Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #70472524




АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА




апеляційне провадження №22-ц/796/2670/2018

справа №756/2333/13-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Вербової І.М.

за участю секретаря судового засідання Амборської Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Диби О.В. 18 січня 2018 року, у справі за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Публічне акціонерне товариство "БГ Банк", про визнання неправомірними дій державної виконавчої служби щодо стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, визнання неправомірною постанови, зобов'язання закрити виконавче провадження,-

встановила:

В жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із скаргою на дії Шевченківського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві, в якій просить:

- визнати неправомірними дії Шевченківського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві щодо стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 300 грн. та виконавчого збору у розмірі 22508,24 грн. відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26 вересня 2017 року;

- визнати неправомірною постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26 вересня 2017 року;

- зобов'язати Шевченківського РВ ДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві задовольнити заяву ОСОБА_2 та закрити виконавче провадження № 53232866.

Скаргу обґрунтовано тим, що 12 січня 2017 року постановою державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві відкрито виконавче провадження №53232866 за рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «БГ Банк» 120156,13 грн. заборгованості за кредитним договором №92 від 20 травня 2003 року, заборгованості за відсотками - 3214,70 грн., пені - 90060,70 грн., 3% річних - 11650,94 грн.

ОСОБА_2 в добровільному порядку платіжним дорученням від 17 серпня 2017 року сплачено заборгованість за рішенням суду в повному обсязі в розмірі 227333,28 грн.

Проте, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 18 жовтня 2017 року їй стало відомо, що 26 вересня 2017 року Шевченківським РВ ДВС м.Київ ГТУЮ в м.Києві винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно якої звернуто стягнення на доходи боржника в межах боргу 300 грн. витрат виконавчого провадження та 22508,24 грн. виконавчого збору.

Зазначає, що такі дії відділу державної виконавчої служби є незаконними та такими, що порушують права та інтереси боржника, а також суперечать чинному законодавству, оскільки: боржника не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження та про початок примусового виконання рішення суду; боржником не було виконано рішення суду не з його вини, а за наявності обставин, що пов"язані із особою кредитора. Так, право вимоги за її зобов"язаннями неодноразово в період з 12 листопада 2014 року по 16 березня 2016 року відступались, в судовому порядку у справі про визнання правочинів недійсними права кредитора знову повернулись до банку (постанова суду апеляційної інстанції від 02 грудня 2015 року, залишена без змін судом касаційної інстанції 16 березня 2016 року). Ці обставини впливали на визначеність боржника щодо правильного кредитора. 17 серпня 2017 року на своє звернення ОСОБА_2 отримала лист від банку із зазначенням реквізитів для оплати; рішення суду було виконано боржником в добровільному порядку; відділом державної виконавчої служби не було винесено постанови про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18 січня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу та постановити нову про задоволення скарги. Апеляційну скаргу обґрунтовує доводами скарги, із якою звернулась до суду.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з"явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як установлено судом першої інстанції та убачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ в м.Києві від 12 січня 2017 року відкрито виконавче провадження №53232866 з виконання виконавчого листа №2/756/12/15 виданого 12 лютого 2016 року Оболонським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «БГ Банк» заборгованості за кредитним договором №92 від 20 травня 2003 року у розмірі 225082,47 грн.

Постановою також зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 22508,24 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 300 грн.

Зазначену постанову направлено боржнику на адресу, зазначену у виконавчому листі, рекомендованою кореспонденцією (т.4 а.с. 196, 197).

08 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернулась до державної виконавчої служби із заявою про закриття виконавчого провадження №53232866, що свідчить про обізнаність щодо відкриття цього виконавчого провадження.

Цією заявою ОСОБА_2 повідомляє про те, що у зобов»язанні неодноразово змінювався кредитор та станом на дату подання заяви ПАТ «БГ Банк» є неналежним стягувачем.

Листом від 28 лютого 2017 року державна виконавча служба повідомила про відсутність підстав для закриття виконавчого провадження.

22 серпня 2017 року ОСОБА_2 подано до державної виконавчої служби заяву про закінчення виконавчого провадження з підстав виконання рішення суду в повному обсязі.

Постановою державного виконавця від 26 вересня 2017 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника для погашення 300 грн. витрат виконавчого провадження та 22508,24 грн. виконавчого збору.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається боржник, не є підставою вважати неправомірними дії державного виконавця, оскільки вона була обізнана про виконавче провадження та рішення суду вчасно не виконала. Обставини заміни кредитора мали місце до відкриття провадження у справі та у момент коли первісний кредитор поновив свої права.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.27 цього Закону виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч.9 ст.27 цього Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Статтею 28 цього Закону передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Матеріалами справи підтверджено про фактичну обізнаність боржника як про судове рішення, за яким він має сплатити борг, так і про факт відкриття виконавчого провадження, а також виконання державним виконавцем вимог закону про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику на адресу, зазначену у виконавчому листі, рекомендованою кореспонденцією .

Твердження щодо обставин заміни кредитора у зобов"язанні, що мали наслідком невизначеність боржника щодо особи, на користь якої слід проводити виконання, не дають підстав для висновку про неправомірність дій державного виконавця.

Так, з матеріалів справи убачається, що в період з 12 листопада 2014 року дійсно мали місце обставини заміни кредитора з ПАТ "БГ Банк" на ТОВ "Фінансова компанія "Марко Поло" (договір від 12 листопада 2014 року), далі на ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СОЛІД" (договір від 05 червня 2015 року), далі на ТОВ "Факторингова компанія "Агро Фактор" (договір від 14 липня 2015 року).

У листі №12/01/01-1676 від 07 липня 2015 року ПАТ "БГ Банк" повідомив ОСОБА_2 про обставини нікчемності правочину що відступлення цим банком своїх прав вимоги, перебування в провадженні суду господарської юрисдикції відповідного позову та необхідність виконання зобов"язання виключно на користь банку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року (справа №910/2924/15-г), залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року, первісного кредитора поновлено в правах.

Листом від 11 серпня 2017 року ПАТ "БГ Банк", на звернення ОСОБА_2 від 27 липня 2017 року, повторно повідомило про те, що цей банк є належним кредитором.

Окрім того, з матеріалів справи убачається, що в серпні 2016 року ПАТ "БГ Банк" звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред"явлення виконавчих листів щодо ОСОБА_2 для виконання та 28 жовтня 2016 року судом постановлена ухвала про задоволення цієї заяви. У судовому засіданні був присутнім представник ОСОБА_2

Ураховуючи, що виконавче провадження відкрито 12 січня 2017 року, ОСОБА_2, знаючи про свій матеріальний обов"язок за договором та рішенням суду, про факт звернення банку за виконавчими листами, з урахуванням обізнаності про обставини заміни кредитора і оспорювання цих правочинів первісним кредитором, мала безперешкодну можливість у період достатнього проміжку часу проявити належну заінтересованість у питаннях виконання рішення суду, а отже доводи скарги не містять будь-яких поважних причин, які могли б бути розцінені як неможливість визначення боржником особи, на користь якої слід проводити виконання.

Доводи апеляційної скарги зводяться до цитування доводів самої скарги та не містять обґрунтувань, які ставили б під сумнів правильність висновків рішення суду першої інстанції.

Доводи скарги про те, що державним виконавцем в порушення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 увітня 2012 року №512/5, не винесено постанови про стягнення виконавчого збору не відповідають фактичним обставинам справи. Про стягнення цієї суми зазначається у постанові про відкриття виконавчого провадження від 12 січня 2017 року у відповідності до вимог ст.26 ч.5 Закону України "Про виконавче провадження", про що зазначено вище.

Постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26 вересня 2017 року, яку оскаржує ОСОБА_2, винесена у відповідності до вимог ст.ст. 68, 69, 70 Закону України "Про виконавче провадження" та скарга не містить доводів, які давали б підстави для визнання дій державного виконавця неправомірними.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381, 383, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 січня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2018 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

І.М.Вербова



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація