УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 213/3499/17Суддя 1 інстанції Алексєєв О. В.

Номер провадження 33/774/90/К/18Суддя- доповідач Русакова І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2018 року м.Кривий Ріг

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Русакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2018р. у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 352,40 грн.

за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

захисника Ясика І.О.

свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2018р. ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За постановою суду першої інстанції, водій ОСОБА_2 4 грудня 2017р. о 12.55 год. в м.Кривому Розі по вул.Салтиковська керував автомобілем марки ВАЗ 11183, реєстраційний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя.

Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився, в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 17 січня 2018р., скасувати постанову та повернути матеріали справи для належного оформлення.

Обґрунтовуючи необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови ОСОБА_2 зазначає, що оскаржувана постанова винесена за його відсутності, копія постанови йому не була надіслана, судове рішення він отримав 28.02.2018р. після сплину строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що розгляд справи відбувався з порушенням норм матеріального і процесуального права, матеріали справи та складений протокол містять у собі чисельні порушення, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.

ОСОБА_2 вказує, що суд першої інстанції розглянувши адміністративний протокол без його участі порушив вимоги ст.268 КУпАП, позбавивши його права реалізувати свої законні права, такі, як заявляти клопотання про виклик свідків, витребувати докази, надавати докази на підтвердження його невинуватості, при цьому зазначає, що пояснення осіб не можуть братися до уваги, якщо ці особи не давали показання в судовому засіданні під присягою.

Апелянт вказує на те, що у акті його медичного огляду від 04.12.2017р. зазначено, що спеціальний технічний прилад при огляді не застосовувався, що не відповідає дійсності, оскільки у поліцейських такого приладу не було.

Апелянт вважає, що матеріали справи не відповідають фактичним обставинам справи, не містять жодного достатнього та належного доказу про доведеність його вини, відсутні свідки, огляд проведено з порушенням норм посадових Інструкцій, КУпАП та чинного законодавства, тому є всі підстави для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_2, захисник ОСОБА_3 підтримали клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду і апеляційну скаргу на постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 17.01.2018р. в повному обсязі, просили її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції строків накладення адміністративного стягнення, встановлених в ч.2 ст.38 КУпАП.

Розглянувши клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити виходячи з наступного.

Згідно ст.285, ст.289 КУпАП постанова проголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Відповідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 заявив відповідне клопотання, і з матеріалів справи вбачається, що він не був присутній у судовому засіданні, копію постанови від 17.01.2018р. отримав не своєчасно, а факт отримання ним копії постанови 28.02.2018р. підтверджено його заявою(ар.сп.18), строк апеляційного оскарження зазначеної постанови належить поновити.

Вислухавши ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи суд не додержався зазначених вимог закону.

Аналізуючи оскаржувану постанову з урахуванням доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції про належність і допустимість доказів, які впливають на законність судового рішення щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130КУпАП незаконною з огляду на наступне.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У постанові суд першої інстанції, як на докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП послався на протокол серії БР №075828 від 04 грудня 2017р., письмові пояснення свідків та відеозапис (а.с.15).

Як вбачається з матеріалів справи, диск з відеозаписами з боді-камери поліцейських, суд визнав доказом який підтверджує обставини зазначені у протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КупАП (а.с.8), проте суд апеляційної інстанції встановив, що на відеозапису зафіксовано адміністративне правопорушення щодо іншої особи яке мало місце 4 грудня 2017р.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції незаконно визнав належним і допустимим доказом відеозапис з боді-камери поліцейських на якому зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення не ОСОБА_2, а іншою особою, зазначивши, що цей доказ узгоджується з іншими доказами.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга апелянта підлягає частковому задоволенню, а постанова скасуванню з винесенням нової постанови.

Суд апеляційної інстанції з огляду на вимоги ст.280 КУпАП, вивчивши матеріали адміністративної справи та вислухавши свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, і особи яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 встановив наступне.

На запит суду апеляційної інстанції, за клопотанням сторони, Управління патрульної поліції у м.Кривому Розі надіслало диск з відеозаписом з бодікамери поліцейських на якому зафіксовано вчинене ОСОБА_2 адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції переглянув наданий патрульною поліцією відеозапис та встановив, що 4 грудня 2017р. о 12.55 год. в м.Кривому Розі по вул.Салтиковська. працівниками поліції був зупинений автомобіль марки ВАЗ 11183, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_2 Працівниками поліції були виявлені у водія ознаки алкогольного сп'яніння, чого не заперечував і сам водій, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер, або проїхати до медичного закладу, водій в присутності двох свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відмовився від проходження огляду, у зв'язку з чим був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, який ОСОБА_2 підписав, власноруч зазначивши, що відмовляється від написання пояснень, і що він повідомлений, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 20.12.2017р. о 10.00 в Інгулецькому районному суді м.Кривого Рогу (а.с.35).

Окрім того, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №075828 від 04.12.2017р., складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст.254-256 КУпАП, згідно якому ОСОБА_2 з протоколом був ознайомлений, заперечень не висловлював, власноруч зазначив, що відмовляється від написання пояснень (а.с.1); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які кожен окремо, підтвердили, що у їх присутності водій ОСОБА_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився (а.с.2-3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого видно, що спеціальні технічні засоби не застосовувалися, оскільки водій ОСОБА_2 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження такого огляду (а.с.4), безпосередньо допитані інспектори поліції ОСОБА_4 і ОСОБА_5, кожен окремо підтвердили, обставини зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння і його відмову у присутності двох свідків від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Об'єктивних підстав ставити під сумнів факт відмови ОСОБА_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння події суд апеляційної інстанції не вбачає.

Отже протокол про адміністративне правопорушення, як доказ ніким не спростовувався. Доказів, які спростовують дані протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційному суду не надано.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п.2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як зазначено у п.6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 7 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже виходячи з наведених приписів, встановлені обставини в їх сукупності, об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови ОСОБА_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп'яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти медичний огляд.

Апеляційним судом не встановлено допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є безпідставними.

Оцінюючи докази як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом наявності в діях особи яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції, враховує той факт, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції сплинув трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, оскільки правопорушення мало місце 4 грудня 2017р.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова скасуванню з винесенням нової постанови, якою ОСОБА_2 необхідно визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв' язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП.

Керуючись ст.ст.7, 38, 247, 252, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2018р. - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2108р. у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, за ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - скасувати.

Винести нову постанову суду апеляційної інстанції, якою ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на підставі п.7 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв' язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області І.Ю.Русакова