П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

         15 грудня 2009 року                                                              Справа №2а-3130/09/0701

         Берегівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Фейіра О.О., при секретарі Кузьма Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Берегово справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1, , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14   до Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України у Берегівському районі щодо не нарахування щомісячної державної допомоги протягом 2006-2008 років неправомірними та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни,

                                                                 в с т а н о в и в :

            Зважаючи на потребу у наведенні доводів, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити ступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.64 Контистуції України, ст.ст.3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.7-11, 17, 18, 71, 94, 122, 128 ч.4, 160, 163 КАС України,  

                                                                п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі протиправною

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3,   ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4,   ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5,   ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6,   ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7,   ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8,   ОСОБА_9, 15 жовтня 1942 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9,   ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_11,   ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_12,   ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_13, з підвищенням їх на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14   витрати зі сплати судового збору у розмірі по 1 грн 70 коп.    

З повним текстом рішення сторони зможуть ознайомитися 15 грудня 2009 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через цей районний суд.

      Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий                                                           О.О.Фейір  

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

  15 грудня 2009 року                                                              Справа №2а-3130/09/0701  

  Берегівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Фейіра О.О., при секретарі Кузьма Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Берегово справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України у Берегівському районі щодо не нарахування щомісячної державної допомоги протягом 2006-2008 років неправомірними та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни,  

  в с т а н о в и в :  

  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14  звернулися до Берегівського райсуду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Берегівському районі Закарпатської області про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України у Берегівському районі щодо не нарахування щомісячної державної допомоги протягом 2006-2008 років неправомірними та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».  

Позовні вимоги мотивували тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі-Закон 2195) належать до соціальної категорії «дитина війни». Вони мають право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2008 роках така допомога їм не виплачувалася в той час, як Рішенням Конституційного Суду України (далі КСУ) від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції окремі положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими було зупинено норми Закону 2195.  

Ухвалою Берегівського райсуду від 10 грудня 2009 року справи за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 об»єднані в одне провадження ( а.с.126-127).  

Позивачі в судове засідання не з»явилися, про день, час та місце слухання справи були судом повідомлені, в позовній заяві просили розглянути справу по суті у їх відсутності відповідно до п.3 ст.122 КАС України.  

Відповідач- суб»єкт владних повноважень, в судове засідання не з»явився, про день, час та місце слухання справи був судом належним чином повідомлений, поважність неявки суду не ствердив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не подав. Подав до суду заперечення на позов, в якому позов не визнає і просить відмовити в його задоволенні.  

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони  посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази сторін на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного .  

Судом встановлено, що позивачі є «дітьми війни» в розумінні ст.1 Закону 2195.      

Відповідно до ст.6 Закону 2195 позивачі мають право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Пунктом 12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону 2195 було зупинено.  

Пунктом 41 розділу ІІ ЗУ«Про Державний бюджет України на 2008 рік» текст статті 6 «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції,  а саме: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону 2195, державні гарантії дітям війни, встановлені  цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Рішенням КСУ від 09.07.2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема ст.71 п.12 ЗК «Про Державний бюджет на 2007 рік».  

Рішенням КСУ від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема пункту 41 розділу ІІ ЗК «Про Державний бюджет на 2008 рік».  

Рішень щодо аналогічних норм Закону України, яким у 2006 році зупинялася дія ст.6 Закону України №2195-ІУ КСУ не приймалося..  

Рішення КСУ має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.  

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність. Рішення КСУ від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, а відтак на період до 09.07.2007 року не поширюється. Рішення КСУ від 22.05.2008 року зворотної дії в часі не має, а відтак на період до 22.05.2008 року не поширюється.  

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.  

Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІУ (далі Закон 1058), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність. При цьому, ч.3 ст.28 цього Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак, враховуючи той факт, що Закон 1058 є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов»язання взяті державою, навіть якщо такі зобов»язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, суд вважає за можливе застосувати саме ч.1 ст.28 Закону 1058 для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом 2195, оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме мінімальну пенсію за віком, що, на думку суду, не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону 1058.  

Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст.6 Закону 2195 не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.  

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України та здійснює свої повноваження на підставі п.15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону 1058, рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем мешкання позивача є управління Пенсійного фонду в Берегівському районі. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що саме управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі є належним відповідачем по даній справі. За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі здійснити перерахунок пенсії позивачеві за періоди з 09 липня 2007 року ( з дня ухвалення відповідного рішення КСУ) до 31 грудня 2007 року (до кінця бюджетного року) та з 22 травня 2008 року (з дня ухвалення відповідного рішення КСУ) до 31 грудня 2008 року (до кінця бюджетного року), з підвищенням пенсії на 30 відсотків з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати.  

Відповідно до ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону, суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Зазначена норма Кодексу зобов»язує суд для усунення прогалини у правовому регулюванні відносин застосувати інститут аналогії закону і права.  

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону 1058, нараховані суми пенсій, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, а тому, застосовуючи відповідно до ч.7 ст.9 КАС України аналогію закону, суд приходить до висновку, що позивачем не було пропущено строк звернення до адміністративного суду і перерахунок пенсії позивача слід провести: за 2007 рік- з 09 липня 2007 року ( з дня ухвалення відповідного рішення КСУ) до 31 грудня 2007 року (до кінця бюджетного року), за 2008 рік-22 травня 2008 року (з дня ухвалення відповідного рішення КСУ) до 31 грудня 2008 року (до кінця бюджетного року).  

Позовні вимоги щодо зобов»язання відповідного управління Пенсійного фонду України нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.  

Згідно вимог ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.  

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України, в судовому засіданні 15 грудня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови.  

Керуючись ст.64 Контистуції України, ст.ст.3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.7-11, 17, 18, 71, 94, 122, 128 ч.4, 160, 163 КАС України,  

  п о с т а н о в и в:  

позов задовольнити частково.  

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі протиправною  

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_9, 15 жовтня 1942 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_13, з підвищенням їх на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

В іншій частині позовних вимог відмовити.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 витрати зі сплати судового збору у розмірі по 1 грн 70 коп.    

З повним текстом рішення сторони зможуть ознайомитися 15 грудня 2009 року.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через цей районний суд.  

  Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

    Головуючий                                                           О.О.Фейір