16.11.2012 Справа № 2-1683/12

Справа № 2-1683/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2012 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого Підкурганного В.В.

при секретарі Корнієнко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2012 року позивачка звернулась до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачем ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 10 вересня 2008 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалось, оскільки мають зовсім різні погляди на життя, фінанси та різні характери. Через різні склади характерів та різні погляди на сімейні стосунки в сім`ї виникали непорозуміння та сварки, які привели до розпаду сім`ї.

На даний час із відповідачем по справі не проживає, не ведуть спільне господарство, маємо, окремий бюджет. Після фактичного розриву сімейних стосунків не залишилось неврегульованих майнових питань, зокрема спору про поділ спільного майна, набутого за час шлюбу.

Позивачка вважає, що подальші відносини, примирення між ними та збереження шлюбу не можливе, так як зараз кожен з них живе своїм життям та своїми інтересами. Тому позивачка просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2

У судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити. Крім того, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище “Тимошенко”.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, відповідача, розглянувши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Порядок припинення шлюбу врегульовано главою 11 СК України.

Відповідно до пункту 2 статті 104 СК України розірвання шлюбу є однією із законодавчо визначених підстав його припинення.

Право на розірвання шлюбу ґрунтується нормами статтей 105-114 СК України.

Відповідно до статті 112 СК України, суд постановляє рішення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При прийнятті рішення, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 10 вересня 2008 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії 1-ОК № 074089 видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції в Київській області, актовий запис № 206.

Сумісне життя сторін не склалося по тій причині, що у сторін втрачена основа подружніх відносин і почуття любові один до одного.

Також, судом було надано місячний строк на примирення, однак позиція сторін, щодо розірвання шлюбу не змінилась.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя і збереження сім’ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало неможливими, тому шлюб підлягає розірванню.

Керуючись пунктом 2 статті 104, статтями 105-114, СК України, статтями 15, 30, 62, 169, 202, 228 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений 10 вересня 2008 року, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції в Київській області, актовий запис № 206.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище “Тимошенко”.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд.

Суддя

16.11.2012