ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2009 року Справа № 2а-5947/09/2370
09 год. 20 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Коваленка В.І.,
при секретарі - Поповій Ю.Є.,
за участю представників:
від позивача - Левенець А.М., за довіреністю,
від відповідача - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 2642 грн. 57 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Черкаси Черкаської області звернулася до суду з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 2642 грн. 57 коп.
Позивач зазначає, що відповідач має податковий борг, а саме заборгованість по єдиному податку та по податку на додану вартість у загальній сумі 2642 грн. 57 коп.
Позивач просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси податковий борг у сумі 2642 грн. 57 коп.
Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень проти позову не надав, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_2 згідно відомостей вказаних у довідці про взяття на облік платника податків № 266/17-228 від 15.03.1999 року взятий на облік платників податків державною податковою інспекцією у м. Черкаси.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» №727/98 від 03.07.1998 року (надалі за текстом – Указ №727/98), суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Користуючись цим правом, відповідач обрав зазначену систему оподаткування, звернувшись із заявою від 17.02.1999 року до державної податкової інспекції у м. Черкаси та отримав свідоцтво про сплату єдиного податку.
Пунктом другим Указу визначено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно даним вищезгаданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач обрав в якості виду підприємницької діяльності лісопильне виробництво.
Для даного виду діяльності Черкаська міська рада своїм рішенням встановила ставку єдиного податку в розмірі 160 гривень, який відповідач зобов’язаний сплачувати до бюджету щомісячно.
Відповідно до пункту 2 Указу №727/98 у разі здійснення фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності декількох видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
З огляду на викладені вище положення Указу розмір щомісячного єдиного податку для відповідача становить 160 грн.
Судом встановлено, що недоїмка відповідача по сплаті єдиного податку складає 2560 грн. Станом на 17.03.2009 року за відповідачем рахується переплата в розмірі 320 грн. Згідно відомостей, вказаних у обліковій картці платника єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб станом на 26.11.2009 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 2560 грн.
Суд зазначає, що частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 5 Указу №727/98 суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 4 грудня 1990 року однією з функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій є звернення до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Крім вищевказаного, судом також встановлено, що згідно порядку, визначеного ст. 9 Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, ОСОБА_2 отримав свідоцтво НОМЕР_2 платника податку на додану вартість.
Судом встановлено, що згідно даних облікової картки платника податку на додану вартість відповідач станом на 26.11.2009 року має борг по податку на додану вартість у сумі 82 грн. 57 коп., що підтверджується також актом перевірки № 3476/17-111 від 30.05.2007 року та відомостями зазначеними у податковому повідомленні – рішенні № 0014931701/0 від 30.05.2007 року.
Отже, загальна сума боргу відповідача, яку він має сплатити до бюджету через позивача становить 2642 грн. 57 коп.
Суд зазначає, що спеціальним Законом, який визначає коло платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі за текстом – Закон № 168/97-ВР).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25 червня 1991 року, податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.
Згідно до статті 2 цього Закону платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.
Відповідно до пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Законом, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21 грудня 2000 року (надалі за текстом – «Закон № 2181-III»).
Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає з вітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону України № 2181-III для подання податкової декларації.
За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», податкові органи є контролюючими органами та органами стягнення стосовно податкових зобов'язань та фінансових санкцій, які справляються до бюджетів. Державна податкова інспекція у місті Черкаси здійснює контроль в сфері оподаткування і стягнення податкових зобов'язань та фінансових санкцій, а прокуратура міста Черкаси здійснює нагляд за додержанням і застосуванням законів міськими органами контролю, у тому числі і ДПІ у місті Черкаси, чим пояснюється звернення до суду прокурора міста Черкаси в інтересах Держави в її особі.
Судом встановлено, що на підставі п.6.2 ст.6 Закону Україна «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу направлено та вручено податкові вимоги №1/1014 від 05.07.2007 року та № 2/1567 від 25.09.2007 року.
Беручи до уваги, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив податковий борг, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси Черкаської області, що знаходиться за адресою: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, податковий борг у сумі 2642 грн. (дві тисячі шістсот сорок дві) грн. 57 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.І. Коваленко