Справа № 2 - а – 553
2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2009 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої судді Калиній Г.В.
секретаря судового засідання Федишин І.П.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області в особі Долинського ВДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
У своєму адміністративному позові позивач просить скасувати постанову серії АТ № 0085458 від 10 червня 2009 року, винесену інспектором ВДАІ Долинського району Новошицьким В.В., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу у сумі 260 гривень.
У своєму позові позивач вказує, що відповідно до оскаржуваної постанови він 10 червня 2009 року о 15 годині 39 хвилин в насаленому пункті с. Оболоня Долинського району, керуючи автомобілем рухався із швидкістю 105 кмгод, чим допустив порушення п. 12.4 ПДР України. Вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Як на підставу своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що у відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком ) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян , на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Іншого закону, що визначав би поняття адміністративного правопорушення, в Україні, немає .
Таким чином, вина являється основною та обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони будь – якого адміністративного правопорушення. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння і його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.
Інкримінованою йому у вину ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км / год, проте він категорично стверджує, що ні умисно, ні з необережності не порушував ПДР України та вимог ст. 122 КУпАП .
У вказаний день та час в населеному пункті він міг рухатися зі швидкістю не більшою 80 км/год, де рух транспортних засобів з такою швидкістю не створює складу адміністративного правопорушення .
Йому достовірно відомо, що прилад ВІЗІР працює зі значною похибкою.
Більше того, у відповідності до ст. 10 – 11 Закону України « Про метрологію та метрологічну діяльність » , на вимірювання у сфері , у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі , розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів йому надано не було. Розміри похибок вимірювань йому не повідомлено, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань. В постанові було вказано тільки серійний номер приладу 0812418 .
Всупереч вимогам ст. 245 КУпАП, якою передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, інспектор Новошицький В.В. знехтував вказаними вимогами закону і наклав на нього адміністративне стягнення за правопорушення, якого він ніколи не скоював .
ОСОБА_2 відкрито знехтував і вимогами п. 6 ст. 258 КпАП України , у відповідності до якого копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. У його випадку постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена 10 червня 2009 року, йому не надсилалась взагалі, що є грубим порушенням його права на захист .
Вищенаведені обставини вказують на незаконність оскаржуваної постанови і в зв’язку з цим він звернувся до суду.
У судове засідання позивач не з’явився, направив суду заяву про розгляд справи у його відсутності у порядку письмового провадження, позов підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився , хоча завчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
Враховуючи наведене та вимог ст. ст. 122, 128 п. 4 КАС України, суд вважає, що справу слід розглянути у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для вирішення справи по суті.
Дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку , що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав .
Відповідно до оскаржуваної постанови, позивач 10 червня 2009 року о 15 годині 39 хвилин у насаленому пункті с. Оболоня Долинського району, керуючи автомобілем рухався із швидкістю 105 кмгод, чим допустив порушення п. 12.4 ПДР України.
Цією постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 260 гривень .
Відповідно до ст. 14-1 ч.1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами , що мають функції фото і кінозйомки , відеозапису чи засобами фото – і кінозйомки , відеозапису притягуються власники ( співвласники ) транспортного засобу .
З оскаржуваної постанови вбачається, що правопорушення зафіксовано приладом «Візір» , однак не представлено суду будь-яких доказів про те, що він працював у автоматичному режимі, а якщо працював у такому режимі, то де коли і ким встановлений. Чи він встановлений у населеному пункті чи поза ним.
Відповідно до п. 6 «Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір» , що зареєстровані в ДАІ МВС України 08 липня 2008 року за № 7669 , при роботі з ВШ «Візір» , контроль за дорожнім рухом здійснюється за звичайним принципом, відповідно до якого, однин інспектор здійснює контроль , а другий зупиняє автотранспорт і складає протоколи .
Відповідно до вимог Закону України « Про дорожній рух», при виявленні правопорушення працівником ДАІ, він зобов»язаний зупинити автомобіль правопорушника, скласти протокол про адміністративне правопорушення , забезпечивши при цьому права особи, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
У відповідності до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, в порушення вимог вищезазначеної норми, не надав суду будь-яких доказів, які б з достовірністю підтверджували що позивач порушив вимоги Правил дорожнього руху. Більше того, вимогу суду про виклик його у судове засідання та представлення доказів проігнорував.
Оскільки позивачу не було забезпечено можливості реалізувати своє право, передбачене ст. 268 КУпАП, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити і скасувати оскаржувану постанову, справу направити на новий розгляд.
На підставі ст. ст. 245, 251, 258, 268, 280, 284, 285, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч.1 п.2 ст. 18 КАС України, керуючись ст. ст.71, 122, 158, 159, 162, 163, 167 КАС України , суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити. Постанову серії АТ № 0085458 від 10 червня 2009 року, винесену інспектором ВДАІ Долинського району Новошицьким В.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу у сумі 260 гривень скасувати, справу направити на новий розгляд.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рожнятівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до Рожнятівського районного суду або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України .
Суддя: