Справа № 344/2161/18

Провадження № 22-ц/779/463/2018

Категорія 69

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач Горейко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача Горейко М.Д.

суддів: Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.

секретаря Капущак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, постановлену головуючою-суддею Татаріновою О.А. 22 лютого 2018 року в м. Івано-Франківську, по справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла», державний нотаріус Четвертої одеської державної нотаріальної контори Кулакова Лариса Михайлівна, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

19.02.2018 року ОСОБА_2 в порядку окремого провадження звернулася в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_7 (в родовому відмінку - ОСОБА_7), ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією і тією ж особою. Заяву мотивувала тим, що вона є спадкоємцем за заповітом спадкодавиці ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала у м. Одеса і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1. У зв'язку з відсутністю у неї правовстановлюючого документу на вказану квартиру, який є необхідним для оформлення спадщини, вона звернулась із запитом до КП «Міське агентство з приватизації житла» про надання дублікату даного документа. У відповідь на її звернення КП «Міське агентство з приватизації житла» повідомило, що видати запитуваний дублікат документів на квартиру неможливо, оскільки при вивченні архівних документів було з'ясовано, що оригінал свідоцтва про право власності на житло (квартиру) НОМЕР_1 від 13.07.1995 року було видано УЖКГ виконкому Одеської міської ради на ім'я ОСОБА_7, а не ОСОБА_7, тобто через допущену описку у власному імені спадкодавця та її по-батькові. Разом з цим, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником квартири згідно свідоцтва про право власності на житло (квартиру) НОМЕР_1 від 13.07.1995 року, що видане УЖКГ виконкому Одеської міської ради, є саме ОСОБА_7, а не інша особа. З інших документів спадкодавиці, зокрема, її паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, трудової книжки, пенсійного посвідчення, ощадної книжки вбачається, що її ім'я російською мовою вказано «ОСОБА_7», а українською «ОСОБА_7». Отже, описка у свідоцтві про право власності на житло (квартиру) НОМЕР_1 від 13.07.1995 року є наслідком одного з варіантів перекладу її власного імені з російської на українську мову. У зв'язку з наведеним заявник просила заяву задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2018 року відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла», державний нотаріус Четвертої одеської державної нотаріальної контори Кулакова Лариса Михайлівна, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Не погодившись з такою ухвалою, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права.

Зокрема зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції помилково вважав, що факт, який заявниця просить встановити, не є юридичним фактом та нібито не впливає на виникнення, зміну чи припинення її прав. Суд не врахував доводи ОСОБА_2 про те, що встановлення того факту, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_7 (в родовому відмінку - ОСОБА_7), ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією і тією ж особою, необхідне їй для отримання у КП «Міське агентство з приватизації житла» дублікату правовстановлюючого документу на спадкове майно і реалізації нею свого права спадкування шляхом оформлення державним нотаріусом Кулаковою Л.М. на підставі зазначеного дублікату відповідного свідоцтва про право власності. Проте, у зв'язку з допущеною опискою у написанні власного імені спадкодавиці орган приватизації дублікат свідоцтва не видає, а без отримання даного документа у нотаріуса відсутні правові підстави для видачі заявниці свідоцтва про право на спадщину. Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявниця, є юридичним фактом, адже в даному випадку він безпосередньо обумовлює право (юридичну можливість) заявницею отримати свідоцтво на право на спадщину за заповітом і іншого способу встановити даний факт, крім судового, немає. За таких обставин суд першої інстанції неправильно дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

У зв'язку з наведеним просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У засідання апеляційного суду апелянт та її представник, заінтересовані особи не з'явилися, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник апелянта подав суду письмову заяву, в якій просив справу розглянути у їх відсутності.

Заінтересовані особи причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції ухвалив про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив з того, що факт, який просить встановити ОСОБА_2, не є в переліку, що міститься в ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку.

ОСОБА_2 просить встановити факт, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_7 (в родовому відмінку - ОСОБА_7), ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією і тією ж особою, проте встановлення такого факту не передбачено ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Правильно врахувавши наведені положення цивільного процесуального законодавства, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2018 року без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

Судді: Бойчук І.В.

Ясеновенко Л.В.