподіл коштів між співвласниками (а.с.28-31). При цьому у вказаних заявах відповідач визнає, що заперечує проти вселення позивачів у квартиру,звинувачує їх у тому, що вони вживають наркотичні засоби.  

Таким чином, є доведеним, що відповідач, будучи власником лише Ѕ частини квартири АДРЕСА_4 не допускає позивачів, як власників іншої Ѕ частини до квартири, не дає їм ключі, щоб зробити дублікати, всілякими способами перешкоджає позивачам на свій розсуд володіти та  користуватися квартирою, вселитися у квартиру.  

Суд вважає, що у відповідності до вимог ст. 316 ЦК України, оскільки квартира між співвласниками не поділена, позивачі мають право без згоди іншого власника   користуватися спірною квартирою та проживати у ній.  

Доводи відповідача про те, що вселення позивачів у квартиру приведе до порушення прав її  неповнолітньої дочки, яка зареєстрована у спірній квартирі не є обґрунтованими, оскільки позивачі вселяється у належну їм  власність. В послідуючому співвласники у відповідності до вимог ст.358 ЦК України вправі домовитися про порядок користування спільною власністю.  

У відповідності до вимог ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення   перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.          

Таким чином, позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими і їх слід задоволити повністю.  

Керуючись ст.ст.10,60,208, 209 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст.316,358,391 ЦК України,  суд-          

  ВИРІШИВ:  

  Позов задоволити. Вселити ОСОБА_6, ОСОБА_7 у квартиру АДРЕСА_5.  Зобов’язати відповідача ОСОБА_4 не чинити перешкод позивачам ОСОБА_6, ОСОБА_7 у здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_6.  

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області в порядку і в строки передбачені ст. 294 ЦПК України.  

  Суддя: