Справа № 22ц-2427/2009 Головуючий у 1-й інстанції КУЗЮРА В.О.
Категорія – цивільна Доповідач ЗІНЧЕНКО С.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2009 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді КВАЧА М.О.,
суддів: ЗІНЧЕНКО С.П., ІШУТКО В.М.,
при секретарі КОВАЛЕНКО Ю.В.
з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокуратури Бобровицького району на рішення Бобровицького районного суду від 16 вересня 2009 року у справі за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області, Бобровицької міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу,
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі прокуратура Бобровицького району Чернігівської області просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Рішенням Бобровицького районного суду від 16 вересня 2009 року позовні вимоги задоволені частково, зменшено розмір відшкодування. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави шкоду в розмірі 2000 грн.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду про зменшення суми відшкодування є наслідком невірного застосування норм матеріального права. Апелянт зазначає, що суду не надано доказів скрутного матеріального становища відповідача, що було надано лише копію пенсійного посвідчення, що не є підтвердженням матеріального становища та відповідно не може бути підставою зменшення відшкодування. В результаті неправильного застосування норм матеріального права, а саме положень ст.ст. 1193, 1166 ЦК України, ст.12 Закону України „Про охорону природного навколишнього середовища”, було порушено інтереси держави, що виразилося в неповному відшкодуванні шкоди, завданої природному навколишньому середовищу.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить відхилити апеляційну скаргу прокуратури Бобровицького району Чернігівської області, а рішення суду залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 27.03.2009 року ОСОБА_3 без відповідного дозволу видалила дев’ять сироростучих дерев породи вільха по вул. Лукашівська м. Бобровиця. Відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції в Чернігівській області розмір шкоди, завданої незаконним видаленням дерев, складає 3380 грн. Про вчинення даного правопорушення було складено акт. Також було складено протокол про адміністративне правопорушення від 27.03.2009 року та винесено постанову від 30.03.2009 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 грн.
За правилами ст.1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Згідно зі ст.ст.68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” відповідач несе зобов’язання відшкодувати збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства, як правило, в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції вірно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, фактичні обставини справи, закон, який їх регулює та надавши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку, що 27 березня 2009 року відповідачка допустила порушення природоохоронного законодавства. Суд вірно зазначив, що вина відповідачки підтверджується актом перевірки, польовою переліковою відомістю від 27.03.2009 року \а.с.3,4\, протоколом про адміністративне правопорушення від 27 березня 2009 року, постановою про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності \а.с.7\, довідкою міської ради про відсутність дозволу про видалення дев’яти дерев сироростучої породи вільхаа.с.6\. Суд дав належну оцінку поясненням свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили факт вирубки дерев, разом з тим зазначили, що половина цих дерев були сухими і могли будь якої миті упасти. Суд також прийшов до вірного висновку, що відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна діями фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла.
Статтею 1193 ЦК України передбачені підстави, за яких деліктна відповідальність не має місця взагалі або її розмір зменшується порівняно із вимогою відшкодування шкоди в повному обсязі.
У правилах ч.4 ст.1193 ЦК України передбачається можливість врахування матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, і як наслідок – зменшення судом розміру відшкодування.
Розмір заподіяної матеріальної шкоди становить 3880 грн., виходячи з розрахунку проведеного, відповідно до такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 року №559.
Визначаючи розмір заподіяної матеріальної шкоди, суд вірно прийшов до висновку, що відшкодування шкоди в повному розмірі поставить відповідачку в дуже скрутне матеріальне становище, оскільки, вона є пенсіонеркою, має похилий вік \1943 р.н.\, незначну пенсію, за станом здоров’я потребує оперативного лікування, а також суд врахував що дерева відповідач видалила з метою усунення небезпеки їх падіння.
Такий висновок суду повністю відповідає матеріалам справи та ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Посилання апелянта на те, що відповідач не надала доказів про скрутне матеріальне становище, а тому суд безпідставно зменшив розмір відшкодування, не ґрунтується на доказах.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає встановленим по справі обставинам, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні належних і допустимих доказах та відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу прокуратури Бобровицького району Чернігівської області відхилити.
Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: Судді: