УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЖИТОМИРСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

  У Х В А Л А

  Іменем   України

10 грудня 2009 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області  в складі:

               головуючого           Широкової Л.В.

                                              суддів                                         Франовської К.С.

                                                                                              Худякова А.М.

                      при секретарі судового

                                     засідання             Жовновській О.О.

                                     з участю              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу   ОСОБА_3 на ухвалу судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 листопада 2009 року  по матеріалам позовної заяви ОСОБА_3  до товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” про визнання кредитного договору частково недійсним,-

в с т а н о в и л а :

Справа № 22ц-2761/09                                                                              Головуючий у 1-й інстанції  Хавронюк О.Л.

Категорія 27                                                                                             Доповідач Широкова   Л.В.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду   Житомирської області від 02 листопада 2009 року позовну заяву ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”   про визнання кредитного договору частково недійсним визнано неподаною та повернуто позивачу в порядку ст.121 ЦПК України. Зобов’язано фінансовий орган м.Бердичева повернути ОСОБА_3 сплачене державне мито в сумі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на загальну суму 120 грн.

           В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу судді скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі порушення суддею норм матеріального та процесуального права.  

           На обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що мотиви повернення позовної заяви надумані, оскільки недоліки позовної заяви ним усунені, а саме витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ним доплачені у повному розмірі, а від сплати державного мита він звільнений на підставі ч.3 ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів”.

           Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду   Житомирської області від 16 жовтня 2009 року позовна заява ОСОБА_3 до товариства з обмеженою

відповідальністю „Український промисловий банк”   про визнання кредитного договору

частково недійсним була залишена без руху, як така, що не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме - оскільки правовідносини сторін по договору носять майновий характер, то при зверненні до суду державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повинні сплачуватися в розмірах, передбачених для вимог майнового характеру.

          На виконання вимог даної ухвали судді Аврамчук Є.С. доплатив 83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.10).

          Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_3 просив визнати частково недійсним п.2.4, 2.6, 2.7, 2.8, 2.9, 2.10, 2.11, 2.12 кредитного договору № 128/ФКв-07 від 10.07.2007 р. про надання споживчого кредиту у розмірі 15 тис. дол. США для придбання легкового автомобіля.

          Оскільки між ОСОБА_3, як споживачем, та банком виникли кредитні правовідносини, які регулюються Законом України „Про захист прав споживачів”, то висновок судді про необхідність позивачу сплатити державне мито як за майнову вимогу є помилковим.

         Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

          Пунктом 10 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” від 21 січня 1993 року № 7-93 також передбачено, що від сплати державного мита звільняються   споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. 

Отже, ОСОБА_3 є звільненим від сплати державного мита.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 р. № 825 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258” , яка набрала чинності 13 серпня 2009 р., розмір   витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ щодо справи позовного провадження з розгляду спору майнового характеру становить 120 грн. 00 коп.

   Виходячи з того, що ОСОБА_3 при зверненні до суду із позовною заявою сплатив 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а на виконання вимог ухвали судді від 16 жовтня 2009 року доплатив ще 83 грн., що разом складає 120 грн.,  у судді не було підстав для визнання неподаною та повернення вказаної позовної заяви.    

           Керуючись ст.ст. 303-304, 307, 312-315 ЦПК  України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

  Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 задовольнити.

  Ухвалу судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 листопада 2009 року   скасувати, питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”   про визнання кредитного договору частково недійсним передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий                                                            Судді