Справа № 458/998/17 2/458/59/2018

УХВАЛA

03 квітня 2018 року Турківський районний суд Львівської області в складі судді Строни Т.Г., за участю секретаря Сисан С.І., розглянувши в м.Турці Львівської області позовну заяву  ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Турківського районного нотаріального округу, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про припинення дій нотаріуса,                                                       

встановив:

  25.10.2017 року до суду із даним позовом звернулася ОСОБА_1.

Просить суд припинити дії приватного нотаріуса Турківського нотаріального округу, ОСОБА_2, щодо визначення кола спадкоємців шляхом встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій та у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.11.2015 року № 245/02-31.

     В судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті суддя Строна Т.Г. заявила собі самовідвід, посилаючись на те, що ОСОБА_5, який є її кумом, задіяний у спорі про спадок після смерті ОСОБА_6, є його спадкоємцем третьої черги, дана справа безпосередньо стосується позову ОСОБА_5 про визнання права власності, а відтак  вона вважає для себе неможливим розглядати  дану справу в силу п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

     Вислухавши думку позивачки, яка не заперечує завлених суддею обставин та підтримала заявлений самовідвід, суд приходить до наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі "Білуха проти України") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

В даному випадку судом береться до уваги право учасників процесу на справедливий суд, що закріплено в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

      Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає необхідним задовольнити заявлений самовідвід судді із метою забезпечення неупередженості правосуддя.

Керуючись  п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішенням Європейського суду з прав людини в справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 року, статтями 33, 36, 39-41 Цивільного процесуального кодексу України, суд 

                                                               постановив:

       Самовідвід, заявлений суддею Строною Т.Г.,  задовольнити.

     Справу передати на розгляд іншого судді Турківського районного суду Львівської області, визначеного відповідно до ст.33 Цивільного процесуального кодексу України.

       Ухвала оскарженню не підлягає.

                                      Суддя -