УХВАЛА

02 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/6519/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонолітмонтаж"

на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017

за позовом Національного антикорупційного бюро України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонолітмонтаж" (далі - Товариство)

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 525 482,90 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017, позов задоволено.

07.12.2017 (згідно з відміткою канцелярії апеляційного суду) Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 07.12.2017 № 51, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 зі справи скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому Товариством заявлено клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги та клопотання про зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції.

04.01.2018 на підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс; в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинній з 15.12.2017) справа № 910/6519/17 була передана до Касаційного господарського суду.

Відповідно до підпункту 11 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2018 касаційну скаргу Товариства на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 зі справи залишено без руху з підстав недодержання заявником вимог частини третьої статті 292 ГПК України, оскільки касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження, а підстави, наведені у заяві про поновлення цього строку, визнані Судом неповажними. Надано Товариству строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії зазначеної ухвали.

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0101612679380, яке повернулося на адресу Верховного Суду, підтверджується, що 13.03.2018 копію ухвали Верховного Суду від 02.03.2018 про залишення касаційної скарги без руху отримав представник за довіреністю Чуба.

23.03.2018 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство подало заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших причин поважності пропуску строку, в якій зазначає, що скаржник пропустив строк на касаційне оскарження з незалежних від нього причин, оскільки отримав рішення суду апеляційної інстанції лише 21.11.2017. Товариство участі у судовому засіданні 02.11.2017 (дата судового засідання, коли було оголошено вступну та резолютивну частину постанови) не брало, тому що заявило клопотання про відкладення розгляду скарги на іншу дату і, отже, не мало змоги дізнатися про зміст оскаржуваного рішення. В обґрунтування клопотання скаржник також посилається на частину другу статті 288 ГПК України (що діє в редакції з 15.12.2017) де зазначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Статтею 53 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, закон пов'язує можливість відновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин такого пропуску.

Водночас, беручи до уваги:

- подання саме Товариством апеляційної скарги від 29.06.2017 на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2017 зі справи (т.2, а.с. 216-218);

- обізнаність скаржника щодо руху справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується: належними повідомленнями відповідача про час та місце судових засідань, багаторазовим поданням та задоволенням клопотань Товариства про відкладення розгляду справи і про ознайомлення з матеріалами справи (т. 2, а.с. 225, 227, 230-231, 234, 236, т. 3, а.с. 5, 6, 7, 10-12, 20-21; 22, 24, 26);

- відсутність законодавчих обмежень кількості представників, яких може мати сторона спору для представництва її інтересів у суді (можливість їх залучення залежить виключно від волевиявлення сторони спору);

- направлення усім учасникам судового процесу (в тому числі й скаржникові) оскаржуваної постанови апеляційного суду 07.11.2017 (що підтверджується необхідною відміткою канцелярії суду на зворотному боці її останнього аркуша; т. 3 а.с: 43);

- зазначення скаржником невірного індексу в своїй адресі для листування при поданні апеляційної скарги, що призвело до затягування строку поштового пересилання повного тексту постанови апеляційного суду (підтверджується роздруківкою з сайту ПАТ "Укрпошта" в додатках до заяви про усунення недоліків касаційної скарги);

- факт сплати скаржником судового збору з касаційної скарги 23.11.2017 (платіжним дорученням № 966), тобто більше ніж за 10 календарних до подання касаційної скарги, що відбулося лише 07.12.2017;

- відсутність у матеріалах справи, касаційної скарги, клопотанні про поновлення строку, заяві про усунення недоліків відомостей стосовно причин об'єктивного характеру, які перешкоджали б поданню касаційної скарги одразу після сплати скаржником судового збору, - касаційна інстанція вважає, що зазначені скаржником причини пропуску ним строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними в розумінні статті 53 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), а тому відповідне клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1113 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З огляду на викладене, дана касаційна скарга Товариства подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, які діяли до набрання чинності редакцією Кодексу, що діє з 15.12.2017.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Крім того, Суд звертає увагу скаржника, що у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Заява про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 має бути залишено без вирішення з огляду на відмову у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою.

Керуючись статтею 53 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), пунктом 4 частини першої статті 293, підпунктом 11 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017), Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонолітмонтаж" на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 зі справи № 910/6519/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Булгакова

Суддя К.Пільков