Справа № 2-а-547
2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2009 р. смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Черкаській області, старшого лейтенанта міліції Печенова Владислава Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВCТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову, серії СА № 113204 від 02.09.2009 р., про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 180,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП винесену інспектором дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Черкаській області старшого лейтенанта міліції Печеновим В.А.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала і просить суд адміністративний позов задовольнити.
Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали у справі, але у судове засідання не з'явився і причину своєї неявки суду не повідомив, заперечення чи погодження щодо позову на адресу суду не надіслав.
Частиною 4 ст. 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Надання особам права оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення є гарантією забезпечення додержання вимог законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, а також відповідно до ст. 280 КпАП України, з'ясувавши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.
Судом встановлено, що 02.09.2009 р. відповідач у відношенні позивача склав протокол про адміністративне правопорушення серії СА № 055827, у якому зазначено, що ОСОБА_1 порушив пункт 30.2 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., так як 02.09.2009 р. о 23 год. 40 хв. керував автомобілем Фольксваген, номерний знак НОМЕР_1, по вул. Соборній у м. Тальне в темну пору доби, задній номерний знак якого не був освітлений.
02.09.2009 р. відповідач виніс постанову серії СА № 113204, у якій визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП , і наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 180,00 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що він постійно мешкає у с. Новоуспенівка Веселівського району Запорізької області і їхав до своїх батьків, які мешкають у м. Тальне. Це досить значна відстань. Перед поїздкою, виконуючи Правила дорожнього руху, перевірив справність автомобілю, в тому числі і освітлення заднього номеру, яке, до речі, було справне.
В темну пору доби, коли ОСОБА_1 їхав, то фізично не міг побачити задній номерний знак.
Коли його зупинив відповідач, то позивач виклав свої аргументи, які полягали в тому, що лампочка, яка освітлює задній номер автомобіля, перегоріла під час руху і по приїзду до батьків, у придатних для того умовах буде замінена. Проте, працівник ДАІ пояснення до уваги не прийняв, сказав, що у нього план, і склав протокол на підставі якого виніс постанову про накладення на мене адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 пояснив, що несправну лампочку він замінив, коли доїхав до батьків.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту даної статті закону вбачається, що законодавець покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов’язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень повинен спростувати презумпцію своєї винуватості, адже вона дає можливість вважати встановленою неправомірність його рішень, дій чи бездіяльності.
Позивач не зобов’язаний доводити ці обставини.
Суд, з метою отримання підтвердження чи спростування пояснень позивача звернувся до відповідача з пропозицією надати суду пояснення, але Печенов В.А. вимогу суду не виконав і своєю неявкою до суду поставив під сумнів законність винесеної постанови.
Відповідач не надав суду заперечення щодо позову і тим самим свою презумпції не спростував.
Відповідно до ст. 293 КпАП України орган (посадова особа), при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі ст. ст. 288-293 КпАП України, ст. 17, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Черкаській області, старшого лейтенанта міліції Печенова В.А., серії АС № 113204 від 02.09.2009 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 180,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КпАП України – скасувати, а провадження у справі закрити.
Копію постанови направити ОСОБА_1., Печенову В.А. та відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
В разі неподання заяви про апеляційне оскарження постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.О. Нагорний